Україні доведеться перетнути червоні лінії? Чим може закінчитися саміт Путіна та Трампа

11 серпня 2025 р. 16:48

11 серпня 2025 р. 16:48

Оптимістичних варіантів підсумків переговорів Путіна та Трампа не так багато

З новинами про зустріч президента Росії Володимира Путіна та очільника США Дональда Трампа в український інформаційний простір потрапили і побоювання того, що протягом процесу буде підписано договір, який не матиме реальних гарантій для України. Тим паче, історичних паралелей на цей рахунок держава має чимало.

" Телеграф " звернувся до юриста-міжнародника Романа Єделєва та політолога Олексія Якубіна , аби з’сувати, якими є ризики цієї зустрічі, чи погодиться Україна на територіальні вимоги Путіна та якими мають бути її вимоги.

На думку журналіста та народного депутата України 8-го скликання Вадим Денисенка, побоюватися укладення договору без гарантій не варто. Про це він написав на своїй сторінці в Facebook. Він наголосив, що жоден договір між США та Росії, не матиме реальних гарантій для України, коли б він не був підписаний. На думку журналіста, такі гарантії неможливі, адже вони передбачають готовність когось захищати іншу країну задля розв'язання власних проблем.

Історія "гарантій" для України

Договори без гарантій або лише формальними гарантіями – не новина для України.

Один з таких, Будапештський меморандум було підписано 5 грудня 1994 року Україною, Росією, США та Великою Британією після приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. В обмін на відмову від третього за величиною у світі ядерного арсеналу Київ отримав письмові запевнення про повагу до свого суверенітету й територіальної цілісності. Документ зобов’язував сторони утримуватися від загрози силою чи економічного тиску, не застосовувати ядерну зброю проти України, а у разі виникнення загроз — проводити спільні консультації.

20 лютого 2014 року Росія розпочала військову операцію з анексії Криму, чим порушила всі ключові положення меморандуму. Верховна Рада закликала держави-гаранти підтвердити свої зобов’язання та провести консультації, але РФ відмовилася від участі. США, Канада та Велика Британія офіційно визнали дії Москви порушенням документа, тоді як Володимир Путін заявив, що після зміни влади в Україні виникла "нова держава", з якою Росія не має зобов’язань.

У лютому 2022 року, напередодні повномасштабного вторгнення, МЗС України знову ініціювало консультації за участі всіх підписантів, однак конкретних рішень досягнуто не було. Президент Володимир Зеленський на Мюнхенській конференції з безпеки заявив, що за відсутності дієвих кроків з боку партнерів Будапештський меморандум слід вважати таким, що не працює, оскільки він не забезпечив жодних реальних гарантій безпеки для України.

Мінські домовленості , підписані у 2014-2015 роках, також мали стати основою для мирного врегулювання конфлікту на Донбасі та містили низку гарантій для України. Комплекс заходів передбачав припинення вогню, відведення важкого озброєння, обмін полоненими, повернення Україні контролю над державним кордоном, а також надання особливого статусу окремим районам Донецької та Луганської областей. Окремим пунктом було закладено політичний процес — проведення місцевих виборів і ухвалення закону про амністію.

На практиці жоден із ключових пунктів так і не був виконаний повною мірою. Режим тиші неодноразово порушувався, відведення важкої техніки залишалося неповним, обміни полоненими відбувалися із затримками та вибірково. Контроль над українсько-російським кордоном Київ так і не відновив, а політичні положення домовленостей — особливий статус, вибори та амністія — фактично заблокувалися. Таким чином, гарантії, закладені у Мінських угодах, залишилися декларативними і не призвели до стабільного миру.

З якими "червоними лініями" Україна має з’явитися на переговорах

На думку Вадима Денисенка, замість очікування негативних сценаріїв слід визначити власні "червоні лінії". Денисенко виділив три ключові пункти, які, за його словами, є "залізобетонним муром": визнання окупованих територій російськими де-юре, заборона постачання і виробництва зброї Україною, а також вимога закону про російську мову як другу державну.

Він додав, що важливим є також недопущення вимоги про нейтральність України. На його переконання, хоча вступ до НАТО у найближчій перспективі малоймовірний, нейтральний статус зруйнує навіть теоретичні плани створення воєнного альянсу у форматі Лондон-Варшава-Київ.

Ще одна історична паралель

Юрист-міжнародник Роман Єделєв в коментарі " Телеграфу " заявив, що ставиться до майбутнього саміту з острахом, проводячи історичні паралелі не лише з Мюнхенською змовою, а й із попередніми зустрічами Дональда Трампа та Володимира Путіна. За його словами, за підсумками цих зустрічей російський лідер отримував значно більше, ніж американський, і вони значною мірою були вигідні Росії, а не США, що змушує робити невтішні прогнози для України.

Він наголосив, що особливе занепокоєння викликає те, що США йдуть на цю зустріч, розкривши перед Росією всі свої ключові позиції. =

"Росіяни знають, що для Дональда Трампа головне — щоб припинилися вбивства, щоб настало перемир’я. І він відкрито каже, що для нього важливі не українські чи російські інтереси, не покарання агресора, а лише припинення загибелі людей" , — зазначив Єделєв.

За його словами, така позиція позбавляє США переговорних важелів, і Москва, ймовірно, тиснутиме, вимагаючи передачі частини підконтрольних Україні територій Донецької області в обмін на перемир’я. В інших регіонах, припустив юрист, Росія може погодитися на припинення вогню по нинішній лінії фронту. Водночас, додав він, для Володимира Путіна надзвичайно важливо, щоб відхід українських військ був зафіксований на відео, що в Україні спричинить суспільний вибух і непередбачувані наслідки.

Єделєв пояснив, що, на його думку, під час зустрічі Володимир Путін намагатиметься подати свої вимоги як мінімальні — мовляв, Росії потрібна лише невелика частина Донецької області, після чого війна нібито завершиться.

Він зауважив, що для Дональда Трампа, який не надто глибоко залучений у конфлікт і декларує єдину мету — припинення вбивств, така пропозиція може здатися привабливою.

"Ну що ви там віддасте 100-200 кілометрів своєї території" , — описав Єделєв можливу логіку Трампа. На його переконання, американський політик мислить як бізнесмен: головне укласти угоду зараз, а подальші проблеми вирішувати потім.

Водночас, підкреслив юрист, у світовій політиці такі підходи рідко працюють, адже події вибудовуються у чітку логічну послідовність, яку потім фіксує історія. Якщо в бізнесі можна переграти домовленості, то в міжнародних відносинах такий шанс трапляється вкрай рідко.

"Коли ви йдете на зустріч із агресором, це призводить до того, що він починає вимагати все більше і більше. Ми чудово розуміємо, що Путін не відмовиться від ідеї захопити Україну", — наголосив Єделєв.

Він додав, що раціональний план Кремля нині може полягати в тому, щоб змусити Київ відмовитися від частини територій і вивести війська зі Слов’янська та Краматорська, що спричинить глибокий розкол всередині українського суспільства.

Що вимагатиме Росія

Політолог Олексій Якубін у своєму коментарі для " Телеграфа " окреслив дві групи вимог Росії до можливих переговорів із США та Україною — так звані "плани максимум" і "плани мінімум". На його думку, максимальні вимоги Кремля передбачають визнання окупованих територій за Росією, зняття санкцій, повернення РФ до міжнародних організацій та клубів, включно із західними, а також відсутність репарацій. Окремо йдеться про налагодження постійного контакту між Вашингтоном і Москвою та повернення Росії на ринок ЄС шляхом скасування обмежень.

Щодо "плану мінімум", Якубін вважає, що Росія прагнутиме усунути ЄС із переговорного процесу та вести діалог виключно по лінії Москва-Вашингтон. У межах цього сценарію Кремль може наполягати на де-факто закріпленні за собою Криму та частини східних територій, зупинці вогню по лінії розмежування й укладенні перемир’я.

Також ймовірні пропозиції щодо створення групи для обговорення зняття санкцій з боку США та ЄС. За словами експерта, Путін розраховує на те, що Трампу потрібно швидко продемонструвати прогрес у врегулюванні війни, аби отримати імідж "суперпершого переговорника" та, можливо, претендувати на Нобелівську премію.

Який привід Путін знайде для нової війни

Міжнародник припустив, що сценарій, за якого після виборів в Україні до влади прийде політик з націоналістичними поглядами, є цілком реалістичним.

На його думку, у такому випадку Путін зможе заявити, що українці обрали президента, який хоче продовжувати війну, і використати це як привід для нового етапу агресії. Він зауважив, що це може стати одним із шляхів, яким Кремль спробує досягти своїх цілей щодо України, хоча передбачити результат зараз складно.

Єделєв також наголосив, що під час майбутнього саміту Росія намагатиметься звести розмови про Україну до мінімуму, натомість фокусуватиме увагу на глобальних темах — протистоянні США та Китаю та можливій ролі Москви як медіатора між ними.

"Путін буде говорити, що ми, як ядерні держави, відповідальні за весь світ. І те, що відбувається в Україні, — це, так би мовити, десять хвилин. Далі українці відмовляються від частини території, ми припиняємо війну, а з вами, пане Дональде, можемо робити бізнес as usual" , — описав він можливу тактику Кремля.

При цьому, за словами юриста, Трамп може вважати таку пропозицію привабливою, адже не має глибокої залученості в український контекст і мислить у категоріях обміну території на збереження життів.

"Якщо попросити Дональда Трампа знайти Донецьку область на карті світу, я впевнений, що він цього не зробить" , — зауважив Єделєв.

Він підкреслив, що з точки зору Трампа переговори будуть вигідні передусім тій стороні, яку він сприймає у виграшній позиції, а зараз, на його переконання, такою стороною є Росія. Це, за словами Єделєва, значно ускладнює можливість домовленостей, які враховували б українські інтереси.

Які червоні лінії Україна не перетне і на що може погодитися

Євделєв наголосив, що поступка у вигляді передачі Росії частини таких територій стала б червоною лінією, яку українська влада не перетне. Єдине, на що Київ може погодитися, — це перемир’я або припинення вогню по лінії бойового зіткнення, імовірно узгоджене з американцями ще на весняній зустрічі в Джидді. Однак, за його словами, райони, які Україна захищає з 2014 року, не можуть бути предметом поступок.

Експерт підкреслив, що завдання України — пояснити Трампу, що ці території — не просто квадратні кілометри, а важливий символ, відмова від якого ніколи не буде прийнята українським суспільством. А без його згоди реальний мир неможливий. Він наголосив, що попри всі складнощі, хочеться зберігати віру у можливість відновлення миру та відбудови країни, але поступки у вигляді передачі земель цьому лише завадять.

Олексій Якубін зазначив, що офіційний Київ не погодиться на жодне перемир’я, якщо воно передбачатиме легалізацію окупованих територій. Він наголосив, що будь-яка українська влада в принципі не піде на такий крок, а також підкреслив важливість питання репарацій та гарантій безпеки.

"Якщо глобально говорити, я маю відчуття, що ця зустріч швидше може стати початком якогось переговорного процесу. Я, чесно кажучи, не очікував би того, що Сполучені Штати Америки прямо за нашою спиною візьмуть і вирішать питання по територіях. Це дуже невисока ймовірність" , — підкреслив Якубін.

На його думку, у кращому разі мова може йти про підготовку одного з перемир’їв і створення подальших кроків у санкційній політиці. Він також припустив, що можуть домовитися про робочу групу по лінії розмежування для зупинки вогню на сухопутній частині.

"Але для Трампа буде важливо записати собі, принаймні, призупинку вогню в повітрі або на морі, щоб приписати собі, що він це зробив. Мені здається, що про сухопутне перемир’я по лінії розмежування наразі говорити рано. У мене невисокі очікування, що це можна швидко реалізувати, тим паче без попередньої роботи" , – підсумував політолог.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що зустріч Дональда Трампа з Володимиром Путіним запланована на п’ятницю, 15 серпня, і має відбутися на Алясці. Для переговорів уже орендована будівля, а лідери європейських держав прагнуть провести бесіди з президентом США до зустрічі з російським лідером.

Світ