Дипломатичний вибух та кібератаки: що загрожує США, якщо вони заарештують Путіна

15 серпня 2025 р. 13:53

15 серпня 2025 р. 13:53

США не є підписантами Римського статуту

Володимир Путін прибуває до США з офіційним візитом для переговорів із Дональдом Трампом, які ось-ось розпочнуться. На нього діє чинний ордер Міжнародного кримінального суду (МКС) . Питання, яке в таких умовах цікавить багатьох, чи можуть американські спецслужби його затримати, і якщо так, то буде далі.

" Телеграф " спробував розібратися у цьому питанні та з’ясувати, якими можуть бути теоретичні наслідки таких дій.

Правові умови: що дозволено, а що ні

Наявність ордера МКС сама по собі не зобов’язує США вчинити арешт, адже Сполучені Штати не є стороною Римського статуту та формального договірного зобов’язання перед судом не мають. Вашингтон може добровільно співпрацювати з МКС , але це політичне рішення, а не правова вимога.

Інша ключова норма — імунітет чинних глав держав . У звичайному міжнародному праві діє принцип імунітету ratione personae , який забороняє затримувати чи судити чинних глав держав у національних судах іноземних країн. Це правило поширюється навіть на випадки, коли такі особи перебувають на території держави-опонента .

Окрім того, офіційні візити вважаються "спеціальною місією" з повним дипломатичним захистом. У рамках цього протоколу держава, яка приймає делегацію, гарантує безпеку та недоторканність учасників. Порушення цього принципу стало б безпрецедентним випадком у сучасній дипломатії.

Чому арешт став би безпрецедентним

В історії не було жодного випадку, коли запрошеного главу держави затримували на території країни, що приймає. Навіть у середньовіччі арешти відбувалися переважно у ситуаціях, коли правитель потрапляв на ворожу територію без офіційного запрошення.

Геополітичні наслідки

Арешт Путіна у США мав би ефект глобального політичного вибуху. Насамперед, Сполучені Штати втратили б статус надійного переговорного майданчика . Жоден лідер, який має конфлікт із Вашингтоном, надалі не ризикував би приїжджати на американську територію, навіть для мирних переговорів.

Росія, ймовірно, відповіла б повним розривом дипломатичних відносин і бойкотом міжнародних інституцій, розташованих у США, насамперед ООН. Слідом за Москвою у демарш могли б включитися її найближчі союзники — Іран, КНДР, Венесуела, Нікарагуа. Якщо до них приєднався б Китай, це фактично зруйнувало б систему міжнародних організацій, закладену після Другої світової війни.

Ризики ескалації та асиметричні відповіді

Окрім дипломатичного розриву, арешт викликав би загрозу прямих і непрямих дій у відповідь. Це можуть бути:

• тиск або затримання громадян США за кордоном;
• обмеження роботи американських дипломатичних місій у країнах-союзниках Росії;
• масштабні кібератаки на інфраструктуру;
• можлива військова ескалація.

Змінилося б щось у Росії

Відсторонення або арешт Путіна не означав би автоматичного завершення нинішнього курсу Росії. Конституційні процедури передбачають, що у разі втрати президентом повноважень країна переходить під керівництво прем’єр-міністра або спікерів парламенту. Чинний силовий апарат і політична вертикаль продовжили б виконувати ті ж самі завдання.

Істотні зміни у зовнішній політиці малоймовірні у короткостроковій перспективі. Щобільше, всередині країни арешт міг би стати підґрунтям для мобілізаційної пропаганди, яку Кремль використав би для консолідації населення.

Досяг би арешту мети

З погляду покарання за воєнні злочини арешт мав би символічне значення, але не вирішив би головного — зміни політики Росії. Судовий процес у міжнародних інстанціях тривав би роками, а система влади у РФ зберегла б контроль.

При цьому стратегічні втрати США були б значними: від підриву власної дипломатичної ролі до створення небезпечного прецеденту, який могли б використати інші держави проти американських посадовців.

Тож, арешт Путіна на території США є технічно можливим, але юридично та дипломатично він суперечить усталеним міжнародним нормам. Політична ціна такого кроку була б надзвичайно високою: від розриву контактів на найвищому рівні до системної дестабілізації міжнародних інституцій і потенційної військової ескалації.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що зустріч Трампа та Путіна відбудеться 15 серпня на Алясці, в Анкориджі. Вранці у п’ятницю, у день переговорів лідерів США та Росії, там пройшов мітинг на підтримку України .

Світ