Кінець "дружби"? Як Китай змушує Росію продавати нафту за безцінь і як це вплине на Україну

26 серпня 2025 р. 14:32

26 серпня 2025 р. 14:32

Путін полетить до Китаю рятувати російську економіку

Чи починається новий етап у відносинах між РФ та Китаєм? Як ця тенденція вплине на російську економіку і чи зможе Кремль вести війну без нафтових доходів? "Телеграф" запитав у провідних економістів.

"Магазин, що закривається"

Зменшення торгівлі відбулося не по випадкових товарах, а насамперед по стратегічних російських ресурсах . Постачання нафтопродуктів скоротилося на 28%, сирої нафти — на 11%, скрапленого природного газу — на 13%. Також скоротилися закупівлі деревини та вугілля — по 10% кожного.

Як говорить в розмові з "Телеграфом" головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень та економіст Іван Ус , на ситуацію частково вплинула економіка Пекіна. Темпи розвитку китайської економіки виявилися слабшими за очікувані, що знизило потребу в закупівлі російських ресурсів. Проте головним фактором такої тенденції стали західні санкції .

Таку ж думку висловлює економіст Олег Устенко , який у 2019–2024 роках обіймав посаду радника президента України. За його словами, коли США оголосили обмеження для Росії щодо отримання валютної виручки, вони насамперед мали на увазі енергетичний сектор. А головні складники цього сектору для РФ — це нафта і газ.

"Щорічний дохід для Москви від продажу нафти становить близько 141 млрд доларів. Основними споживачами цього ресурсу є Китай та Індія. З початку широкомасштабної війни обидві країни активно нарощували ці закупівлі. Зміни особливо разючі в Індії — частка російської нафти в її імпорті зросла з 1% до 42%", — говорить він.

Експерт зазначає, що найбільших змін ці процеси зазнали у липні 2025 року. Саме тоді президент США Дональд Трамп заявив про запровадження санкцій проти Індії — додаткового 25-відсоткового тарифу на індійські товари на американському ринку. Вони мали почати застосовуватися через 21 день після підписання указу, тобто з 27 серпня.

Якщо санкції дійсно запрацюють, Індія може зіткнутися з серйозними наслідками — мито на її товари в США може сягнути 50%. За словами, економіста, такі ставки здатні вбити експорт будь-якої країни . Очікування цих обмежень і запустило активні процеси на ринку.

"Росія почала інтенсивніше постачати свою продукцію до Індії та Китаю, оскільки очікувала різкого падіння попиту через можливі санкції. Водночас Індія і Китай, розуміючи слабкість російських позицій та передбачаючи власні труднощі з експортом до США, почали вимагати великого дисконту на нафту. Склалася ситуація, коли Росія прагнула продати максимум, а покупці диктували свої умови " , — говорить Устенко.

Отже, насправді фізичні обсяги торгівлі між Росією, Індією та Китаєм зросли. Однак у фінансовому вимірі доходи Росії від продажу нафти цим країнам, ймовірно, зменшилися порівняно з періодом до оголошення санкцій. Іншими словами, постачання в тоннах стало більшим, але в грошовому еквіваленті — меншим .

Крім того, як розповідає "Телеграфу" головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Іван Ус, країни шукають способи обійти обмеження через треті держави . Це дозволяє їм формально показувати у звітності скорочення прямих закупівель у Росії.

"Зараз ситуація нагадує магазин, який незабаром закривається . Він намагається розпродати весь товар, щоб на складах нічого не залишилося, а покупці, своєю чергою, прагнуть купити товар в останні дні за максимально можливою знижкою. Ця стратегія "магазину, що закривається", застосовується і з боку продавця, і з боку покупця на ринку російської нафти", — вважає Олег Устенко.

Росія ризикує втратити колосальні кошти

Економісти впевнені, що якщо ця тенденція триватиме і США реалізують обмежувальні заходи щодо Індії, а пізніше й щодо Китаю, наслідки для російської економіки будуть неминучими.

"Росія діє так: якщо виникає проблема, пропонує знижку, щоб залучити покупців. Однак така тактика спрацьовує лише за наявності достатнього запасу прибутковості. Якщо ціна вже наближається до собівартості, а знижки продовжують надавати, РФ ризикує отримати доходи, які ледве покриють витрати на видобуток ресурсів ", — пояснює Іван Ус у розмові з "Телеграфом".

Якщо падають експортні постачання, зменшуються надходження валюти до країни, що негативно впливає на національну валюту. Росія це розуміє, тому штучно зміцнює рубль. Проте така політика має зворотний бік — стабільна валюта означає менші доходи для експортерів. Це вже давно викликає критику з боку російського бізнесу.

"Навіть якщо обмеження торкнуться лише Індії, можливі втрати Росії можуть сягнути приблизно 50 мільярдів доларів на рік . Відповідно, державний бюджет недоотримає щонайменше 20–25 мільярдів доларів", — такі цифри наводить Олег Устенко.

Річ у тому, що для Індії США є набагато важливішим торгівельним партнером, ніж Росія. Обсяги індійського експорту до Америки в кілька разів перевищують торгівлю з Росією. Тому перед вибором між цими двома напрямками Індія, швидше за все, обере США. Втрати від американських санкцій будуть значно більшими, ніж прибутки від співпраці з Кремлем.

"Чи зруйнують недоотримані мільярди російську економіку? Я так не вважаю, але це призведе до суттєвих змін у внутрішніх процесах. Насамперед слід очікувати скорочень і перерозподілу фінансів у державному бюджеті , адже доведеться шукати додаткові джерела коштів", — переконаний експерт.

За його словами, єдиний сьогодні спосіб покрити зростаючий дефіцит державного бюджету — використати внутрішній ринок. Однак максимум доступних ресурсів уже використано, а зовнішній ринок для Росії закритий ще з моменту введення перших пакетів санкцій.

"Якщо дефіцит буде зростати, перш за все Кремль скоротить соціальні витрати . Другий можливий напрямок скорочень — військово-промисловий комплекс . Проте серйозного скорочення тут не очікується. Найімовірніше, відбудеться оптимізація витрат або незначне скорочення, а основний тиск ляже на соціальний сектор", — говорить Устенко.

Попри скорочення доходів бюджету, витрати на силовий сектор та репресивний апарат , ймовірно, будуть зростати. Це типово для тоталітарних або автократичних режимів: скорочення соціальних витрат може викликати невдоволення населення, яке компенсують посиленням силового контролю.

"Що стосується інфляції, я б не очікував її неконтрольованого зростання у цьому сценарії, якщо йдеться лише про санкції проти Індії. Якщо ж обмеження будуть поширені й на Китай, зміни стануть значно серйознішими", — аналізує експерт з економіки.

Китай використовує Росію

Варто зазначити, що президент РФ Володимир Путін буде в Пекіні вже 2 вересня 2025 року для проведення повноформатних двосторонніх переговорів з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Наступного дня, 3 вересня, обидва лідери візьмуть участь у святкових заходах у Пекіні з нагоди 80-річчя перемоги над Японією та завершення Другої світової війни.

На думку Івана Уса, світ завмер в очікуванні зустрічі Путіна з президентом Китаю.

"Путіну потрібно з’ясувати, чи Китай і надалі готовий підтримувати нормальні відносини з Росією, чи зменшення закупівель пов’язане з бажанням уникнути додаткових мит від Трампа під час переговорів між Китаєм та США, або ж існують інші причини. Цей візит передусім важливий для Путіна, адже від нього залежатиме подальша стратегія", — зазначає він.

Експерт звертає увагу, що наразі зустріч Путіна і Зеленського не планується . Щоб зберегти такий курс, Росії потрібні запевнення від Китаю, що економічні відносини залишаться стабільними. У разі відмови Москві доведеться або коригувати політику щодо Зеленського, або шукати інші виходи . Без підтримки Китаю російська економіка не витримає війни й опиниться на межі кризи.

За словами економіста Олега Устенка, у відносинах із Росією Китай діє вкрай прагматично , особливо у фінансово-економічних питаннях.

" Росія повністю розуміє, що Китай її використовує , і водночас Китай знає, що має економічну силу для цього. Наприклад, Росія продає нафту з великим дисконтом через обмежений ринок. Якщо не Китай і не Індія, хто ще купуватиме? Можна знайти інших покупців, але будуть більші транзакційні витрати, більші дисконти і ще менші надходження до державного бюджету. Китай це добре розуміє і використовує своє становище", — впевнений він.

Відтак Росія в цій ситуації не має особливого вибору. І Росія, і Китай, і Індія повністю усвідомлюють цю динаміку, і всі керуються прагматичними мотивами.

За словами Устенка, ще однією проблемою для іміджу Путіна стає парадоксальний наслідок зближення з Китаєм. Прагнучи політичного партнерства, Росія дозволяє китайським товарам витісняти російські на власному ринку . Особливо це помітно в автомобілебудуванні — російські виробники вже переводять працівників на чотиригодинний робочий день через те, що китайські компанії активно захоплюють ринок, замінюючи російські вантажівки та легкові автомобілі.

"Будь-які антикитайські дії для Росії небезпечні, адже Китай — ключовий союзник. Водночас бездіяльність шкодить економіці. У результаті Росія потрапила в пастку: щоб утримати Китай поруч, вона змушена приносити в жертву власну економіку. І саме за цим ми зараз спостерігаємо", — підсумовує він.

Світ