Росію реанімує доктор Сі: чи допоможуть китайські та індійські крапельниці тілу економіки, що стагнує

04 вересня 2025 р. 15:56

04 вересня 2025 р. 15:56

Радіти українцям рано — краху економіки в РФ найближчим часом побачити не вдасться

У другому кварталі 2025 року російську економіку можна вважати "технічною стагнацією", що перебуває в стані. Про це заявив голова системного "Сбербанку" Герман Греф. За його словами, липень та серпень 2025 року демонструють ознаки уповільнення зростання ВВП до майже нульового зростання.

" Телеграф " з’ясував, що зараз відбувається з економікою РФ і чи врятують її нові угоди, укладені з Китаєм та Індією.

У Росії все стабільно — стабільно "не дуже"

Другий квартал фактично можна характеризувати як технічну стагнацію. Липень і серпень показують досить чіткі симптоми того, що ми наближаємося до нульових позначок

наголосив Греф на прес-конференції Східного економічного форуму.

Технічна стагнація — це економічний стан, коли зростання валового внутрішнього продукту (ВВП) зупиняється або наближається до нульового рівня, але при цьому ще не фіксується офіційне скорочення (тобто рецесія). Інакше кажучи, економіка не зростає, а й формально не падає.

У міжнародній практиці вважається, що країна увійшла до технічної рецесії, якщо її економіка два квартали поспіль показує зниження ВВП. Якщо такого зниження немає, але зростання близький до нуля і немає позитивної динаміки, це і є технічна стагнація.

Ключовим фактором уповільнення, за словами Грефа, є найвища ключова ставка Центробанку РФ. До кінця року вона досягне приблизно 14%, що, на думку Грефа, є надто високим рівнем для відновлення економіки.

За поточної інфляції в Росії, ставка повинна бути не вище 12% для стимулювання зростання.

Протягом багатьох місяців Граф бив на всі дзвони і повідомляв у російський Кабмін про макроекономічні сигнали, які банки фіксують раніше, ніж регулятор. Однак у ЦБ, за його словами, відповідають, що мають враховувати весь масив даних та своєчасно коригувати політику.

Раніше, наприкінці серпня, головний економіст держкорпорації "ВЕБ.РФ" Андрій Клепач також повідомив, що у другому кварталі 2025 року ВВП Росії скоротився на 0,6% з урахуванням сезонних та календарних факторів. Аналогічне зниження було зафіксовано й у першому кварталі, що технічно означає початок рецесії – два квартали поспіль зі спадом.

У середині літа видання Bloomberg повідомляло, що російські банкіри, хоч і неофіційно, все частіше висловлюють стурбованість через погіршення економічної ситуації.

Існує реальна загроза започаткування банківської кризи вже протягом наступного року. Крім того, після публікації даних Мінекономрозвитку за липень, де темпи зростання ВВП впали до 0,4%, Bloomberg прямо зазначав, що навіть найскромніші прогнози влади Росії ледь досяжні. Центробанк оцінив можливе зростання економіки в межах 1-2%, тоді як Мінекономрозвитку продовжує наполягати на 2,5% зростання.

Радіти рано? Китай рятуватиме економіку РФ

Попри ці сигнали, Міністерство фінансів Росії та Центробанк публічно дотримуються більш оптимістичних оцінок. Зокрема, глава Мінфіну Росії Силуанов на нараді у Путіна наприкінці серпня стверджував, що зростання ВВП до кінця року становитиме не менше 1,5%.

Сам Путін у серпневих заявах ще до саміту ШОС наголошував на "збалансованому зростанні" економіки, визнаючи, втім, ризики "переохолодження" , але при цьому запевняючи, що Центробанк утримує ситуацію під контролем.

2 вересня глава "Газпрому" Міллер повідомив, що під час візиту Володимира Путіна до Китаю досягнуто домовленості про будівництво не тільки "Сили Сибіру — 2", а й транзитного маршруту "Союз — Схід" через територію Монголії.

За його словами, цей газопровід має постачати до 50 млрд кубометрів газу на рік із Ямальського півострова через Монголію до Китаю. При цьому ціна поставки досі не погоджена. Президент РФ також публічно заявив, що "знайдено консенсус" між сторонами, і сумарно постачання російського газу до КНР досягнуто понад 100 млрд кубометрів на рік, якщо врахувати маршрути, що діють.

Зокрема, потужність газопроводу "Сила Сибіру" планують збільшити з 38 до 44 млрд кубометрів на рік.

Попри заяви російської сторони, китайська влада меморандум не підтвердила.

Жодної офіційної згадки про газопровід не було ні з боку голови КНР Сі Цзіньпіна, ні в заявах державної CNPC — основного покупця російського газу.

Навіть у підсумковому комюніке за результатами тристоронньої зустрічі лідерів Китаю, Росії та Монголії згадується лише загальна підтримка "інфраструктурних та енергетичних проєктів" без конкретизації.

Експерти зазначають, що оголошений меморандум не є фінальною угодою. Глава Китайського інституту енергетичної безпеки Віктор Гао зазначив, що заяви Росії виглядають передчасними, і йдеться поки що швидше про наміри.

Директор Carnegie Russia Eurasia Center у Берліні Олександр Габуєв зазначив, що меморандум без ціни та термінів не може вважатися юридично завершеною угодою.

Реальним досягненням вважається лише домовленість про збільшення поставок за наявними маршрутами: +6 млрд кубометрів через "Силу Сибіру" та +2 млрд — через Далекосхідний маршрут.

Також експерти звертають увагу, що відсутність прогресу за ціною вказує на те, що Пекін, ймовірно, досягає значних знижок. Росія ж, після втрати європейського ринку, прагне якнайшвидше закріпити позиції в Китаї, який став її основним напрямом експорту енергоносіїв.

На зворотному шляху з саміту, Путін заїхав у Далекий Схід, що межує з Китаєм, і заявив, що в регіоні запустять кілька серйозних інфраструктурних об’єктів:

• нова Тихоокеанська залізниця протяжністю 531 км, що сполучає Республіку Саха (Якутія) з Хабаровським краєм;
• реконструйована ділянка федеральної траси А-370 "Уссурі" між Хабаровськом та Владивостоком;
• новий транспортно-логістичний центр "Артем" у Приморському краї;
• міжнародний пасажирський термінал в аеропорту Хабаровська;
• крайова лікарня на 175 ліжок у Петропавловську-Камчатському;
• пілотний майданчик інноваційного науково-технологічного центру "Російський" у Примор’ї;
• музей уссурійської тайги в Уссурійську;
• міжнародний фінансово-розрахунковий центр у Владивостоці

На тлі не кращої економічної ситуації в регіоні ця заява виглядає як подачка. Адже, попри близькість до Китаю, Далекому Сході Росії не помічається бурхливого економічного зростання. Навпаки – мешканці скаржаться на проблеми із газом.

Чорна п’ятниця для індійців

Індія залишається найбільшим імпортером російської нафти, попри санкційний тиск із боку США. Як повідомляє агентство Bloomberg, Москва знову зменшила вартість нафти Urals для індійських нафтопереробних заводів – тепер знижка до еталонної Brent становить $3-4 за барель.

Йдеться про поставки, які заплановані на кінець вересня та жовтень. Ще тиждень тому дисконт був на рівні $2,5, а у липні — лише $1. Для порівняння, американська нафта, яку також закуповують деякі індійські НПЗ, надходить із надбавкою приблизно $3 до Brent.

Прем’єр-міністр Нарендра Моді неодноразово наголошував, що співпраця з Росією має стратегічне значення для країни.

За даними Reuters, у вересні обсяги російського експорту нафти до Індії можуть зрости. Росія надає все більші знижки на тлі труднощів у роботі власних нафтопереробних заводів, спричинених атаками українських дронів.

Станом на сьогодні Росія забезпечує близько 40% нафтових потреб Індії. До повномасштабної війни цей показник становив менше ніж 1%. Серед ключових покупців російської нафти також залишаються Китай та Туреччина.

Росія щодня постачає до Індії близько 2 мільйонів барелів нафти, що становить приблизно 40% загального обсягу російського нафтового експорту. Індія закуповує російську нафту з істотною знижкою порівняно з ринковою ціною, що дозволяє економити значні кошти. Хоча точна ціна поставок не розкривається, аналітики оцінюють, що кожна тонна коштує Індії на 89 доларів дешевше, ніж альтернативні джерела. 2024 року загальна сума закупівель російської нафти Індією склала близько 50 мільярдів доларів.

Чи варто вірити у казки про крах економіки РФ?

У ЗМІ щодня з’являється величезна кількість повідомлень, які говорять про те, що незабаром російська економіка розвалиться через санкції та міжнародну ізоляцію. Проте, як писав Ігар Тишкевич, експерт із питань вивчення Росії, економіку РФ цілеспрямовано переводять на військові рейки.

У бюджеті на 2025 рік Витрати війну становлять щонайменше 18,7 трлн рублів чи понад 40% бюджету (9% ВВП). Кремль не намагається зберегти громадянську економіку, а навпаки, використовує її кризу для стимулювання прихованої мобілізації.

Мобілізаційні виплати в 2025 році досягли 3-4,5 млн рублів за контракт. У поєднанні з високими кредитними ставками, це створює стимул для росіян йти на війну. Водночас міжнародні резерви РФ зросли до $667 млрд, що дозволяє фінансувати війну ще принаймні 1,5-2 роки, якщо не впадуть нафтові доходи.

Росія активно підтримує військову економіку через бюджетне фінансування оборонної промисловості. Прямі субсидії "Ростеху" становлять приблизно $200 млрд, ще понад $75 млрд спрямовано на підтримку окремих підприємств, а близько $8 млрд — на подвійні проєкти, які формально відносяться до цивільних, але фактично працюють на армію (наприклад, двигуни військової авіації). Ще $0,7 млрд виділяється на підготовку кадрів, а $0,9 млрд — на субвенції регіонам для інфраструктури під ВПК.

Громадянська економіка свідомо занепадає, щоб створити умови для залучення людей до війни або роботи у ВПК. Іпотека, кредити, безробіття – все це використовується як інструмент тиску. Для працівників оборонних підприємств передбачено додаткові стимули – стипендії, пільги, зарплатні бонуси, переїзд коштом бюджету. Це дозволяє Кремлю тримати економіку на плаву без зростання добробуту населення, але з чітким пріоритетом на війну.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що пишний військовий парад у Пекіні, на якому Китай вперше продемонстрував міжконтинентальну балістичну ракету DF-5C з ядерним зарядом, здатну вразити будь-яку точку на Землі, став сигналом про готовність Пекіна вступити у силове протистояння зі США за світове лідерство. Тим часом, Вашингтон, без зайвої уваги, продовжує вибудовувати антикитайський альянс.

Світ