"Йде польсько-польська війна": що кажуть місцеві журналісти про вторгнення російських дронів

10 вересня 2025 р. 18:41

10 вересня 2025 р. 18:41

"Телеграф" поспілкувався з польськими колегами, щоб з'ясувати, чому польське населення не було проінформовано про загрозу, і як працюють місцеві медіа в умовах нових викликів

Близько першої ночі за місцевим часом на територію Польщі впали російські дрони, однак польські медіа мовчали про це понад дві години. Лише після третьої ранку — коли інцидент уже став фактом — місцеві ЗМІ почали обережно повідомляти про "появу дронів", уникаючи конкретики. Спочатку не уточнювали навіть, що це були саме російські безпілотники.

Чому польські журналісти так довго зволікали з інформуванням громадськості і як вони взагалі працюють в умовах військової загрози, дізнавалась кореспондентка "Телеграфу" , яка перебуває в Люблінському воєводстві — саме там, де впали російські дрони. Виявилось, що для польських медіа це абсолютно нова реальність, до якої вони виявились не готовими, на відміну від українських колег, які вже звикли оперативно інформувати про подібні інциденти.

Історична ніч у Польщі: російські дрони вперше порушили кордон, а медіа розгубилися на очах у всієї Європи

Як розповів один із польських журналістів, місцевим ЗМІ поки що важко знайти баланс між необхідністю вчасно інформувати громадськість і уникненням паніки серед населення.

" Для польських ЗМІ це абсолютно нова ситуація , і вони розгубилися. Це не українські ЗМІ, які вже звикли до таких подій. Польські медіа вперше опинилися в ситуації, коли, по-перше, з’явилася велика кількість дронів, а по-друге, їх почали збивати — раніше такого прецеденту не було", — сказав журналіст українського походження Женя Клімакін , який уже багато років живе у Польщі та працює редактором видання Nowa Polszczа .

Через це, за його словами, польські ЗМІ спершу чекали і не інформували. "Лише близько третьої ночі за місцевим часом (тобто четвертої за українським) почали з’являтися перші повідомлення. Спершу це були дуже неконкретні дані, а вже згодом — більш точні заяви. Тобто спочатку суспільство перебувало у своєрідному інформаційному вакуумі: люди ще спали, аеропорти вже закривали, і ніхто не розумів, що відбувається", — додає Клімакін.

Поспішати з новинами без підтвердження — небезпечно, впевнені польські журналісти. Саме цим вони і керувались цієї ночі, впевнений колега.

"Спочатку, наприклад, повідомляли, що просто з’явилися дрони, не уточнюючи, що вони російські. Всі намагалися спершу отримати офіційне підтвердження. Лише після цього вони повідомили, що це були саме російські дрони", — каже Женя Клімакін.

В Україні під час ракетних та дронових атак першими інформацію поширюють телеграм-канали. У Польщі ж таке не практикується, проте полякам є чому повчитися в українців, впевнений редактор Nowa Polszczа.

"Я глибоко переконаний, що польським журналістам варто проводити майстер-класи за участю українських колег. Головні редактори українських медіа та засновники телеграм-каналів могли б ділитися досвідом: що робити у таких ситуаціях і як правильно організувати роботу.

Слава Богу, що ці дрони летіли, але не кидали бомби на лікарні чи житлові будинки, як це відбувається в Україні. Проте ми всі розуміємо: така загроза може стати реальною набагато швидше, ніж думають деякі експерти", — каже Женя Клімакін.

Чи можуть російські дрони в Польщі кардинально змінити підтримку України

На запитання, кому під час таких інцидентів поляки більше довіряють — журналістам чи офіційним повідомленням, редактор відповів так:

"Тут потрібно подивитися рейтинги довіри до ЗМІ та державних структур, щоб сказати точно. Загалом же Польща дуже поділена. Часто кажуть, що в країні йде "польсько-польська війна". Є люди, які слухають політиків Громадянської платформи, а є ті, для кого важлива партія "Право і справедливість". Відповідно, існують консервативні та ліберальні ЗМІ , і саме політичні уподобання та світогляд більше впливають на те, кому люди довіряють, ніж сама ситуація".

Вторгнення російських дронів у Польщ у відбулось вперше , і, без сумніву, стало новиною дня для поляків та й усього ЄС. Втім, багато хто побоювався слабкої реакції Європи та світу на такий безпрецедентний крок. Росіяни уже в своїх пабліках сміються, що поляки нібито не здатні нічого зробити. Проте польський журналіст упевнений, що проникнення російських дронів на територію Польщі змінить ставлення поляків до війни в Україні.

"Я дуже сподіваюся, що цей інцидент стане корисним для Польщі: він допоможе відірватися від внутрішніх суперечок, дискусій щодо українських біженців та політичних розборок. Люди знову зосередяться на головному: наявності реального ворога, агресії та небезпеки.

Сьогоднішня ніч показала , що це може статися не за рік чи п’ять, як кажуть деякі експерти, а буквально через кілька хвилин. Це вже не абстрактна історія: подібні речі відбуваються на території України, і тепер маємо усвідомлювати, що вони можуть стати ближчими", — каже журналіст Женя Клімакін.

Російська пропаганда не спить: як Путін провокує Захід

Як повідомив Клімакін, вже є перші результати дослідження того, що відбувається в наших соцмережах після атак російських дронів. Колеги з Res Futura Data House повідомили, що 38% коментарів в польському сегменті інтернету поширюють відверті фейки про те, що нібито це Україна винна , що вона спеціально провокує поляків, щоб втягнути Польщу у свою війну.

Росіяни дуже майстерно використовують політичні суперечки, недовіру до державних інституцій, неоднозначне ставлення частини нашого суспільства до України. Це як підливати масла у вогонь, який уже горить. Вони хочуть розпалити антиукраїнські настрої, підштовхнути нас до того, щоб ми відмовилися допомагати Україні, і врешті-решт розколоти наше суспільство зсередини.

Хто винен, на думку опитаних поляків:

• 38% — Україна;
• 34% — РФ;
• 15% — Польща;
• 8% — Медіа;
• 5% — НАТО.

Марцин Терлік, редактор та журналіст Onet розповів "Телеграфу", що зараз польські медіа лише навчаються діяти в новій реальності.

" Ситуації на кшталт сьогоднішньої інтервенції дронів — це перші подібні випадки, тому ми ще не маємо багато процедур і досвіду як журналісти. По-друге, якщо подивитися на польські медіа і нашу редакцію, ми більш консервативні у цьому балансі. Ми доволі обережні у подачі таких новин — великих, пов’язаних з війною та військовими подіями. Ми намагаємося бути швидкими, але в таких випадках обережність важливіша.

Сьогодні, наприклад, польські медіа чекали на офіційну підтверджену інформацію від польського керівництва та армії. Вони не одразу інформували про чутки, які з’являлися у Твіттері чи інших джерелах", — каже журналіст.

За його словами, публікувати новини без офіційного підтвердження небезпечно, особливо якщо мова йде про ситуації війни.

"Якщо дрони атакували б Польщу, публікація неперевіреної інформації могла б спричинити паніку або дезінформацію. На щастя, сьогодні вони не бомбили і не таргетували об’єкти в Польщі — це була лише інтервенція в повітряний простір. Але навіть така ситуація може бути дуже небезпечною, якщо інформація поширюється без перевірки," — сказав Марцин Терлік.

До речі, за даними "Телеграфу", один з польських колег уже працює на місці події. Такий підхід дозволяє журналістам першими отримати ексклюзивні знімки місця падіння дрону, зібрати свідчення очевидців та підготувати детальний репортаж з місця події. Це особливо важливо в умовах обмеженої офіційної інформації. У четвер, 11 вересня, журналісти також планують випустити різні програми та опитувати експертів щодо можливих загроз.

Щодо необхідності появи таких швидких платформ для обміну першою інформацією, як телеграм-канали в Україні, ситуація неоднозначна.

"Я не впевнений, що телеграм буде найкращим рішенням для Польщі, бо він не такий популярний . Можливо, це буде Snapchat або інша платформа, яку люди активно використовують. Держава має підтримувати канали швидкої та надійної комунікації. Ми, як журналісти, вимагаємо доступу до таких оперативних та публічних джерел інформації. У Польщі вже є система текстових повідомлень від держави, але вона працює не завжди ефективно", — сказав Марцин Терлік.

Журналіст вважає, що частина поляків довіряють інформації від офіційних джерел, частина — журналістам. "У випадках, пов’язаних із захистом і військовою інформацією, загалом люди більше поважають офіційне керівництво. Але минулі інциденти показали, що деякі повідомлення про російські ракети не підтверджувалися, і люди починають сумніватися", — каже журналіст.

На його думку, зараз важко сказати, чи змінить проникнення російських дронів на польську територію громадську думку про війну в Україні.

"Мені здається, це може посилити інтерес поляків до того, що відбувається в Україні. На початку війни інтерес був дуже високий, але з часом увага зменшилася. Події на кшталт сьогоднішніх можуть відновити фокус на Росії, війні та ситуації в Україні, показавши, що небезпека може стати ближчою до Польщі", — підсумував журналіст.

Удар по Польщі не випадковий: що кажуть дослідники OSINT

Наразі дослідники OSINT (розвідка на основі відкритих джерел) встановила, що Росія відправила у Польщу дрони цілеспрямовано, за визначеними маршрутами. Ці безпілотники не заблукали через нібито дію РЕБ, як намагались представити у міністерстві оборони Білорусі.

До цього росіяни відпрацьовували операцією дронами-обманками, де намагались визначити дії ППО та ланцюжок прийняття рішень у подібній ситуації. Вочевидь, вони намагались "промацати", якою буде реакція, щоб привчати Польщу поступово до такої реальності. Логістика країни та її економіка також постраждають, адже це блокуватиме авіасполучення. Акції польських компаній після появи новин про порушення повітряного простору уже відреагували.

Ще один факт того, що росіяни цілеспрямовано вдарили по Польщі — те, що на дрони встановлювали SIM-карти польських та литовських компаній. Найближчими днями такі інциденти лише посиляться, впевнені OSINT-аналітики.

Нагадаємо, "Телеграф" повідомляв, що Росія почала гарячу фазу гібридної війни з НАТО . Експерт назвав три цілі Путіна.

Світ