Послання від Путіна, – аналітик оцінив реакцію Заходу на заліт дронів в Польщу

14 вересня 2025 р. 17:16

14 вересня 2025 р. 17:16

• Російські безпілотники вторглися в польський повітряний простір, але НАТО ініціювало статтю 4 для обговорення, а не статтю 5 для колективної оборони.
• Атака безпілотників була сприйнята як провокація, а не атака, щоб уникнути юридичних наслідків, але Захід повинен бути обачнішим.

Нещодавно вперше велика кількість російських БпЛА вторглася до польського повітряного простору. За офіційною інформацією, мовиться про 19 дронів. Це стало справжнім сигналом від Кремля, але Європа не зробила рішучих кроків.

Про це в ефірі 24 Каналу розповів аналітик, експерт з безпекових питань Марк Тот , зауваживши, що НАТО ініціювало 4 статтю, яка передбачає обговорення ситуації, а не 5, яка дозволяє колективну оборону Альянсу. Захід, зокрема і США, мають розглядати цю атаку глобальніше, а не як одинокий випадок.

Дивіться також Чи витягне Росія другий фронт: полковник запасу назвав країни, для яких небезпека підвищена

Якою була реакція Заходу на заліт дронів в Польщу?

За словами аналітика, у день, коли дрони Росії атакували Польщу , країна вперше зіткнулася з тим, що Україна переживає з лютого 2022 року, – із щоденними атаками дронів, які майже щоночі забирають життя мирних жителів. 19 російських БпЛА – це не просто цифра.

У ніч атаки винищувачі F-16 та F-35 НАТО розпочали бій із російськими безпілотниками та змогли перехопити лише 4 з них. Тот зауважив, що це низький показник для Альянсу, який викликає занепокоєння. Водночас невідомо, можливо, Польща прийняла рішення не перехоплювати частину дронів, якщо їхня траєкторія не становила загрози для об'єктів чи цивільного населення.

Однак все ж відбулося 2 ключові процеси. По-перше, це було послання Володимира Путіна. Він відчуває НАТО, перевіряє, як Альянс відреагує на провокації. По-друге, хоче зрозуміти, наскільки тверда рішучість НАТО відповідати на такі інциденти,
– наголосив він.

Водночас прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав удар безпілотників скоріше масштабною провокацією, ніж атакою . На думку аналітика, це може бути пов'язане із юридичними наслідками. Визнання інциденту атакою може вимагати застосування статті 5 Статуту НАТО, на що поки що не готові.

Наразі Польща ініціювала статтю 4, за якою країни-члени мають обговорити ситуацію, швидше за все, онлайн. Однак цього може бути недостатньо.

"Президент Дональд Трамп має дивитися на ситуацію ширше. Одним із ключових моментів був вибір часу. Все це відбувається після повернення Путіна із саміту ШОС, де він зустрічався із Сі Цзіньпіном та Кім Чен Ином. Схоже, він повернувся з відчуттям, що тепер його підтримують, як ніколи раніше", – зазначив Тот.

Він підкреслив, що за атакою стоїть набагато більше, ніж здавалось раніше. Це не просто дія Путіна, це сигнал , спрямований Польщі, НАТО і, особливо президенту Трампу про готовність до бою. Певною мірою це послання виходить безпосередньо від Сі Цзіньпіна та Кім Чен Ина.

Аналітик додав, що Європа має позначити свої "червоні лінії". Наприклад, почати перехоплювати безпілотники над територією України за згодою та координацією з Києвом.

Атака на Польщу: які заяви звучали з Заходу?

• Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський повідомив, що російські дрони у повітряному просторі його країни є "моментом істини". Однак хоч країна обмежила діяльність російських дипломатів у певних воєводствах, Сікорський заявив, що розриву дипломатичних відносин з Росією не буде .
• Тим часом у США атаку на Польщу назвали актом війни. А от Трамп написав у соціальній мережі коротко – "Почалось".
• Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні засудив інцидент та заявив, що цей акт агресії є неприйнятним.

Світ