Гарантії безпеки для України потребують готовності воювати з Росією — президент Фінляндії

21 вересня 2025 р. 00:59

21 вересня 2025 р. 00:59

Президент Фінляндії Александр Стубб заявив, що гарантії безпеки для України, які обговорює так звана коаліція охочих, означатимуть зобов’язання європейських країн, що їх підпишуть, воювати з Росією, якщо Москва знову розпочне військові дії проти України, пише The Guardian.

«Гарантії безпеки по суті є стримуванням. Аби стримування було переконливим, воно має бути сильним », — сказав Стубб у інтерв’ю виданню у Гельсінкі перед поїздкою до Нью-Йорка на Генеральну Асамблею ООН.

Він уточнив, що гарантії набудуть чинності лише після майбутньої угоди між Україною та Росією, але підкреслив: Москва не матиме жодного права вето щодо їхнього формату.

«Росія не має жодного голосу у суверенних рішеннях незалежної держави. Для мене питання не в тому, погодиться Росія чи ні. Звісно, ні, але це й не має значення», — зазначив він.

Після паризької зустрічі минулого місяця президент Франції Емманюель Макрон повідомив журналістам, що 26 держав погодилися стати частиною «сил запевнення» в Україні, і деякі з них готові бути присутніми «на землі, на морі або в повітрі».

Однак головне питання для Києва полягає в тому, чи будуть ці домовленості супроводжуватися реальними зобов’язаннями. На запитання, чи означатимуть гарантії готовність європейських країн вступити у військове протистояння з росією у випадку нової агресії проти України, Стубб відповів: «Це і є суть гарантій безпеки за визначенням».

Водночас у багатьох європейських столицях досі немає політичної волі брати на себе такі зобов’язання. Там, як правило, післявоєнні обіцянки Україні формулювалися радше як «запевнення», ніж як тверді гарантії. До сьогодні політика більшості західних країн полягала в тому, щоб підтримувати Україну, але мінімізувати ризик прямого зіткнення з Росією. Однак Стубб наголосив: будь-які гарантії будуть марними, якщо за ними не стоятиме реальна сила.

«Гарантії безпеки по суті є стримуванням, і це стримування має бути переконливим. А для цього воно мусить бути сильним. Це означає також стратегічну комунікацію: ми не даємо гарантії абстрактно, ми робимо їх реальними, і Росія має це знати», — підкреслив Стубб.

Останніми місяцями він став ключовим гравцем у мирних переговорах, вибудувавши близькі відносини з президентом США Дональдом Трампом , зокрема під час спільних ігор у гольф. Завдяки цьому особистому контакту Фінляндія, яка має лише 5,6 мільйона населення, отримала непропорційно велику роль у комунікації між Трампом та європейськими лідерами. Стубб повідомив, що він і Трамп досі регулярно спілкуються «по телефону та іншими каналами» і цього тижня очікує на двосторонню зустріч.

Стубб неодноразово заявляв цього року, що президент США починає втрачати терпіння до президента Росії Владіміра Путіна. Проте поки що поодинокі жорсткі висловлювання Трампа на адресу Путіна не переросли в конкретні дії. Кілька дедлайнів, які Трамп сам встановлював для досягнення прогресу у мирних переговорах, минули без помітних результатів. Натомість минулого місяця в Алясці Трамп влаштував путіну урочисту зустріч із червоною доріжкою.

Стубб сказав, що прогрес усе ж є, але «це не швидкий прорив, а поступовий процес». На запитання, чи є межа, після якої Європі доведеться визнати, що США не є надійним союзником у переговорах щодо України, Стубб відповів, що його країна просто не має іншого вибору, окрім як намагатися зберігати дружні відносини з адміністрацією Трампа.

«Я вважаю, що обов’язок президента Фінляндії — знаходити спільну мову з президентом США, хто б ним не був», — сказав Стубб. — «Зовнішня політика завжди ґрунтується на трьох стовпах: цінностях, інтересах і силі. У малих держав є лише цінності та інтереси… але ми можемо мати вплив замість сили. Взаємодія завжди краща за відсторонення — хай що б трапилось».

Минулого тижня Стубб відвідав Київ, де зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Після візиту він заявив, що залишився «впевненим» у здатності України вести довгу війну, якщо знадобиться, відкинувши протилежні припущення як «фейкові новини».

Стубб зазначив, що значну увагу на Генасамблеї ООН цього тижня буде зосереджено на Палестині, але він сподівається провести низку зустрічей із Зеленським та іншими учасниками щодо України. Щодо гарантій безпеки він сказав, що «американська підтримка» буде необхідною для того, аби вони мали реальну силу, й визнав, що наразі немає повного розуміння, наскільки адміністрація Трампа готова на такі кроки.

Однак усі ці розмови можуть залишитися гіпотетичними, якщо спершу не буде прогресу у досягненні домовленостей про завершення війни. Зеленський багато разів заявляв, що готовий зустрітися з Путіним, як того вимагає Трамп, але Путін наполягає, що зустріч можлива лише в Москві або після виконання низки російських умов.

Стубб визнав, що наразі шансів посадити Путіна за стіл переговорів небагато.

«Ця війна занадто велика для нього, щоб програти. Він, мабуть, зробив найбільшу стратегічну помилку в новітній історії — точно з часів завершення холодної війни — і зазнав поразки у всіх своїх стратегічних цілях. Питання лише в тому, коли він сяде за стіл переговорів. Хотілося б, щоб це сталося швидше, ніж пізніше, але зараз я доволі песимістичний» , — підсумував Стубб.

Світ