«Посміховисько для світу». Європа втратила свою значущість. Чому її лідери не здатні відповісти на сучасні виклики? Вісім висновків The Telegraph

26 вересня 2025 р. 20:16

26 вересня 2025 р. 20:16

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.

Оглядач The Telegraph Алістер Хіт написав статтю , в якій розкритикував дії чинної влади Європи та її неспроможність протистояти викликам сьогодення. Forbes Ukraine виокремив 10 висновків.

Європа, що колись була джерелом великих досягнень і культурних зрушень, сьогодні стала слабкою, безініціативною і фактично безпорадною на глобальній арені. Старий континент, який дав світу демократію, Ренесанс, індустріальну революцію та ідеали людських прав, тепер виглядає як політична периферія, котра не може ефективно реагувати на нові виклики.

Лідери Європи, такі як Кір Стармер у Великій Британії, Еммануель Макрон у Франції та Урсула фон дер Ляєн в ЄС, стали символами цього безсилля. Вони проявляють некомпетентність, не здатні вивести свої країни з кризи та втілити нове бачення для майбутнього.

Політична бездіяльність та неспроможність лідерів

Європейські лідери, зокрема Кір Стармер, Еммануель Макрон, Урсула фон дер Ляєн та Джорджія Мелоні, некомпетентні та не мають візії. Алістер Хіт описує їх як політичних карликів, які лише спостерігають за сповзанням своїх країн у невизначеність і безвихідь. Попри сильні історичні основи європейських країн, чинні лідери не здатні протистояти новим викликам.

Економічна стагнація та регулювання

Європа сьогодні не може конкурувати з іншими великими економіками, такими як США та Китай, і це видно в усіх сферах. Європейські країни не можуть модернізувати свої економіки, оскільки їх надмірно регулюють, а податки та регулювання стають все більш обтяжливими для бізнесу.

Крім того, Європа ставить за мету досягнення «нульового викиду вуглецю», що, за словами автора, призводить до зростання цін, банкрутства підприємств і бідності для сімей.

Це ускладнює економічний розвиток і підвищує вартість життя.

Безпека та військова непідготовленість

Європа продовжує відмовлятися від необхідності забезпечувати свою обороноздатність. На відміну від США, які мають велику військову потужність, європейські держави через відмову від необхідних реформ не змогли створити власну стійку оборону навіть після численних атак з боку Росії.

Спільний ВВП країн ЄС у 10 разів більший, ніж у Росії, а населення — в 3,7 раза. Попри це, Європа не змогла допомогти Україні здолати Кремль і змушена постійно просити допомоги в США. При цьому — Велика Британія має більше інспекторів паркування, ніж солдатів, зазначає автор.

Навіть після трьох років війни Росії проти України, Європа не змогла створити ефективні протиповітряні та протиракетні системи, не зважаючи на великі економічні ресурси, які були б здатні їх фінансувати. Як, наприклад, ізраїльський «Залізний купол», який міг би захистити від ракетних атак.

Автор порівнює це з відсутністю стратегічного плану та швидкої реакції на нові геополітичні загрози, що ставить під загрозу безпеку країн ЄС.

Очільника РФ Володимира Путіна автор називає «підробленим Сталіним», який не має шансів перемогти Україну. Він порівнює його з диктатором, який не здатний здійснити реальні завоювання, і ставить під сумнів його можливості реалізувати амбіції щодо відновлення російського імперського впливу.

Вказується, що Путін втягнувся в безглуздий конфлікт і не має шансів досягти мети — перемоги над Україною до січня 2026 року. Він також зазнає поразки через те, що його підтримка обмежена країнами, такими як Іран і Білорусь, а його імперські прагнення виглядають як фарс.

Соціальні та демографічні проблеми

Європа страждає від демографічної кризи: народжуваність на континенті різко падає, а система соціального забезпечення не витримує навантаження через старіння населення.

Водночас масова імміграція без належної інтеграції призводить до зростання радикалізму, конфліктів та кримінальних явищ. Нерозвʼязані проблеми з імміграцією лише поглиблюють соціальні розбіжності.

Ще однією серйозною проблемою є ринок праці, що швидко змінюється. Поява нових технологій, зокрема штучного інтелекту, загрожує знищенням значної частини робочих місць, особливо у західних країнах.

Європейські держави не здатні створити нові можливості для молоді і часто не можуть забезпечити економічну незалежність своїх громадян через зростаючі ціни на житло та інфляцію. Тим часом система освіти все більше перетворюється на «тренувальні табори», де студентів вчать ідеології, що не має практичного застосування.

Моральна і культурна деградація

Європа не тільки економічно та політично деградує, а й переживає моральний і культурний занепад. Прийняття постмодерністських ідей, відмова від християнських цінностей та захоплення марксистськими ідеологіями призводить до розкладу традиційних культурних основ. Європа більше не відстоює своє минуле, а намагається стати постійно змінюваним майданчиком для глобалізації, де національні інтереси замінюються на універсальні принципи, що призводить до втрати ідентичності.

Це призвело до втрати ідентичності, поширення ідеологій, які відкидають демократію, національний суверенітет і традиції.

Зовнішня політика та геополітичні проблеми

Європа стала повільною і не може швидко реагувати на зміни у глобальному середовищі. Політичні, економічні та військові інститути континенту сповільнилися до такої міри, що навіть сучасні кризові ситуації, як війна в Україні, не можуть призвести до відповідної та ефективної реакції з боку ЄС чи окремих країн.

Стратегічна слабкість Європи в тому, що замість власних зусиль вона постійно звертається за допомогою до США.

Європа не лише не може розвʼязувати внутрішні проблеми, але й стає непомітною на світовій арені. Водночас США, зокрема під керівництвом Дональда Трампа, часто критикують європейське безсилля на міжнародних форумах. Європа не змогла використати свій економічний потенціал для зміцнення позицій на світовій політичній арені.

Енергетична залежність і втрата самодостатності

Європа продовжує імпортувати великі обсяги енергоносіїв з Росії, навіть після введення проти РФ санкцій . Це показує, наскільки європейські країни все ще залежать від постачання енергії з Росії, що ставить під питання їхню здатність до енергетичної незалежності.

Імпорт російської нафти та зрідженого природного газу збільшився, попри заяви про припинення таких постачань.

Невизначеність майбутнього

Автор закінчує текст на сумній ноті, описуючи Європу як цивілізацію, що не може змінити курс і вчасно відповісти на сучасні виклики. Поки інші частини світу, зокрема США, Китай, Індія, активно змінюють свою стратегію розвитку, Європа стає все більш відсталою.

Своїм безсиллям та відсутністю єдиного плану дій Європа ризикує остаточно втратити вплив і значущість на світовій арені.

Європа знаходиться на межі краху. Відсутність політичної волі, нездатність адаптуватися до нових реалій і відсутність стратегічного бачення загрожують європейським державам.

Всі ці проблеми – економічні, соціальні, безпекові та культурні – ведуть до того, що Європа все більше стає на узбіччі світової політики. Час змінити курс, але чи вистачить політичної сміливості для цього?

Світ