Україна і заморожені активи Росії: вирішальний вибір Європи

03 жовтня 2025 р. 16:17

03 жовтня 2025 р. 16:17

Ці кошти дозволили зберегти економічну стійкість в умовах війни, розв'язаної Росією.

Однак, підкреслюють експерти, якщо конфлікт затягнеться, цих грошей виявиться недостатньо.

За даними The Washington Post, Міжнародний валютний фонд спрогнозував, що до 2027 року Україні знадобиться близько 65 мільярдів доларів, щоб зберігати здатність фінансувати соціальні витрати і оборону. З огляду на скорочення підтримки з боку США, єдиним реальним джерелом таких коштів може стати використання російських активів, заморожених у європейських банках.

Незважаючи на колосальний розмір коштів РФ за кордоном, лідери Заходу довгий час не наважувалися на їхню повну конфіскацію. Побоювання пов'язані з можливим створенням правового прецеденту. Крім того, не виключалося, що Росія в майбутньому могла б намагатися відсудити ці гроші у західних країн.

Проте ситуація змінилася. Військові провокації Росії проти країн НАТО і відмова Володимира Путіна від пропозиції президента США Дональда Трампа щодо припинення вогню в Україні, каталізували дискусію. Тепер у Європі все частіше говорять про необхідність задіяти активи Росії не тільки у вигляді відсотків, а й безпосередньо.

Минулого тижня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц представив нове рішення. Він запропонував використати 164 мільярди доларів, заморожені в Euroclear (росактиви перебувають у брюссельській кліринговій палаті Euroclear), як безвідсоткову "позику" Україні. За його словами, обов'язок повернути ці гроші може виникнути тільки в тому разі, якщо Москва погодиться виплатити Україні репарації. В іншому випадку Росія залишиться ні з чим.

Такий підхід дозволив би Euroclear уникнути юридичної відповідальності, а ЄС отримав би можливість швидко мобілізувати значні ресурси для підтримки Києва. Однак подібний план вимагає згоди всіх членів Євросоюзу, що може викликати труднощі. Угорщина та деякі інші держави вже висловлювали скепсис, натякаючи, що можуть накласти вето.

За інформацією видання, під час нещодавнього саміту ЄС лідери цілий день обговорювали питання за зачиненими дверима. У підсумку вони дійшли згоди: необхідно показати Росії, що Європа має як кошти, так і політичну волю підтримувати Україну стільки, скільки буде потрібно.

Голова Європейської ради Антоніу Кошта заявив:

Тепер настала черга Європейського Союзу виконувати обіцянки. День рішення щодо того, як використовувати російські активи, настане на наступному засіданні Ради 23-24 жовтня.

Однак єдності в ЄС поки що немає. На зустрічі 1 жовтня так і не вдалося узгодити механізм надання Україні кредиту в розмірі 140 мільярдів євро за рахунок заморожених активів. Бельгія не зняла своїх заперечень, а Франція і Люксембург висловили стурбованість можливими юридичними наслідками. Європейська комісія отримала доручення детальніше вивчити всі правові та фінансові ризики.

Тим часом країни "Великої сімки" заявили про намір посилити тиск на Росію і готові розглянути нові кроки для підтримки України. У спільному комюніке G7 йдеться: подальші ескалаційні дії Москви, включно з ударами по цивільній інфраструктурі України та провокаціями проти НАТО, підривають міжнародні зусилля зі встановлення миру і не можуть бути залишені без відповіді.

Таким чином, питання заморожених російських активів стає ключовим для майбутнього України і всієї Європи. З одного боку, ці кошти здатні закрити величезний фінансовий розрив і забезпечити Києву стійку підтримку. З іншого - залишаються сумніви в юридичній силі конфіскації та ризики політичного розколу всередині ЄС.

"День рішення" наближається. І від того, яке саме рішення ухвалить Європа вже протягом кількох тижнів, буде показовим, наскільки ЄС готовий відповідати на глобальні виклики. Ухвалення рішення потрібно прискорити, впевнені автори публікації.

Світ