Європа не готова дати відсіч росії: ЗМІ про нові виклики

10 жовтня 2025 р. 14:20

10 жовтня 2025 р. 14:20

росія посилює атаки безпілотників на Україну та європейські країни . У відповідь на інциденти, пов'язані з порушеннями повітряного простору Польщі та Естонії, НАТО та європейські держави вживають заходів для посилення протиповітряної оборони . Однак статус безпілотників як зброї «сірої зони» ускладнює військову відповідь, пише видання RMF 24.

Європа стикається з викликом швидкої розробки та розгортання сучасних систем боротьби з безпілотниками, таких як запланована « стіна з безпілотників », реалізація якої може зайняти кілька років і вимагатиме скоординованого фінансування та співпраці між державами. Попри декларації про співпрацю з Україною та плани щодо розробки власних оборонних технологій, у ЄС залишаються серйозні розбіжності щодо вартості, ефективності та обсягу захисту, що перешкоджає швидким та єдиним діям.

З початку вересня 2025 року Європа зіткнулася з серією інцидентів за участю російських безпілотників та військових літаків. Тільки між 9 та 10 вересня приблизно 20 безпілотників порушили повітряний простір Польщі, три з яких були збиті, а вісім розбилися на території Польщі. Один безпілотник досяг відстані до 260 км углиб країни, що змусило тимчасово закрити чотири аеропорти. Подібні інциденти сталися в Естонії, де російські винищувачі МіГ-31 порушили повітряний простір на понад 10 хвилин.

За даними Центру аналізу європейської політики (CEPA), росія може виробляти сотні безпілотників на день . Найдешевші коштують від 2000 до 10 000 доларів, тоді як безпілотники Shahed з 60-кілограмовою боєголовкою коштують від 30 000 до 60 000 доларів. Росіяни постійно вдосконалюють свої безпілотники , оснащуючи їх, серед іншого, детекторами, які дозволяють їм виявляти ракети-перехоплювачі, що наближаються, та виконувати маневри ухилення.

Виживання України та безпека Європи залежать від здатності швидко впроваджувати інновації , масово виробляти та постійно адаптуватися до нових загроз. CEPA також оцінює, що, окрім безпілотників, першочерговою є потреба Європи в балістичних ракетах. Тут Європа також може розраховувати на співпрацю з Україною. Ракета «Фламінго», виготовлена ​​українцями, буде працювати на паливі, виробленому в Данії

Під час жовтневого саміту в Копенгагені європейські лідери оголосили про створення «стіни безпілотників» — багаторівневої системи виявлення та нейтралізації безпілотників. Деталі проєкту залишаються неясними: незрозуміло, скільки часу знадобиться на його завершення (за оцінками, 3−4 роки), хто буде за нього відповідальним — Європейська комісія чи окремі держави — або як він буде фінансуватися.

Експерти наголошують, що для ефективної оборони потрібні не лише сучасні системи виявлення, але й економічно ефективні та гнучкі методи радіоелектронної боротьби, такі як глушіння сигналів та перехоплення дронів.

Серцем проєкту є платформа для боротьби з дронами Eirshield, яка дозволить виявляти та нейтралізувати дрони на різних рівнях — від національного кордону до захисту критичної інфраструктури. Система використовуватиме як радари, так і технології радіоелектронної боротьби (глушіння сигналів та перехоплення дронів).

Водночас Польща заявила про свою готовність скористатися досвідом України у боротьбі з дронами. Це, мабуть, найнадійніший захист від цілей зі Сходу. На жаль, навіть така, здавалося б, очевидна ідея, як захист від дронів, виявила розбіжності всередині Європейського Союзу . Країни Західної та Південної Європи скептично налаштовані, побоюючись витрат, доцільності та того, як проект вписується в плани НАТО та оборонну політику ЄС. Вони також вимагають, щоб фінансування було виділено на захист усього континенту, а не лише східного флангу. Президент Франції Еммануель Макрон наголосив, що вздовж 3000-кілометрового кордону не існує «ідеальної стіни», і сумнівається в повній ефективності такого рішення. За словами Андрюса Кубілюса, колишнього прем'єр-міністра Литви, вартість базової системи для Польщі та країн Балтії становить приблизно 1 мільярд євро, а виявлення дронів може бути впроваджено менш ніж за рік.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск наголосив, що немає 100% гарантій безпеки, але слід шукати рішення, які максимізують захист.

Politico повідомляє, що ініціатива може повернутися в оновленому вигляді. Вже ведуться розмови про її заміну «Європейською мережею боротьби з дронів», щоб уникнути асоціацій зі «стіною», яка захищає доступ лише до однієї частини Європи.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте визнав, що НАТО не може дозволити собі збивати дрони дорогою зброєю і має вчитися в Українців боротьбі з російськими БПЛА .

Читайте нас у Facebook

Світ