Невдачі Макрона посилюють політичні ризики для Європи — The Sunday Times

13 жовтня 2025 р. 02:31

13 жовтня 2025 р. 02:31

Череда провалів президента Франції Еммануеля Макрона у формуванні коаліційних урядів ставить під загрозу його здатність проводити реформи всередині країни та підтримувати французьке лідерство за кордоном. Французький лідер «перебуває на штучному життєзабезпеченні» і близький до повної втрати контролю , пише економіст Девід Марш у колонці для The Sunday Times.

Нині він небезпечно близький до того, щоб його відімкнули від цієї системи життэзабезпечення. Багато французьких виборців, роздратованих прірвою між амбіціями Макрона до величі та його нездатністю досягати результатів, які б допомагали звичайним громадянам, не засмутилися б, якби Макрон пішов. Але його відхід став би черговим ударом по енергії, амбіціях і статусу Європи на світовій арені.

Французькі уряди протягом останніх десяти років були фінансово марнотратними. Німеччина — хоча нині витрачає більше на інфраструктуру та оборону — дотримувалася фіскальної ортодоксії. Співвідношення боргу до ВВП обох країн було практично ідентичним у 2007 році, перед глобальною фінансовою кризою, але нині французьке (приблизно 114%) майже вдвічі перевищує німецьке 60%.

Нездатність Франції адаптувати свою систему соціального забезпечення та скоротити зростаючий бюджетний дефіцит відповідно до європейських правил пояснює, чому пошуки Макрона для створення життєздатних коаліцій закінчувалися невдачею. Ймовірно, ультраправий політик займе Єлисейський палац протягом наступного року чи двох.

Вихід із євро чи навіть повний вихід із ЄС не будуть частиною початкового порядку денного Марін Ле Пен або Жордана Барделли, лідерів партії «Національний рух». Натомість ультраправі намагатимуться скористатися потребою Німеччини в європейській єдності та наполягатимуть на подальшому послабленні правил щодо боргу, більшому спільному європейському запозиченні та навіть фінансовій допомозі від Німеччини. З огляду на його величезні внутрішні обмеження, це запити, які канцлер Німеччини Фрідріх Мерц змушений буде відхилити.

Геополітика та економіка пов’язані, тому Британія, яка вийшла з ЄС у 2020 році, але все ще має значні торговельні та фінансові зв’язки з континентом, зазнає наслідків. Британія потрапила в пастку континентального нездужання. Під тиском протекціонізму Трампа, ЄС минулого тижня оголосив про плани підвищити мита на імпортовану сталь, що, за словами британської сталеливарної промисловості, може стати її найсерйознішою кризою.

Щоб знайти вихід із глухого кута, Європа мусить радикально покращити свою здатність вести бізнес із рештою світу, оптимізувати свої структури та об’єднати все ще сильно національні фінансові системи. Вона повинна набагато ефективніше об’єднувати зусилля в обороні, виробництві озброєнь, науці та технологіях, включаючи нові галузі штучного інтелекту та квантових обчислень. У всіх цих сферах ЄС повинен залучатися до практичних, орієнтованих на зростання проєктів із країнами поза блоком — залучаючи Велику Британію, Швейцарію та Норвегію.

Завдяки тіснішій і потужнішій оборонній співпраці під егідою НАТО Європа має бути більш ніж рівною Путіну. Продовження війни в Україні є ознакою невдачі Путіна. Його стратегічний план не передбачав наслідків: сплеск українського націоналізму, сотні тисяч російських жертв війни, нове розширення НАТО за рахунок приєднання двох раніше нейтральних держав, Фінляндії та Швеції, кінець будь-яких амбіцій модернізувати російську економіку та подальше зміцнення фінансової та військової могутності Америки.

Урядова  нестабільність, яка розгортається у Франції, є наслідком кризи всього політичного режиму П’ятої Республіки, який не передбачає створення коаліції у парламенті. Це стало особливо очевидно після несподіваного призначення президентом Макроном нового прем’єр-міністра — Себастьяна Лекорню, який до цього вже заявляв про намір піти у відставку.  Надзвичайний та Повноважний Посол і ексзаступник очільника МЗС Олег Шамшур заявив у коментарі ZN.UA, що політична ситуація у цій країні ускладнює надання підтримки Україні в протистоянні російській агресії.

Нагадаємо, що політична нестабільність у французькій політиці триває з червня 2024 року, коли Макрон розпустив Національну асамблею . Нові дострокові вибори не дали жодній силі більшості, що призвело до парламентського паралічу.

Світ