Китай залишить Україну без дронів: чи зможе угода про рідкісноземельні метали врятувати фронт і репутацію Трампа

14 жовтня 2025 р. 17:50

14 жовтня 2025 р. 17:50

Прагнення КНР зберегти ресурси під своїм контролем може спричинити проблеми з поставками дронів для ЗСУ, однак в цьому можна знайти і вигоду

Китай обмежив експорт рідкісноземельних матеріалів та магнітів , запровадивши спеціальні ліцензії та контроль за технологіями. Метою нових правил є посилення впливу Пекіна на глобальні ланцюги постачання та використання економічних важелів у технологічному протистоянні із Заходом.

Обмеження стосуються 12 з 17 рідкісноземельних елементів і включають додатковий контроль над п’ятьма новими — гольмієм, ербієм, тулієм, європієм та ітербієм, а також десятками технологій і обладнання, яке використовують іноземні компанії. " Телеграф " з’ясував, які проблеми це спричинить для дронів, що є ледь не основною зброєю на полі бою, а також чи зможемо ми знайти свою вигоду від цієї заборони?

90% ринку під замком

Відтепер весь ланцюг поставок — від видобутку до продажу кінцевим користувачам — може підпадати під перевірку на предмет військового застосування. Міністерство торгівлі Китая також зазначило, що експортні ліцензії не надаватимуться закордонним користувачам оборонної продукції, а заявки, пов’язані з передовими напівпровідниками, розглядатимуться індивідуально.

Китай контролює приблизно 60% світового видобутку рідкісноземельних металів і 90% ринку виробництва неодимових магнітів , які є критично важливими для оборонної та цивільної промисловості — від БПЛА до електромобілів.

Нові правила набудуть чинності 8 листопада, а положення щодо іноземних виробників рідкісноземельних матеріалів — з 1 грудня. У США тим часом посилюються заклики до розширення обмежень на експорт обладнання для виробництва мікросхем до Китаю.

Чому майбутнє українських дронів у руках Пекіна

У 2025 році бойові дрони стали не просто допоміжним засобом, а центральною зброєю української армії . FPV-апарати, розвідувальні платформи, далекобійні дрони, морські та наземні безпілотні системи щодня завдають сотні точкових ударів і компенсують нестачу артилерії та авіації. За оцінками Генштабу, саме дрони спричиняють до 70% втрат російської техніки , що перетворює фронт на арену високотехнологічного протистояння.

Однак цей прорив тримається на крихкому фундаменті — тотальній залежності від китайських комплектуючих . У 2025 році частка китайських компонентів у дроновому виробництві України сягала 89-97% , зокрема:

• мотори та магніти — до 90%;
• акумулятори — понад 80%;
• контролери польоту, камери, системи навігації — 70-89%.

Майже всі українські FPV-дрони, а також розвідувальні дрони типу Mavic, використовують безщіткові електродвигуни , які працюють на основі неодимових магнітів (NdFeB) . Ці магніти виготовляються із залученням диспрозію та тербію — важких рідкісноземельних елементів, які майже повністю контролює Китай.

Живлення дронів забезпечується літій-іонними батареями, які містять аноди з графіту. Китай постачає 70% світового літію та контролює понад 90% ринку обробленого графіту , що робить його критично важливим постачальником для дронових батарей.

Германієві мікросхеми використовуються у тепловізорах, сенсорах, камерах і навігаційних системах . Без них — жоден розвідувальний або ударний дрон не зможе коригувати вогонь або самостійно наводитися на ціль. Китай у 2024 році оголосив германій стратегічним ресурсом і обмежив його експорт до країн, залучених у "конфлікти".

Найгірше в ситуації з експортними обмеженнями — це подвійна гра Пекіна. Поки офіційно Китай заявляє про нейтралітет, російський ВПК продовжує безперешкодно отримувати китайські компоненти.

Стратегічна ставка Вашингтона, що може згоріти

На тлі обмежень Китаю щодо постачання стратегічних компонентів для безпілотних систем, під загрозою опиняється не лише українське дронове виробництво, а й ширший контекст — забезпечення критичними мінералами для глобального ВПК, зокрема оборонного та енергетичного секторів США. У 2024-2025 роках Сполучені Штати зробили ставку на Україну як на джерело диверсифікації постачання рідкісноземельних елементів (REE) та літію , підписавши стратегічну угоду про рідкісноземельні копалини.

Цей документ, укладений 30 квітня 2025 року, є частиною ширшого пакету підтримки, який включає інвестиції, трансфер технологій, часткову військову допомогу та створення фонду реконструкції. У відповідь Україна надала доступ до частини своїх ресурсів, включаючи:

• 5% світових запасів рідкісноземельних елементів (неодим, диспрозій, тербій),
• до 1/3 європейських запасів літію (близько 500 тис. тонн),
• 20% світових запасів графіту ,
• а також значні родовища титану, урану, кобальту та марганцю .

Загальний ресурсний потенціал України оцінюється в понад 14,8 трлн доларів , що робить її одним із найцінніших стратегічних партнерів для США та їхніх союзників у контексті переходу до безвуглецевих технологій і розвитку військово-промислового комплексу.

Успіх цієї економічної співпраці напряму залежить від стабільності українського фронту . Велика частина ресурсних родовищ розташована в південно-східних регіонах країни, зокрема на Донбасі та в Запорізькій області.

• до 40-50% українських запасів REE ,
• 25-30% літію ,
• 50% графіту ,
• а також значні частини родовищ титану й урану — перебувають або в зоні активних бойових дій, або під тимчасовим контролем РФ.

У разі дестабілізації лінії фронту або зміни балансу на користь противника, доступ до цих ресурсів може бути втрачено остаточно на невизначений термін. Це поставить під загрозу:

• реалізацію угоди США з Україною ,
• диверсифікацію Вашингтона від Китаю ,
• економічні інтереси на сотні мільярдів доларів .

Ризиків більше, ніж вигоди. Чи стане Україна альтернативою для США?

Обмеження Китаю на експорт стратегічних компонентів створили парадоксальну ситуацію: те, що ослаблює український ВПК, одночасно може стати новим інструментом геополітичного впливу Києва . Якщо Захід втрачає доступ до китайських рідкісноземельних матеріалів (REE), літію та графіту, — саме Україна, володіючи частиною цих ресурсів, теоретично може стати резервним джерелом постачань .

Але в цій ситуації є глибше питання: чи дійсно США готові довгостроково інвестувати в українські ресурси, якщо не буде гарантій військової стабільності? Якщо Україна не зможе втримати фронт і забезпечити доступ до родовищ — угода втратить сенс. І навпаки: якщо США хочуть зберегти економічну вигоду від доступу до українських мінералів, їм доведеться підтримувати обороноздатність України.

Таким чином, українські ресурси перетворюються на "козирну карту", але не абсолютну — радше карту, яка працює тільки в поєднанні з безпековим пакетом .

Роман Єделєв , юрист-міжнародник, наголошує: попри гучний політичний ефект від угоди між Україною та США, передбачати реальні вигоди наразі передчасно.

Треба розуміти, що сам факт підписання угоди про співпрацю у сфері рідкісноземельних металів ще не означає, що їх розробка вже розпочалася. Поки що йдеться лише про створення спеціального фонду, передбаченого цією угодою. Реальна ж робота — це питання майбутнього, можливо, кількох наступних років, а можливо і ще більш далекого майбутнього

Роман Єделєв

За його словами, ринок рідкісноземельних матеріалів є надзвичайно конкурентним і геополітизованим. Україна не єдиний кандидат на роль "ресурсної альтернативи Китаю", і США можуть робити ставку на інші юрисдикції. І Україна при цьому, на думку експерта, навряд відіграє якусь вирішальну чи самостійну роль.

"Хоча, звісно, ми розуміємо: Дональд Трамп — людина емоційна, і він може щиро переконати своїх виборців (і самого себе), що перемога України відкриє для Сполучених Штатів доступ до українських рідкісноземельних металів " , – говорить Єделєв.

Він нагадує, що США вже демонстрували здатність повертати контроль над критично важливими об’єктами, коли вважають це необхідним.

"Згадайте хоча б історію з Панамським каналом: коли Вашингтон заявив, що хоче відновити контроль, він це зробив. Тож цілком імовірно, що ми станемо свідками нового етапу конкуренції між США та Китаєм — цього разу у сфері рідкоземельних ресурсів", — зазначає він.

Ще один тривожний сигнал — це потенційне зближення між США та Росією у сфері ресурсів , яке вже починає обговорюватися в публічному просторі.

"Існує ризик, що Кремль може запропонувати Вашингтону спільну розробку родовищ рідкісноземельних металів на своїй території. А враховуючи, що на території РФ також зосереджені великі запаси REE, це — серйозний ризик для української позиції", — попереджає юрист.

На його думку, Україна має діяти проактивно — не лише у сфері оборони, а й у сфері інформаційного впливу.

"Нам потрібно наперед продумати, як "вибити цю карту" з рук Росії — переконати американців, що Москва давно перебуває в орбіті впливу Китаю, а Путін фактично координує свої дії з Сі Цзіньпіном. Тож США слід уникати пастки, у яку вони можуть потрапити, намагаючись знайти "спільну мову" з Кремлем", — наголошує Єделєв.

Загалом, експерт обережний у прогнозах: "Я бачу в цій ситуації не стільки можливості для України, скільки серйозні ризики", — підсумовує він.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що президент України Володимир Зеленський з вернувся до глави Білого дому Дональда Трампа з проханням передати Києву ракети Tomahawk. У відповідь президент США заявив, що розгляне можливість такої передачі за умови, що російський лідер Володимир Путін не зробить конкретних кроків у напрямку мирного врегулювання конфлікту.

Світ