Перегони озброєнь: як Україна та НАТО шукають шляхи військового розгрому Росії

16 жовтня 2025 р. 18:20

16 жовтня 2025 р. 18:20

Україна ближча до НАТО, ніж будь-коли раніше.

Останні кілька місяців стали найсмертоноснішими для українських цивільних з початку війни, натомість російські атаки на критичну інфраструктуру України, ймовірно, посиляться і триватимуть без перерви протягом зими, як і виснажливі штурми на фронті — таку реальність визнають під час низки брифінгів високопосадовці Північноатлантичного альянсу.

З іншого боку в НАТО не мають ілюзій і щодо власної безпеки: за будь-якого сценарію завершення бойових дій в Україні, можуть минути "місяці, а не роки", ніж Москва становитиме реальну військову загрозу для країн Альянсу, особливо враховуючи співпрацю РФ з Іраном або Китаєм.

При цьому завдання подолати прогалини, скажімо, у виявленні та протидії дронам, що вже порушують повітряний простір європейських країн, стоїть "не на тут і зараз, а на вчора".

Найкращий спосіб відповісти на виклики — об’єднати зусилля. Міжнародна оглядачка "Телеграфу" Ольга Кирилова розповідає, як Україна та НАТО спільно ведуть перегони озброєнь проти Росії, і як це робить Київ ближчим до Альянсу, ніж будь-коли раніше.

Війну виграє той, хто швидше адаптується

"Війна в Україні входить у свій четвертий рік. І як будь-яка війна, це змагання у здатності до адаптації. Ми перебуваємо у своєрідному дарвінівському моменті. Це означає, що перемагає не найрозумніший, а той, хто пристосовується швидше. Отже, це гонка адаптації.

Що ми дізналися з українського досвіду, — це те, що цикл адаптації скоротився з років до тижнів, а тепер — до днів", — розповідає адмірал П’єр Вандьє , Верховний головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО з питань трансформації.

Адмірал наводить приклад: минулого року в Альянсі взялися тестувати українську технологію акустичних датчиків для виявлення повітряних цілей, що наближаються. Їхня перевага в тому, що це пасивна технологія — акустичні сенсори неможливо знищити на відміну від фізичних радарів.

"Ми закупили українські акустичні сенсори та відправили їх до Литви, де проводили випробування протягом місяця — з усім, що літає: дронами, літаками, ракетами тощо.

Ми підготували звіт і довели, що ці сенсори можна інтегрувати в систему спостереження Альянсу", — зазначив П’єр Вандьє.

Сьогодні вже Латвія, Естонія та Польща детально розглядають можливість використання акустичних датчиків як доповнення до своїх традиційних систем.

Рішення проти руйнівних КАБів

Однак на даному етапі в НАТО не лише запозичують наявні успішні кейси, а й тестують нові розробки за запитом українських фахівців. Це можливо завдяки Спільному Центру НАТО-Україна з аналізу, підготовки та освіти (коротко JATEC), який розміщений у Польщі. У ньому представники України та Альянсу діляться досвідом та працюють над проєктами, важливими для обох сторін.

Один з останніх стосується протидії плануючим авіаційним бомбам себто КАБам, які Росія скидає на позиції українських військових та на прифронтові населені пункти.

Як розповідає старший національний представник України у JATEC, полковник Валерій Вишнівський , українська сторона прописала сценарії, за якими ворог застосовує КАБи, і запросили компанії до розробки рішень.

У результаті надійшло понад сорок заявок з різного роду пропозиціями протидії бомбам, в тому числі від спільних європейсько-українських компаній. Поки що вони перебувають на етапі тестувань, але вже показали ефективність проти безпілотників.

"Я не можу називати станом на зараз назву компанії, але ми отримали дрон-перехоплювач, рій дронів і також штучний інтелект, який ми можемо заливати в будь-який дрон-перехоплювач, аби донаводити його на ціль.

Технологія проти плануючих авіабомб ще вимагає допрацювання. Але наші спільні рішення вже виявилися надзвичайно ефективними проти дронів типу "Шахед", — повідомив полковник.

Після фінальних випробувань оборонного продукту фахівці Альянсу нададуть звіт про готовність запровадження рішення в бойових умовах. Фінансується це коштом партнерів.

"І тоді вже Україна, і НАТО матимуть право прийняти рішення до експлуатації", — пояснює полковник Вишнівський.

Також, за даними " Телеграфу" , українські військові разом із партнерами паралельно шукають, як захиститися проти дронів на оптоволокні, рахунок використання яких на фронті йде на тисячі. Оптоволоконні БПЛА не використовують радіохвилі , тому залишаються невразливими для засобів радіоелектронної боротьби.

"Ми поки що на початковій фазі, але якщо в нас буде ефективний засіб виявлення, надалі будемо планувати, як знищувати такі дрони", — підсумував полковник.

Взаємовигідні відносини

НАТО, так само як і Україна, працює в напрямку ефективної системи протиповітряної та протиракетної оборони по всьому Альянсу, особливо враховуючи останні дронові вторгнення у Польщі, Данії, Румунії та інших країнах Заходу. І тут без фідбеку від українських Повітряних сил не обійтися.

Як зазначає у коментарі "Телеграфу" заступник командувача Оборонної місії НАТО з безпекової допомоги та підготовки для України (NSATU), генерал-майор Майк Келлер , йдеться про те, що відносини Альянсу та Києва вибудовується на рівні взаємовигідного партнерства.

"Звісно, ми можемо багато чого навчитися від України — особливо у сфері ведення бойових дій із застосуванням дронів, а також у сфері захисту від них. Тобто, це не лише ми допомагаємо вам — ви також допомагаєте нам.

Для командувача і для мене особисто дуже важливо отримати максимум користі з вашого досвіду. Адже наше завдання — підготувати наших військових якомога краще до потенційного конфлікту чи війни. Те, що ми отримуємо від вас, надзвичайно цінне", — сказав Келлер.

Інвестиції в українську "оборонку"

Ще одна остання тенденція на рівні Альянсу — інвестиції в українське оборонно виробництво , а також відкриття спільних підприємств як в Україні, так і на території країн-членів НАТО. Є й заклики від, наприклад, Данії робити прямі інвестиції в українських партнерів без створення спільного підприємства десь у Європі.

Пріоритет України при цьому — за допомогою західних союзників всіма шляхами масштабувати виробництво дронів і ракет, включно з далекобійними засобами, FPV та перехоплювачами.

Один з останніх успішних проєктів — Octopus, який передбачає масове виробництво на британській території дронів-перехоплювачів, аби вести боротьбу з нальотами "Шахедів". Безпілотники-перехоплювачі значно дешевші за звичайні ракети ППО і вже довели свою високу ефективність у протидії хвилям дронів, які Росія продовжує запускати на українські міста. Вони швидко злітають, щоб перехопити ворожі цілі, знищуючи їх до того, як ті досягнуть мети. Безпілотник, створений у межах Octopus, був розроблений в Україні за підтримки британських науковців і техніків.

Або, наприклад, 15 жовтня Україна та Німеччина підписали домовленість щодо оборонно-промислового співробітництва між країнами, яка передбачає виробництво на українській території БМП Lynx та боєприпасів, ремонт зенітних установок Gepard та танків Leopard.

"Очевидно, що оборонна промисловість України є потужною та інноваційною. У неї варто інвестувати, і ми допоможемо втілити креативні розробки в реальність, а також ефективно використовувати наявні потужності…

Це не лише допомагає Україні, а й зміцнює наші власні оборонні спроможності завдяки обміну знаннями та технологіями", — наголосив міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус .

Один з представників Альянсу описує: українські компанії та їхні колеги в інших країнах НАТО тільки "починають краще знайомитися один з одним", але вітчизняні виробники потенційно конкурентоспроможні за ціною, швидкістю та підходом до інновацій.

"Ви маєте унікальні переваги — зокрема надзвичайну близькість між оборонною промисловістю та лінією фронту, мабуть, найтісніший зв’язок, який коли-небудь існував будь-де".

Інша перевага — можливість реального тестування систем у бойових умовах.

"Українська промисловість — це масштабна можливість", — сказав він.

І хоча зараз український уряд дав партнерам чітко зрозуміти, що пріоритетом є забезпечення потреб ЗСУ, з часом у певних сферах з’явиться можливість продавати продукцію іншим країнам.

"Інші держави, безумовно, вже зацікавлені в цьому".

Дорожня карта до членства України в НАТО

Як пояснює ще один співрозмовник "Телеграфу" в НАТО, спільні оборонні проєкти — шлях до сумісності між Силами оборони України та військами Північноатлантичного альянсу. По факту це означає, що Київ рухається до членства в Альянсі, попри відсутність політичного рішення про це.

Йдеться про цілу дорожню карта взаємосумісності військ . Вона передбачає оборонне планування України на найближчі десять років.

"Це можна порівняти з процесом оборонного планування, який існує для окремих країн-членів НАТО, і який охоплює всі сфери — повітря, море та сушу", — пояснив під час одного з брифінгів чиновник Альянсу.

Україну регулярно відвідують старші радники НАТО з безпекових питань, які працюють з партнерами в Києві та Брюсселі над вимогами, визначеними у дорожній карті.

"Наразі основна увага України зосереджена на короткострокових потребах, і це цілком зрозуміло. Ми ж намагаємося водночас надавати підтримку у довгостроковій перспективі — зокрема допомагаючи зменшити кількість різних систем озброєнь, що, на нашу думку, буде корисним для майбутнього", — додав високопосадовець.

Мова про те, щоб позбутися, так би мовити, "зоопарку" в переліку обладнання, що використовується, і сфокусуватися на розвитку окремих з них. Але вимоги карти охоплюють не лише військові цілі, вони стосуються також змін по лінії Міністерства чи Служби безпеки України.

"Союзники регулярно обговорюють виконання цих цілей — практично на кожній зустрічі міністрів оборони.

Те, що ваша країна має подібні вимоги від Альянсу, є важливим сигналом: Україна наближається до НАТО і перебуває на шляху до членства", — описує один з високопосадовців НАТО.

Висновки України, отримані кров’ю на полію бою, критично важливі для всієї трансатлантичної спільноти.

"Політичні, військові та практичні відносини між НАТО та Україною ніколи не були такими сильними, глибокими та всеосяжними, як зараз", — сказав він.

Як відомо, після Гаазького саміту в липні країни-союзники стали на шлях до інвестиції 5% ВВП в оборону. При цьому в фінальній декларації зустрічі союзників містилася конкретна згадка про внесок у розвиток української оборонної промисловості.

"Збільшені витрати на оборону, розширене виробництво оборонної продукції та постійна підтримка України — це, по суті, дві сторони однієї медалі для НАТО, це невіддільно", — підсумував високопоставлений чиновник Північноатлантичного альянсу.

Світ