Налякані війною в Україні: балтійські сусіди росії готуються до її атак

20 жовтня 2025 р. 16:50

20 жовтня 2025 р. 16:50

Після низки нещодавніх вторгнень літаків вздовж східного флангу НАТО та підозрілих дронів, через які закрили аеропорти в кількох європейських країнах, зокрема в Німеччині, Данії та Норвегії , у Латвії та інших балтійських країнах, Естонії та Литві, зростають побоювання щодо російської агресії.

«Ми на передовій. Ми — країни східного флангу. Ми сусіди росії, агресивної країни», — заявив міністр оборони Латвії Андріс Спрудс NBC News на початку цього місяця на Ризькій конференції, зустрічі міжнародних політичних та військових лідерів, пише NBC News.

Він додав, що Латвія, яка розпочала ініціативу щодо дронів на початку цього року, деякою мірою «вже розвинула певну стійкість» перед обличчям будь-якої агресії кремля.

Інші учасники відкрито говорили про прямий конфлікт між НАТО та росією. Під час дискусії на сцені конференції Метью Вітакер, посол США в організації , публічно теоретизував зі своїми колегами — учасниками дискусії про системи озброєння, включно з ракетами далекого радіуса дії та стратегічними бомбардувальниками.

«Першим пострілом наступної війни не будуть танки через Сувалкський коридор, — сказав він в окремому інтерв'ю NBC News, маючи на увазі вузький сухопутний міст між Польщею та країнами Балтії, який розглядається як потенційна точка атаки під час російського вторгнення. — Це буде кібератака. Це буде знищення аеропортів або критичної інфраструктури».

Адмірал Роб Бавер, який очолював військовий комітет НАТО з червня 2021 року до січня , також припустив, що новий конфлікт з росією буде розв’язуватися «по-іншому».

Він сказав, що Україні бракує повітряних сил і потужних військово-морських ресурсів, додавши, що винищувачі НАТО виконували місії над Балтикою з корабля ВМС США «Джеральд Форд» після його розгортання в Північному морі на початку цього року.

Айріс Ріквейліс, радник з національної безпеки прем'єр-міністерки Латвії Евіки Сіліні , заявив, що його країна зосереджується не лише на нарощуванні військового потенціалу, але й на підготовці громадянського суспільства до конфлікту.

Лінда Озола, яка обіймала посаду заступника мера Риги протягом п'яти років до цього літа, контролювала відновлення мережі укриттів серед інших заходів цивільного захисту. Вона сказала, що її співробітникам довелося розвідати музеї та архіви на предмет старих документів, а також повторно оглянути старі укриття, деякі з яких прийшли в занепад.

Служби екстреної допомоги виявили сотні наявних бомбосховищ, а оновлене законодавство проклало шлях для будівництва нових. Їхнє розташування доступне на вебсайті та в мобільному додатку.

Озола сказала, що місто також почало накопичувати запаси предметів екстреної допомоги, їжі та необхідних речей, включно з консервами та розкладними ліжками. Рига стала прикладом для інших регіонів Латвії і також може бути прикладом для міст по всій Європі, сказала вона.

«Правда не є хорошою, тому що у нас є божевільний сусід, який хоче знищити нашу країну. І сусід насправді цього не приховує, — сказала вона. — Вони фізично не перетнули кордон, але вони перетнули повітряний простір і перерізали нашу критично важливу інфраструктуру в Балтійському морі».

Раніше «ФАКТИ» розповідали, що Маргус Цахкна, міністр закордонних справ Естонії, зазначив: поява російських солдатів на кордоні Естонії є «нульовою фазою».

Читайте нас у Facebook

Світ