Як РФ використовує затонулий пором “Естонія” в Балтійському морі для шпигунства проти НАТО — розслідування

24 жовтня 2025 р. 16:02

24 жовтня 2025 р. 16:02

Це була найбільша морська катастрофа в післявоєнній історії Європи: вночі 28 вересня 1994 року під час шторму в Балтійському морі затонув пором “Естонія”, що прямував з Таллінна до Стокгольма. Досі ходять чутки та припущення щодо точної причини катастрофи, оскільки залишаються деякі невідповідності. 852 людини загинули, багато тіл так і не було знайдено. Уламки судна лежать на глибині близько 80 метрів на дні моря приблизно в 35 кілометрах на південний схід від фінського острова Уте й офіційно вважаються “місцем поховання”.

Через рік після аварії уряди прибережних держав Швеції, Естонії та Фінляндії домовилися про заборону на підводні роботи в районі уламків судна, також обговорювалися плани закрити затонулий корабель бетонним саркофагом. Такий план відхилили після протестів родичів загиблих і через побоювання, що це ускладнить подальше розслідування причин катастрофи. Тож “Естонія” продовжує лежати на дні Балтійського моря.

“Полігон” для російських військових

Однак, судячи з усього, до уламків корабля час від часу навідуються незвані гості: за даними розслідування WDR, NDR і Süddeutsche Zeitung, у НАТО є інформація про те, що Росія використовує затонуле судно як місце для навчань підводним операціям і, можливо, як схованку для шпигунського обладнання, пише tagesschau .

Низка країн НАТО мають інформацію про те, що кілька років тому на уламках затонулого порома було встановлено технічне обладнання, яке дозволяє здійснювати високоточну навігацію підводних дронів і роботів. У західних безпекових колах вважають, що російські військові проводили там відповідні навчання. Крім того, є підозра, що РФ може використовувати цю “заборонену зону” в центрі Балтійського моря для приховування військових датчиків, які використовуються для ідентифікації військових кораблів і підводних човнів НАТО.

За словами кількох військових, розташування затонулого корабля в Балтійському морі між Швецією, Фінляндією та країнами Балтії — ідеальне для таємного збору відповідної інформації завдяки морським шляхам. До того ж, Росія може діяти там без перешкод, оскільки офіційно в цьому районі заборонено підводні роботи. Перевагою є також те, що обладнання, встановлене на уламках затонулого судна, на відміну від піщаного дна Балтійського моря, майже не помітне і може бути міцно закріплене.

Міністерство закордонних справ Естонії заявило, що разом із союзниками уважно стежить за ситуацією в Балтійському морі, де Росія з початку війни проти України поводиться агресивніше. Прикордонна служба Фінляндії сказала, що з оперативних міркувань не надає деталей про можливі заходи спостереження.

За підводне шпигунство РФ у районі затоплення “Естонії”, відповідає, ймовірно, Головне управління глибоководних досліджень Міноборони Росії — відоме під російською абревіатурою ГУГИ.  Ця секретне відомство існує, ймовірно, з 1960-х років і підпорядковується не військово-морському флоту, а безпосередньо Міністерству оборони РФ. До завдань ГУГИ належать шпигунство і підводні диверсії, розвідка критичної інфраструктури, такої як підводні кабелі та трубопроводи європейських держав. У ГУГИ є флот спеціальних суден, які офіційно задекларовані як дослідницькі, та обладнання, таке як мінісубмарини, підводні роботи, а також потужні гідролокатори та сканери для підводного шпигунства.

До цього так званого “флоту” належить і розвідувальний корабель “Янтар”, який останніми роками помітно часто з'являвся над підводною інфраструктурою в Північному та Балтійському морях і який у колах НАТО вважається одним з найважливіших шпигунських кораблів Росії.

Західні технології

Російські бізнесмени роками через мережу компаній закуповували на Заході техніку для підводного спостереження. У центрі уваги — компанія на Кіпрі. Йдеться про угоди на суму близько $50 мільйонів. Згідно з розслідуванням, частина товарів була доставлена до Росії обхідними шляхами й там використовувалася для будівництва комплексної системи спостереження в Арктиці під назвою “Гармонія” — підводна сенсорна система в Баренцовому морі, яка повинна виявляти західні підводні човни й тим самим захищати стратегічно важливий російський арсенал ядерної зброї.

Хоча “Гармонія” вважається підводною системою попередження в російських водах, західні спеціалісти вважають, що подібні, хоча і менш комплексні системи спостереження можуть бути встановлені росіянами в інших місцях, наприклад, біля затонулого корабля “Естонія”. З джерел у колах безпеки NDR, WDR і SZ дізналися, що кілька років тому в інших районах Балтійського моря вже були знайдені підводні сенсори. Крім того, вважається, що не тільки в Баренцовому морі, але й у Балтійському, встановлені не окремі пристрої, а цілі системи з сенсорами та розподільними пунктами.

Про відповідні знахідки поки що відомо небагато: на початку 2024 року Литва офіційно повідомила, що в Куршській косі було знайдено неробочий гідролокатор РФ. Подібні знахідки були також у водах Британії , Ірландії й Латвії.

Повідомлялося, що західні країни дедалі більше занепокоєні безпекою своєї підводної інфраструктури після низки пошкоджень підводних кабелів, телекомунікаційних ліній і газопроводів з 2022 року.

За словами військових експертів, мережа підводних кабелів і труб, від яких залежить енергопостачання і зв'язок у Європі, вразлива до "гібридної війни" Москви та інших супротивників НАТО. Країни Альянсу посилюють захист.

Світ