Полігон на кістках: РФ могла створити базу на місці жахливої морської катастрофи на Балтиці

27 жовтня 2025 р. 04:01

27 жовтня 2025 р. 04:01

Росіяни влаштували собі полігон на місці трагедії, яка забрала життя майже 800 людей

Російський режим міг влаштувати собі у Балтійському морі полігон для шпигунської діяльності проти країн НАТО, розташований у дуже несподіваному місці. Цей полігон перебуває буквально на кістках. Мова йде про пором "Естонія" , який потонув понад 30 років тому, забравши із собою сотні життів.

Що треба знати:

• Попри заборону будь-яких робіт на затонулому поромі російські військові могли розгорнути там базу
• На уламках порома могли закріпити датчики, а його корпус використовували для відпрацювання підводних операцій
• Припускається, що росіяни могли розграбувати пором, який став могилою для сотень людей понад 30 років тому

Як зазначається у спільному розслідуванні німецьких телеканалів WDR, NDR та газети Süddeutsche Zeitung, щонайменше кілька країн НАТО мають інформацію про те, що попри заборону проведення водолазних робіт в районі, де лежить "Естонія", росіяни вели там активну діяльність .

Зокрема кілька років тому на уламках "Естонії" могли закріпити датчики та інші технічні пристрої, призначені для навігації підводних дронів та роботів. Підводні навігаційні маяки та сенсори призначені для роботи на великій глибині в умовах неможливості застосування GPS. А закріплені датчики ведуть спостереження за рухом кораблів, військових допоміжних суден та підводних човнів НАТО.

Ба більше, припускається, що росіяни відпрацьовували на затонулому поромі підводні операції . А деякі ЗМІ незалежно від телеканалів припустили, що росіяни могли розграбувати залишки порома та його вантажів . З іншого боку, це навряд чи можливо, оскільки корпус "Естонії" після катастрофи було запечатано бетоном саме з метою вберегти його від розграбування.

Хто причетний до операцій на "Естонії"?

За даними ЗМІ, до використання залишків "Естонії" у якості бази та полігону може бути причетне так зване "Головне управління глибоководних досліджень" (ГУГД) міністерства оборони РФ. Цей підрозділ діє в атмосфері секретності та підпорядковується особисто міністру оборони.

Підрозділ має флот суден, які офіційно позначені, як "науково-дослідні", проте насправді виконують спецзавдання. Зокрема, судна ГУГД готують теракти проти підводної критичної інфраструктури, займаються встановленням сенсорів, виявляють кабелі та системи зв'язку країн НАТО.

Тим часом Естонія та Фінляндія не підтвердили висновки розслідування. Фінляндія, на яку покладено обов'язок спостерігати за місцем загибелі Естонії, повідомила, що не може оприлюднювати деталі щодо заходів спостереження через оперативні та безпекові міркування.

В НАТО відмовилися коментувати історію: проте в міністерстві оборони ФРН додали, що ведуть моніторинг шпигунської підводної діяльності РФ, що може побічно свідчити про правдивість висновків газети та телеканалів. Російська сторона очікувано проігнорувала запит журналістів.

Трагедія "Естонії": що відомо

Пором "Естонія", який належав компанії Estline, потонув під час шторму в Балтійському морі в ніч з 27 на 28 вересня 1994 року. Офіційна причина загибелі порома — дефект запорів носового візора (апарель, яку пором опускає під час завантаження, або розвантаження в порту). Сильний шторм вибив замки, через що візор відкрився та судно, що йшло на швидкості 14 вузлів (приблизно 28 км/год) почало заливати водою.

"Естонія" протрималася на воді лише сорок хвилин перед тим, як лягти на правий борт та піти на дно. Екіпаж встиг подати сигнал лиха, але в умовах сильного шторму рятувальні роботи були вкрай ускладнені. З 989 осіб на борту (803 пасажири та 186 членів екіпажу) було врятовано тільки 137 людей (94 пасажири та 43 члени екіпажу).

Щодо 95 осіб (58 пасажирів та 37 членів екіпажу) є конкретні докази їхньої загибелі, або було вилучено та впізнано тіла. 757 осіб (651 пасажир та 106 членів екіпажу) через понад 30 років після трагедії вважаються зниклими безвісти. Трагедія стала однією з найбільших кораблетрощ у післявоєнній Європі.

Розслідування причин трагедії велося до 1997 року, а остаточно комісія припинила свою роботу аж у 2009 році. Зокрема у 1994 році водолази намагалися знайти бортовий комп'ютер судна, але не змогли цього зробити. Проте вдалося підняти той самий носовий візор, який став причиною трагедії та знайти тіла деяких загиблих. У 1995 році уряди Швеції, Естонії та Фінляндії відмовилися від підйому корпусу порома та уклали угоду про заборону водолазних робіт в місці загибелі "Естонії".

Залишки судна було запечатано бетоном, щоб не допустити їхнього розграбування. Проте через це з'явилися конспірологічні теорії , що причиною загибелі "Естонії" став не дефект візора, а дещо інше . Версії називалися різноманітні: підрив на старій міні часів Другої світової війни, теракт на борту, операція спецслужб, вибух контрабандного радянського військового вантажу, потоплення підводним човном Росії, зіткнення з іншим кораблем / підводним човном тощо.

Версії підігрілися тим, що у 2020 році під час підводних зйомок документального фільму про загибель порома журналісти виявили в одному з бортів судна чотириметрову пробоїну. Спочатку дослідники вирішили, що це сталося в результаті зіткнення порому з іншим об'єктом — можливо, з кораблем або підводним човном. Проте пізніше виявилося, що усі пошкодження корпусу судно отримало, коли вже потонуло та лягало на дно: в тому числі ту саму пробоїну.

Наразі уламки "Естонії" перебувають на глибині 80 метрів приблизно за 50 кілометрів від фінського острова Утьо. Місце катастрофи охороняється фінскькою прикордонною службою та шведськими ВПС. Загиблий пором визнано меморіалом .

Зазначимо, як писав " Телеграф ", союзники по НАТО не можуть вирішити, як їм реагувати на російські провокації та порушення повітряного простору західних країн. Ідеї союзників відкрито суперечать одна одній та вносять додатковий розкол в ситуації, коли російський правитель випробовує рішучість Альянсу .

Світ