Села ненависті: як екстремісти будують спільноти поза законом

29 жовтня 2025 р. 18:09

29 жовтня 2025 р. 18:09


Ідея "виїхати подалі від суспільства" давно асоціюється з пошуком усамітнення і простоти. Однак останніми роками цей романтичний образ набув тривожного політичного значення, пише видання The Conversation .

По всьому світу праворадикальні рухи використовують сільські території для створення автономних громад, де ідеологія ізоляції перетворюється на інструмент впливу та загрозу безпеці.

У США нещодавно з'явився проєкт Highland Rim Project - поселення в Кентуккі, що фінансується приватним капіталом, розраховане на правих християн, які прагнуть "ідеологічного відокремлення" і контролю над місцевою політикою. Його рекламують як "притулок від культурного божевілля сучасної Америки".

В Арканзасі розвивається ще радикальніша ініціатива - "тільки для білих" поселення, одне з яких уже розширилося до другого анклаву, а до будівництва заплановано ще чотири.

Схожі приклади спостерігаються і в Європі. У Німеччині представники руху Reichsbürger ("громадяни рейху"), які заперечують легітимність сучасної німецької держави, придбали десятки сільських ділянок, де намагаються створити автономні села з власними валютами, школами і навіть альтернативними "державними" структурами. Аналогічні випадки зафіксовані в Уельсі та скандинавських країнах.

Небезпека ідеологічних анклавів

Такі поселення не можна вважати нешкідливими утопіями. Дослідження показують, що замкнуті спільноти посилюють ефект "відлуння-камер" - коли внутрішнє середовище тільки зміцнює радикальні переконання учасників. У результаті формується ядро послідовників, які повністю поділяють ідеологію ненависті та недовіри до держави.

Крім того, подібні структури можуть впливати на сусідні регіони, особливо там, де відчувається соціальна ізоляція і невдоволення владою. За даними соціологічних опитувань, сільські жителі частіше вважають, що уряд їх не чує. Це створює благодатний ґрунт для вербування прихильників.

Проблему поглиблюють слабкі ресурси поліції в глибинці. У віддалених районах офіцери працюють з мінімальними можливостями і рідко мають доступ до фахівців з протидії екстремізму.

Сільські території також дають радикалам практичні переваги: віддалені ділянки дають змогу зберігати зброю, проводити тренування і приховувати свою діяльність. Так, підготовка до спроби викрадення губернаторки Мічигану Гретхен Вітмер 2020 року відбувалася саме на приватній фермі. У країнах Скандинавії неонацисти з руху Nordic Resistance Movement організовують табори з бойовою підготовкою, а в Австралії радикали використовували ферму в Квінсленді для збройного нападу на поліцію.

Що робити?

Експерти вважають, що уряди мають розглядати такі поселення як потенційну загрозу безпеці. Необхідно зміцнювати місцеві правоохоронні органи, включати їх у загальнонаціональні антитерористичні програми та розвивати інфраструктуру сільських регіонів, зменшуючи почуття занедбаності.

Як підкреслює дослідник Джеймс Патерсон, почуття образи та ізоляції - ключові чинники радикалізації. Інвестиції в освіту, охорону здоров'я та цифровий зв'язок не тільки покращують якість життя, а й знижують привабливість екстремістських ідей.

В іншому разі віддалені сільські райони можуть перетворитися не на "тихі куточки природи", а на тренувальні бази для радикальних рухів, де ідеологія ненависті пустить глибоке коріння.

Села ненависті: як екстремісти будують спільноти поза законом

Джерело: socportal.info (Світ)