Президент Латвії поверне до парламенту закон про вихід країни зі Стамбульської конвенції

03 листопада 2025 р. 21:24

03 листопада 2025 р. 21:24

Як передає Укрінформ, про це повідомила Delfi .

Латвійський президент також закликає передати рішення щодо Конвенції наступному складу Сейму. Наступні парламентські вибори у Латвії відбудуться восени 2026 року.

У листі до очільниці Сейму Дайзі Мієріні Рінкевичс зазначив, що після ухвалення закону про вихід зі Стамбульської конвенції парламентом в остаточному читанні залишились питання без відповіді, які Сейм законодавчо має повторно розглянути. Через це існує необхідність у проведенні повторного аналізу закону, додав він.

«Ратифікація і денонсація Конвенції під час одного скликання Сейму створює суперечливий сигнал як для латвійського суспільствуа так і міжнародних партнерів Латвії щодо її готовності сумлінно виконувати свої міжнародні зобов’язання. Така невизначеність і непередбачуваність дій держави недоречна в європейському правовому просторі», - наголосив Рінкевичс.

Він підкреслив, що важливо враховувати те, що у разі виходу із Конвенції Латвія стане першою країною-учасницею ЄС, яка вийде із міжнародної угоди із прав людини. Крім цього, слід оцінити сумісність таких дій із принципом лояльного співробітництва, закріпленим у Договорі про Європейський Союз, та з обов’язком держав-членів блоку допомагати один одному для досягнення цілей ЄС, зокрема рівності жінок і чоловіків, зазначив Рінкевичс.

Президент Латвії вважає, що рішення Сейму про вихід із Конвенції до закінчення терміну, встановленого самим парламентом, є ще одним суперечливим сигналом. Його визначили 9 жовтня у Декларації Сейму про запобігання та викорінення насильства щодо жінок та насильства у родині, згідно з якою Кабмін має розробити «Закон про запобігання та викорінення насильства щодо жінок дітей насильства у сім’ї а також насильства загалом».

Зазначається, що за таких обставин виникає розрив у комплексному правовому регулюванні питань викорінення насильства щодо жінок та насильства у родині, що суперечить аргументам про те, що запобігання та боротьба із насильством стосовно згаданих груп повністю забезпечується національними нормативними актами Латвії.

Період правового розриву - від моменту, коли не діятимуть матеріальні та процесуальні інструменти захисту від насильства, закріплені у Конвенції, до моменту розробки всеосяжного нормативного регулювання щонайменше порівнянного масштабу - створить «неприпустиму правову невизначеність», йдеться у матеріалі.

Президент зауважив, що немає сумнівів щодо того, що Сейм, за наявності певних обставин і підготовчих робіт, може ухвалити рішення про вихід із міжнародного договору у встановленому порядку.

«На жаль, доводиться констатувати, що необхідні підготовчі роботи не були виконані, щоб такий вихід був належним чином обґрунтований», – сказав Рінкевичс.

Повідомляється, що, згідно із Конституцією Латвії, президент більше не зможе повторно оскаржити закон, якщо Сейм його не змінить.

Як повідомляв Укрінформ, 30 жовтня латвійський парламент після 13-годинної сесії інтенсивних дебатів проголосував за вихід зі Стамбульської конвенції, яка спрямована на підтримку жінок, що стали жертвами насильства.

Фото: Valsts prezidenta kanceleja. Ilmārs Znotiņš

Світ