У Венесуелі насувається війна? Чи спрацює дипломатія «канонерських човнів» США проти наркокартелів і режиму Мадуро. Три можливих наслідки від The Economist

10 листопада 2025 р. 21:01

10 листопада 2025 р. 21:01

Купуйте річну передплату на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох номерів. Якщо ви цінуєте якість, глибину та силу реального досвіду, ця передплата саме для вас.

США розгорнули значні військово-морські сили в Карибському морі та погрожують бомбардувати Венесуелу. Ці дії є частиною військової кампанії у водах Латинської Америки та Карибського басейну проти так званих латиноамериканських «наркотерористів». Та, по суті, є спробою повалення диктаторського режиму президента Венесуели Ніколаса Мадуро, пише The Economist. США звинувачують Мадуро у звʼязках щонайменше з двома картелями: El Tren de Aragua та Los Soles.

На запитання CBS News, чи закінчились дні Мадуро, президент США Дональд Трамп відповів: «Я б сказав, що так. Думаю, що так».

Масштабна військова кампанія США включає спрямування до Карибського басейну авіаносної ударної групи, відкриття неактивної військової бази в Пуерто-Рико, польоти бомбардувальників над Венесуелою, репетиції висадки морського десанту Корпусом морської піхоти США та надання ЦРУ дозволу на проведення таємних операцій, пише The Economist.

Причина загострення та нова «доктрина» Трампа

Офіційною причиною військової активності США є боротьба з «наркотерористами». Адміністрація Трампа перевизначила наркоугруповання як терористів, а не злочинців, щоб виправдати застосування військової сили.

Міністерство фінансів США визнало тіньову організацію Cartel de Los Soles (Картель Сонця), групу, що займається контрабандою наркотиків і повʼязану з високопосадовими військовими, «спеціально визначеною глобальною терористичною організацією». Президент Мадуро був названий її главою. Картель звинуватили в допомозі іншій венесуельській банді, Tren de Aragua, яка була внесена до списку «Закордонних терористичних організацій» ще в лютому, зазначає The Economist.

Держсекретар Марко Рубіо є прихильником жорсткої лінії. Він називає ці угруповання «Аль-Каїдою західної півкулі».

Це є основою нової «доктрини» США, яка виправдовує тиск на режим Мадуро. Цей підхід є продовженням «глобальної війни з тероризмом», але з акцентом на безпеку США (America First) і бажанням Трампа виглядати могутнім державним діячем, пише The Economist.

The Economist наводить кілька факторів, які мотивують США до дій.

По-перше, це одержимість Трампа безпекою США, включаючи занепокоєння внутрішніми проблемами в країні. Приклад: міграція та контрабанда наркотиків, джерелом яких, на думку Рубіо, є Латинська Америка.

По-друге, США прагнуть стримувати ворожі впливи, зокрема їх стимулює побоювання, що Іран, Росія та особливо Китай нарощують свій вплив у Латинській Америці.

По-третє, це прямий тиск на Мадуро з метою його усунення від влади. Це підтверджується подвоєнням Держдепом США винагороди за інформацію, яка призведе до арешту диктатора, до $50 млн. 2 вересня США почали завдавати ракетних ударів по човнах, які підозрюються у контрабанді наркотиків. Внаслідок атак загинуло понад 60 осіб, а обгорілі частини тіл були викинуті на пляжі Тринідаду і Тобаго.

Офіційні особи стверджують, що все це відображає еволюцію президента Трампа, зазначає The Economist. Спочатку він дав шанс дипломатії, але, розчарувавшись у результатах, збільшив тиск. Рішення також відображають зміну співвідношення сил серед його радників. Рік Гренелл, спеціальний посланець Трампа для особливих місій, очолював переговори з Мадуро і, як повідомляється, підтримує дипломатичний підхід. Марко Рубіо, який також є радником з національної безпеки, виступає за жорстку лінію. Як колишній сенатор кубинського походження він наголошує на відновленні впливу США в її півкулі.

Есмінець ВМС США USS Sampson пришвартувався в Панамі на тлі регіональної напруженості з Венесуелою. Розгортання відбувається на тлі ширшої військово-морської присутності США у водах Латинської Америки та Карибського басейну після наказу президента США Дональда Трампа вжити заходів проти латиноамериканських наркокартелів, які він назвав терористичними організаціями. Фото Getty Images

Повернення до політики втручання

Чинна американська дипломатія «канонерських човнів» у Карибському морі відроджує темну історію військового втручання та переворотів у Латинській Америці, зазначає The Economist. Ця політика стала менш інтенсивною після закінчення Холодної війни.

Оптимісти вважають, що інтервенція США буде подібною до короткочасних та успішних вторгнень у Гренаду в 1983 році та Панаму в 1989 році. Критики ж стверджують, що Венесуела – більша та складніша країна і що інтервенція може повторити катастрофи в Афганістані, Іраку та Лівії, зазначає The Economist.

Крім того, дії США виглядають суперечливими. З одного боку, Вашингтон оголошує Венесуелу терористичною державою, а з іншого – депортує венесуельських біженців назад на батьківщину. Також продовжує дозволяти танкерам Chevron вивозити венесуельську нафту на американські нафтопереробні заводи.

Найбільша перевага США – це непопулярність та нелегітимність президента Мадуро та його режиму в Венесуелі. Він очолює політичні репресії та економічний колапс, що призвели до однієї з найбільших хвиль біженців у світі.

Мадуро сфальсифікував президентські вибори 2024 року, заборонивши лідерці опозиції, Марії Корині Мачадо, балотуватися, зазначає The Economist. Її замісник, Едмундо Гонсалес, все ж виграв, здобувши переконливу перемогу, але режим Мадуро оголосив підроблений результат.

Зображення президента США Дональда Трампа та гасло «Янкі, йдіть додому» на футболці прихильника президента Венесуели Ніколаса Мадуро під час мітингу проти військової діяльності США в Карибському басейні, Каракас, 30 жовтня 2025-го. Фото Getty Images

Можливі наслідки та сценарії розвитку

Успіх будь-якого втручання у ситуацію в Венесуелі залежатиме від того, чи зможе опозиція взяти під контроль країну після усунення Мадуро від влади та чи не перетвориться конфлікт на тривалу боротьбу.

Найбільш ймовірна стратегія – гучне «брязкання зброєю», як от пришвартування есмінця ВМС США USS Sampson в Панамі. Це може змусити військових і членів режиму відвернутися від Мадуро.

Якщо дипломатичний тиск не спрацює, Трамп може вдатися до точкових ударів по об’єктах, пов’язаних із наркомережами.

Райан Берг з Центру стратегічних і міжнародних досліджень, аналітичного центру у Вашингтоні, виділяє три можливих сценарії:

• армія Венесуели скидає Мадуро та захоплює владу;
• США ведуть переговори про перехід влади з Мадуро або частиною його оточення;
• режим зазнає краху внаслідок військової кампанії США.

Втім, будь-яке втручання несе серйозні ризики, зазначає The Economist. Це хаос у країні та регіоні, посилення антиамериканізму, тривала боротьба із залишками режиму та злочинними угрупованнями, а також відсутність чіткого плану США для Венесуели на період після усунення Мадуро.

Світ