Порушення повітряного простору НАТО підштовхує альянс до межі — The Times

11 листопада 2025 р. 12:37

11 листопада 2025 р. 12:37

Незадовго до півночі 9 вересня польські радари зафіксували щонайменше 19 російських безпілотників, які вторглися в повітряний простір країни з території України та Білорусі. Польські, шведські та нідерландські винищувачі піднялися в повітря і збили близько трьох безпілотників.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив, що це "пряма загроза" для Європи, і застосував статтю 4 договору НАТО, що спричинило офіційні консультації щодо взаємної оборони. Кремль заявив, що вторгнення не було навмисним.

Однак, попри початок операції "Східний вартовий", що посилила можливості НАТО вздовж російського кордону, цей інцидент виявився далеко не поодиноким, йдеться в газеті The Times.

Газета The Times зафіксувала 87 підозрілих або провокаційних випадків появи повітряних об’єктів протягом двох місяців після масового вторгнення. Проблема стала настільки серйозною, що Королівські повітряні сили Великої Британії направили підрозділ протидії дронам до Бельгії в рамках міжнародної ініціативи для її вирішення.

Підозріла активність дронів була зафіксована щонайменше в 15 країнах НАТО, найчастіше в Німеччині та Бельгії. Більше ніж половина випадків сталися поблизу аеропортів, а близько чверті — над військовими об'єктами, такими як казарми, авіабази та склад боєприпасів.

Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії, охарактеризувала цю хвилю як "послідовну та ескалаційну кампанію" гібридної війни, а Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, прямо звинуватив у цьому Москву.

Колишній російський дипломат Борис Бондарєв припустив, що президент Росії Владімір Путін міг прагнути відвернути увагу і ресурси від України такими діями. Проводяться також паралелі з діями Китаю щодо перевірки рішучості Тайваню, хоча деякі експерти вважають це класичною розвідувальною діяльністю.

"Ніхто не сумнівається, що за цим стоїть здебільшого Росія", — вважає Нічіта Гурцов, старший аналітик моніторингової організації Acled, звертаючи увагу на відсутність аварійних посадок як доказ високої майстерності операторів.

"За обставинами це виглядає як гібридна активність. Якби це не було спонсоровано державою, ми б не бачили рої дронів, що літають над стратегічними об'єктами", — додав він.

Більшість із 87 зафіксованих випадків досі розслідуються, а у восьми випадках вже відбулися арешти або накладені штрафи. Однак експерти зазначають, що шпигунські чи деструктивні операції можна анонімно передавати європейським посередникам, що ускладнює підтвердження відповідальності навіть у разі затримання винуватця.

Гурцов припустив, що зростання кількості інцидентів може бути пов’язане з обговореннями конфіскації заморожених російських активів, багато з яких зберігаються в Бельгії у депозитарії Euroclear. Водночас він підкреслив, що без доказів із перехоплених дронів цей зв’язок залишається лише припущенням.

В газеті додають, що безпілотні апарати проникали у повітряний простір НАТО, попри підвищену пильність. У липні дрон "Гербера" із двома кілограмами вибухівки розбився поблизу військового полігону в Литві, а раніше подібний інцидент змусив прем’єр-міністра евакуюватися до бомбосховища.

Після того, як Польща активувала статтю 4 НАТО, зафіксовано щонайменше 45 інцидентів поблизу аеропортів, 23 — біля військових об’єктів і шість — поруч із іншою критичною інфраструктурою. Серед випадків — дрон, збитий біля американської бази в Естонії, великі квадрокоптери, що літали строєм над німецьким портом, та три ночі підряд польоти дронів над бельгійським військовим об’єктом.

"Найбільш вражає те, наскільки непідготовленими виявилися європейські аеропорти до цієї загрози. Росія виявила величезну прогалину у захисті критичної інфраструктури Європи та зрозуміла, що може здійснювати ці атаки без жодних витрат чи наслідків", — заявив Кір Джайлз, старший консультант програми "Росія" в Chatham House.

У відповідь європейські уряди підвищують рівень бойової готовності. НАТО перемістило свої засоби виявлення до Балтійського регіону, Німеччина пом’якшила правила застосування дронів, а шведські та польські військові разом відпрацьовували оборону островів. Британські спеціалісти з протидії дронам були направлені для навчання служб безпеки в Молдові, а ЄС навіть розглядає можливість створення "стіни дронів" з радарів та перехоплювачів.

Служби розвідки також посилили контроль над підозрілими іноземними об’єктами. 1 жовтня французькі військові здійснили обшук на нафтовому танкері Boracay під прапором Беніну, який, як підозрюють, належить "тіньовому флоту", коли судно перебувало біля Данії під час кількох підозрілих випадків виявлення дронів.

"Це надзвичайно тривожно. Перевіряється, наскільки країни готові реагувати. На мою думку, якщо не давати відсіч, атаки лише посилюватимуться", — підсумував Гурцов.

Нагадаємо, американський генерал, який обіймає посаду верховного головнокомандувача НАТО заявив, що Росія, схоже, була стримана рішучою реакцією НАТО на вторгнення в повітряний простір Польщі та Естонії, але Москва, ймовірно, продовжуватиме випробовувати межі. Алексус Гринкевич додав, що реакція НАТО стала сигналом для Москви.

Світ