NYT: Трамп усунув Європу від переговорів щодо України. Як вона дала відсіч

27 листопада 2025 р. 22:17

27 листопада 2025 р. 22:17

Коли канцлер Німеччини Фрідріх Мерц уперше дізнався минулого четверга про мирний план адміністрації Трампа щодо України, його приголомшила і сама його суть, і те, як саме він про це довідався, пише The New York Times.

Замість того, щоб отримати інформацію від американських чиновників, Мерц дізнався про документ із новинного заголовка. Його команді довелося кілька разів звертатися до Вашингтона, щоб організувати розмову з Трампом у п'ятницю ввечері для пояснень, розповіли обізнані посадовці.

Зміст документа викликав у Європи тривогу. Оприлюднений план забезпечував для Росії практично повну відсутність покарання за вторгнення в Україну у 2022 році. Він віддавав їй більше територій, ніж російська армія змогла здобути на полі бою. І він змушував НАТО офіційно відмовитися від перспективи вступу України, суперечачи прагненню європейців бачити Україну у складі Альянсу.

Високопосадовці в європейських столицях знали, що адміністрація Трампа працює над певними пропозиціями, але ніщо не свідчило про те, що вони будуть настільки спрямовані на користь Росії. Коли ж про план стало відомо, європейці зрозуміли: їх просто усунули від зусиль Вашингтона завершити найбільшу сухопутну війну на континенті від часів Другої світової війни.

Цей виклад подій, заснований на розмовах із шістнадцятьма посадовцями, знайомими з дипломатичними процесами, малює картину континенту, затиснутого між конкуруючими центрами сили, чиї лідери намагаються зберегти вплив у світі, яким вони колись керували. Більшість співрозмовників погодилися говорити анонімно через чутливість питання.

У дні після витоку плану європейські лідери, зокрема Мерц, кинулися виправити ситуацію — переконаннями та кулуарними маневрами намагаючись зрушити адміністрацію Трампа у прийнятніший для Європи бік. Розклади летіли шкереберть, відбувалися екстрені наради. Кілька послів вилетіли першим рейсом із Йоганнесбурга, де проходили зустрічі G20, до Женеви, щоб спробувати переконати американських посадовців змінити курс.

Ці масштабні дипломатичні зусилля, організовані найбільшими європейськими країнами та інституціями, дозволили до неділі ввечері зупинити, як вони вважали, найнебезпечніші елементи плану Трампа.

Усунута Трампом минулого тижня, європейська «коаліція охочих» перетворилася на «коаліцію очікування», сказав в інтерв’ю колишній генсек НАТО Андерс Фог Расмуссен.

«Тепер європейці розуміють, що повинні робити набагато більше» , — зазначив Расмуссен.

Четвер: Шок і недовіра

Багато хто з міністрів закордонних справ Європи вперше почули про план Трампа минулого четверга у Брюсселі, прямуючи на давно заплановану зустріч щодо Судану та України.

Опубліковані у виданнях Axios та Financial Times деталі приголомшили дипломатів. План передбачав заборону НАТО розміщувати війська в повоєнній Україні, що фактично блокувало французько-британську пропозицію відправити туди миротворців. Він також містив положення про розмороження мільярдів доларів російських коштів , які переважно зберігаються у Бельгії, і які багато хто в Європі хоче використати для кредитування України.

«Коли всі зібралися, прочитавши Financial Times, запитання були» , — сухо зауважив міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен.

Щоб прояснити ситуацію, міністри негайно почали розпитувати главу МЗС України Андрія Сибігу, який приєднався онлайн. Чи знає він більше? Чи справжній цей план?

Як і вони, Сибіга мав дуже обмежену інформацію, розповіли два учасники зустрічі.

У Берліні Мерц навіть скасував заплановану появу в початковій школі — настільки серйозним здавалося те, що сталося. Його команда гадала, чи знав Трамп про зміст документа і чи варто сприймати його серйозно, повідомили джерела.

У п’ятницю стало зрозуміло: план справжній. На зустрічі в Україні американський секретар армії Деніел Дрісколл заявив, що європейців усунули від переговорів, щоб уникнути «надмірної кількості кухарів» . Присутні кажуть, що Дрісколл також заявив, що європейські уряди «надто прив’язані до України» , щоб об’єктивно оцінювати хід війни.

Виникла дилема: чи Європа має категорично відкинути план і розсердити Трампа, втративши будь-який вплив, чи ж спробувати взаємодіяти — ризикуючи надати документу легітимності?

«Україна може невдовзі зіткнутися з надзвичайно важким вибором», — сказав президент Володимир Зеленський у зверненні в п’ятницю. «Або втрата гідності, або ризик втратити ключового партнера».

Субота: Спроба взаємодії

Упродовж наступних 24 годин телефони та месенджери європейських дипломатів буквально «горіли» в процесі пошуку спільної стратегії.

На саміті G20 у ПАР лідери дійшли висновку: щоб повернутися до столу переговорів, потрібно говорити в унісон — навіть якщо це неприємно.

Переговори очолив Антоніу Кошта, президент Європейської ради. Він та Урсула фон дер Ляєн щойно поговорили із Зеленським і зрозуміли: Україна вступає в гру, і Європа теж повинна.

Європейські лідери виробили принципи, які суперечили плану Трампа : кордони не змінюються силою, українські збройні сили не можуть бути обмежені, а питання безпеки Європи мають ухвалюватися за участю ЄС і НАТО.

Водночас вирішили не протиставляти себе Трампу. Навпаки — використати компліменти як інструмент.

У заяві європейці написали, що план може бути «відправною точкою», хоч і потребує значної доробки.

Після цього топдипломати ЄС терміново вилетіли до Женеви, де держсекретар США Марко Рубіо скликав екстрену зустріч.

Неділя: Переконування Рубіо

У Женеві європейські дипломати чекали аудієнції в американської сторони, проводили консультації з українською делегацією та готували спільну позицію.

Це принесло результат. Пізно ввечері американці нарешті зустрілися з європейцями. Під тиском і ЄС, і українців Рубіо погодився: усі питання, що стосуються Європи, будуть винесені в окремий переговорний трек.

У неділю ввечері Рубіо публічно визнав, що документ є «живим, гнучким» і що Європа матиме слово в питаннях, які стосуються її безпеки.

У Брюсселі запанувало полегшення. На ранок понеділка міністр закордонних справ Німеччини Йоган Вадефуль уже говорив про «перемогу Європи».

Та вже того ж дня спільний європейський фронт почав знову хитатися. Зберігалися розбіжності щодо фінансування України у 2026 році, і лишалося відкритим питання: чи США справді триматимуть Європу в курсі? До того ж Росія демонструвала дедалі більший опір пропозиціям США.

«Немає підстав для надмірного оптимізму» , — заявив прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

«Питання дуже делікатне» , — додав він, — «бо ніхто не хоче відштовхнути американців і президента Трампа, від рішень якого залежить, чи залишатимуться Сполучені Штати на нашому боці».

Світ