У молдавській "ДНР" пройшли вибори: вплив України дедалі сильніший

05 грудня 2025 р. 07:43

05 грудня 2025 р. 07:43

Два сценарії для сепаратистського регіону

У Придністров’ї відбулися вибори. 1 грудня Касап (таке прізвище носить голова "ЦВК ПМР") доповів главі самопроголошеної республіки , що " всі виборні посадові особи, чиї кандидатури виносилися на голосування, обрані".

" Ніхто ні над ким не тяжів" , — відповів йому Вадим Красносельський, який з 2016 року обіймає посаду "президента ПМР" і похвалив Касапа за нібито демократичні та вільні вибори.

Радянські вибори — жодної конкуренції

Незалежні спостерігачі мають іншу думку. Правозахисники з організації Promo-LEX, що моніторить ситуацію на лівому березі Дністра, зазначають, що вибори в ПМР пройшли без реальної конкуренції :

• На 33 депутатські мандати претендувало 45 кандидатів.
• 22 із них уже були чинними депутатами.
• У 12 округах чинні депутати балотувалися безальтернативно.
• Більшість кандидатів — члени партії "Оновлення" , яку пов’язують із холдингом "Шериф".

Політичне поле (у т.зв. ПМР. – Ред .) фактично монополізоване партією "Оновлення", пов’язаною з холдингом "Шериф", — звіт Promo-LEX.

З цим погоджується колишній депутат Верховної ради невизнаної ПМР Анатолій Дірун. Він був функціонером партії "Оновлення" та знає політичну кухню сепаратистської республіки зсередини. Верховна рада Придністров’я є по суті політичним продовженням холдингу "Шериф", вважає він. Інституційно це все елементи однієї й тієї ж управлінської піраміди.

" З погляду процесу — це вибори, а по суті — це призначення", — влучно в ексклюзивному коментарі "Телеграфу" схарактеризував Дірун процедуру формування парламенту Придністров’я.

Що таке "Шериф" у Придністров’ї

Це холдинг, який контролює ключові сфери економіки (торгівля, зв’язок, паливо, будівництво). Вважається, що "Шериф" має вирішальний вплив на політику через афілійовану партію "Оновлення":

• це фактична економічна монополія у регіоні,
• має тісний зв’язок із політичними структурами "ПМР",
• власники "Шерифа" — Віктор Гушан та Ілля Казмали.

Олігарх Віктор Гушан, колишній офіцер КДБ та бенефіціар Придністров’я, має українське громадянство та володіє маєтком у Вилковому (Одеська область). Гушан вказував свій будинок у Вилковому як адресу бенефіціара української компанії "Інтертелеком", яка після 2014 року продовжувала працювати в анексованому Криму, порушуючи українське законодавство.

2016 року СБУ обшукувала "Інтертелеком" у справі про держзраду, підозрюючи передачу даних абонентів російським спецслужбам.

У 2020 році Латвія заарештувала 80 млн євро, пов’язаних з холдингом "Шериф", але через п’ять років суд Латвії ухвалив повернути гроші через брак доказів злочинного походження.

Еліти розділилися на мізерному газовому пайку

Нинішні вибори відбувалися в абсолютно новому для регіону політичному та економічному контексті.

• Проєвропейська парламентська більшість у Молдові зберегла владу.
• Придністров’я більше не отримує "безкоштовного газу" , який забезпечував низькі тарифи.
• Четвертий рік продовжується російсько-українська війна.

На думку Анатолія Діруна, серед бізнес-еліти невизнаної республіки вимальовуються два настрої:

• консервативний : " Треба чекати на розв’язку війни, Росія розрулить, система вистоїть";
• прагматичний : " Ресурсна рента вичерпується, потрібно шукати нові правила гри, у тому числі в правобережному (Молдова) та європейському правовому полі".

Важливо й те, що великий придністровський бізнес де-факто вже давно орієнтований на європейський ринок. Багато компаній невизнаної республіки мають "дзеркальні" структури чи представництва на правому березі у Молдові. Вони працюють за молдавським правом, користуються молдавською банківською системою.

Вода, світло та інше газове приладдя

Після припинення Москвою постачання безкоштовного газу в Придністров’я з січня 2025 року регіон фактично живе у стані перманентної енергетичної кризи.

Влада періодично вводить режим жорсткої економії енергоресурсів. Що катастрофічно позначилося на рентабельності промислових підприємств регіону та на податкових платежах.

" За підсумками 10 місяців цього року (2025) недонадходження до бюджету значне", — зізнався т.зв. прем’єр ПМР Олександр Розенберг.

Влада підвищила тарифи на ЖКП для населення. Щоб якось погасити невдоволення, уряд т.зв. ПМР дозволив погашати борги за комуналку, накопичені в період з 1 листопада 2025 року по 31 березня 2026 року, частинами.

В умовах відсутності політичної конкуренції реакцією населення на різке погіршення життя стала апатія. Народ просто проігнорував вибори – явка у день голосування становила лише 26%.

Їм набридло жити в епоху змін

" Після початку путінської агресії проти України у придністровському регіоні можна спостерігати ознаки розколу еліт", — погоджується з Діруном колишній радник президента Молдови з питань енергетики Сержіу Тофілат.

У придністровському істеблішменті виділяються дві групи політиків .

• Перша — фінансово залежні від дотацій з Росії , які орієнтовані на Кремль і суворо виконують установки Кремля.
• Друга – представники холдингу "Шериф" , контрольовані Віктором Гушаном. Вони дотримуються стриманої риторики та зацікавлені у збереженні свого бізнесу у регіоні.

Поки що перша, консервативна позиція домінує в політиці невизнаної республіки, але внутрішній дискомфорт у середовищі придністровських еліт зростає. Подальше усихання "газової ренти" може збільшити кількість прихильників прагматичного підходу.

" Бізнес звик до довгої передбачуваної ренти, а не до життя в постійному режимі кризового менеджменту" , — стверджує Дірун.

Два сценарії — обидва некомфортні

Майбутнє Придністров’я пов’язане з тим, як закінчиться війна в Україні — на цьому сходяться практично всі молдавські політики та експерти. Анатолій Дірун ексклюзивно для "Телеграфа" виділяє два можливі сценарії.

Перший – посилення України. Тоді питання реінтеграції Придністров’я з абстрактного стане цілком практичним. Для місцевого бізнесу це буде насамперед економічний вибір: " або підлаштовуватись під нові правила, або поступово втрачати вплив".

Другий – посилення Росії в регіоні. І тут у Тирасполя може виникнути бажання повернутися до старої моделі: " ресурси з Москви за політичну лояльність".

" Але навіть за такого розвитку ситуації колишній рівень ресурсної підтримки з боку Москви навряд чи відновиться", — упевнений Дірун. Санкції та логістичні обмеження нікуди не зникнуть.

За словами співрозмовника "Телеграфу", зовнішнє середовище змінюється швидше, ніж внутрішні механізми невизнаного регіону. Тому розбіжність між політичною вітриною та реальною економікою стане головним джерелом напруги для придністровських еліт у найближчі роки.

Хто і як у Придністров’ї боїться війни

На початку війни проти України російські спікери заявляли про плани захопити Одеську область та узяти Тирасполь у свої окупаційні обійми. Це відрізало б Україну від моря і поєднало б нудьгуючий проросійський анклав із російською "великою землею". Плани агресора не справдилися, російська армія тупцює четвертий рік на Донбасі. Тож "ПМР" не стала в один ряд із так званою "ДНР" ("Донецькою народною республікою", як називають сепаратисти та росіяни окуповані території Донецької області).

У самому Тирасполі 26 червня 2022 року Верховна рада невизнаної республіки прийняла заяву, в якій запевнила міжнародну спільноту і насамперед Україну, що Тирасполь дотримуватиметься нейтралітету.

"Ми ніколи не виношували жодних агресивних планів щодо суміжних країн" , — надіслали меседж Києву придністровські депутати і пообіцяли дати притулок на своїй території українським біженцям.

"Президент" Красносельський схвалив текст заяви та натякнув, що інша думка про російсько-українську війну небажана. Тому що "весь багатонаціональний придністровський народ думає так само – думає про мир і не думає про війну", – пояснив він депутатам.

Після цього політики сепаратистського анклаву повністю припинили публічно коментувати війну в Україні.

Навіть придністровський яструб, депутат місцевого парламенту Андрій Сафонов, коментуючи повідомлення, що з’явилися в ЗМІ, про можливу військову операцію проти російського військового контингенту на території сепаратистського анклаву, не згадував ані Україну, ані Київ, ані ЗСУ.

Світ