Республіканці Трампа накинулися на спікера Палати представників Джонсона: єдність партії підривається — FT

06 грудня 2025 р. 12:01

06 грудня 2025 р. 12:01

Розбрат всередині Республіканської партії президента США Дональда Трампа вибухнув після невтішних результатів позачергових виборів, і спікер Палати представників республіканець Майк Джонсон зіткнувся з хвилею протестів, пише FT .

Група республіканських конгресменів розкритикували Джонсона в межах “повстання”, яке похитнуло єдність і покірність, які визначали реакцію більшості рядових членів партії на програму другого терміну Трампа і на Джонсона як вірного союзника президента в Конгресі.

Внутрішні суперечки вказують на зростання занепокоєння всередині Республіканської партії щодо її перспектив на проміжних виборах 2026 року, коли члени Конгресу повинні будуть захищати свою незначну більшість у Палаті представників на тлі низького рейтингу Трампа.

“Політики добре відчувають, що відбувається”, — каже республіканський стратег Дуг Хей.

Джонсон швидко стає об'єктом внутрішньої критики, і нападки на нього дуже жорсткі. Конгресвумен від Республіканської партії Еліс Стефанік назвала Джонсона “політичним аматором” і сказала, що він не користується довірою більшості республіканців у Палаті представників.

Конгресвумен Анна Пауліна Луна сказала, що “розчарована і розлючена” відмовою Джонсона провести голосування за законопроєкт, який зобов'яже законодавців та їхні подружжя продати свої акції.

Ненсі Мейс із Південної Кароліни заявила, що вона, як і її виборці, стає дедалі більш нетерплячою щодо заборони торгівлі акціями.

“Консерватори хочуть, щоб Конгрес вжив заходів зараз, а не пізніше. [Деякі] з нас чекали десятиліттями, щоб побачити, як Конгрес виконує волю народу. Я втомилася чекати, й американський народ теж”, — написала вона в соцмережі X.

Негативна реакція послідувала за оголошенням радикальної прихильниці руху “Зробимо Америку знову великою”, конгресвумен Марджорі Тейлор Грін про те, що вона піде з Конгресу в січні. Заява з'явилася після її публічної сварки з Трампом і частих суперечок з Джонсоном.

Рішення Грін стало несподіванкою для спікера, і посилило тиск на Джонсона на підтримку Стефанік: “Як завжди у спікера, обіцянки були дані, обіцянки були порушені”, — сказала Грін.

Джонсон, який піднявся до посади спікера Палати представників за підтримки Трампа в жовтні 2023 року, протягом останніх двох років тримав у руках часто роздроблений республіканський Конгрес. Цього року він відіграв ключову роль у прийнятті “одного великого прекрасного законопроєкту” Трампа.

Однак останніми тижнями Джонсон стикається з посиленням критики з боку рядових республіканців з приводу всього: від дій щодо шатдауну та справ Міністерства юстиції, пов'язаних із покійним фінансистом, засудженим за сексуальні злочини, Джеффрі Епштейном, до питання про продовження податкових пільг на медичне страхування, термін дії яких закінчується наприкінці року.

“Джонсон безумовно не набрав би голосів, щоб стати спікером, якби завтра відбулося поіменне голосування”, — заявила Стефанік у вівторок, 2 грудня.

Критика переросла в гучні нападки на тлі зростання занепокоєння щодо позицій республіканців напередодні проміжних виборів наступного року, коли буде вирішуватися питання контролю над обома палатами Конгресу США.

Середній показник Real Clear Politics за загальними виборами до Конгресу, в межах якого американських виборців запитують, за кого вони планують голосувати на проміжних виборах, показує, що демократи мають перевагу в 5% над республіканцями.

Грін є однією з низки республіканців у Палаті представників, які останніми тижнями оголосили про рішення піти з Конгресу.

Більше двох десятків республіканських законодавців вже пішли або заявили, що планують піти з Конгресу в кінці свого терміну і багато хто у Вашингтоні очікує, що ця кількість зросте наступного року.

Колишній спікер Палати представників республіканець Кевін Маккарті, якого в 2023 році усунули з посади, в недавньому інтерв'ю висловив очікування, що інші республіканці підуть за прикладом Грін.

Конгресвумен від Республіканської партії Мері Міллер, однак, применшила значення внутрішніх суперечок і сказала, що Джонсон керує палатою з “мужністю, ясністю і надзвичайною терплячістю”.

“Чи існують розбіжності між членами партії щодо деяких пріоритетів? Звичайно. Але наша місія важливіша за будь-яку окрему особу чи заголовки в пресі, і республіканці в Палаті представників повинні залишатися єдиними, працюючи на благо американського народу”, — заявила вона.

Однак партія зазнала низки болючих поразок на цьогорічних позачергових виборах, зокрема у Нью-Джерсі та Вірджинії, і хоча цього тижня республіканці зберегли місце в Теннессі, республіканський кандидат виграв у традиційно консервативному окрузі лише з перевагою в 9% — це значно менше, ніж на президентських виборах торік, коли Трамп переміг у цьому окрузі з перевагою в 22%. Очікується, що така тенденція продовжиться і наступного року.

“Це проміжні вибори, і партія президента історично зазнає удару”, — каже конгресмен-республіканець Чарлі Дент.

За його словами, тісні зв'язки Джонсона з Трампом можуть негативно вплинути на лідерство спікера в той час, коли рейтинг президента падає, а невелика кількість республіканських законодавців все більше критику адміністрацію Трампа.

“Джонсон повністю пов'язав свою долю з президентом. Багато інших законодавців зараз турбуються про виживання, і вони не в захваті від деяких речей, які вони бачать [у Білому домі]”, — додав Дент.

Проте Джонсон продемонстрував впевненість у Капітолії цього тижня, заявивши журналістам у середу, 3 грудня: “Я зовсім не турбуюся про своє становище. Ми продовжуємо реалізовувати план дій”.

На запитання, чи буде він балотуватися на посаду спікера в наступному Конгресі, Джонсон відповів: “Безумовно”.

Минулого місяця Демократична партія, яка цілий рік лікувала рани після поразок у 2024 році, знайшла нову надію: демократи здобули кілька перемог у серії місцевих виборів, що дало партії такий необхідний імпульс через рік після повернення Трампа до Білого дому та захоплення республіканцями влади у Вашингтоні.

Локальні успіхи демократів, безперечно, важливі, та нині зарано стверджувати, що за рік “сині” гарантовано виграють проміжні вибори до Конгресу. У цих перемогах Демпартії також простежуються контури її внутрішнього розколу, які з часом можуть стати важливим чинником політичної боротьби, писав у статті для ZN.UA Петро Герасименко .

Про те, як локальні вибори змінюють політичний ландшафт Америки — в матеріалі “ Демократи в США святкують перемогу. Але ця радість може обернутися політичним похміллям ”.

Світ