Трамп проти еліт: від Волл-стріт до Гарварду він тисне на корпорації, медіа та університети — Reuters

08 грудня 2025 р. 19:27

08 грудня 2025 р. 19:27

Адміністрація президента США Дональда Трампа продовжує безпрецедентну кампанію тиску на бізнес-еліти, академічний сектор та медіа, перетворюючи публічні пости в Truth Social на реальні укази та судові позови. За дев'ять місяців правління 2025 року Трамп не лише розкритикував, а й фактично переформатував взаємодію влади з корпораціями та інституціями, що тривала десятиліттями. Reuters аналізує ключові «цілі» та наголошує: це не хаос, а системна стратегія «America First», спрямована на перерозподіл влади, ресурсів і лояльності.

Netflix

Трамп втрутився в угоду на $72 млрд з купівлі Warner Bros Discovery, посилаючись на «монопольну загрозу ринку». Netflix переміг Paramount у битві за активи, але Трамп попередив: «Економісти скажуть, чи це проблема». Це сигнал медіагіганту, що Трамп контролює антимонопольну політику, особливо для контенту, критичного до його адміністрації.

Gunvor

Після звинувачення у «маріонетці Кремля» CEO Торбйорн Торнквіст пішов у відставку та продав акції. Казначейство США зірвало угоду з «Лукойлом» на мільярди. Новий глава Ґері Педерсен намагається «помиритися» з Вашингтоном інвестиціями в нафту США.

Goldman Sachs

Трамп атакував банк за звіт щодо наслідків від його мит (на споживачів покладено 22 — 67% витрат) і висміяв CEO Девіда Соломона за діджейське минуле. Це атака на «ліберальну еліту» Волл-стріт, яка не «дає кредит» політиці Трампа, — банки змушені балансувати між лояльністю та фактами.

Intel

Трамп вимагав відставки CEO Ліпа-Бу Тана за інвестиції в китайські фірми. Після особистої зустрічі Трамп похвалив Тана, а держава отримала частку в Intel. Це приклад класичної стратегії «морковка-палиця». Такий тиск призводить до інвестицій у США але посилює протистояння з Китаєм.

Microsoft та «демократичні примари»

Трамп закликав звільнити президента з міжнародних справ Microsoft Лізу Монако (екс-радниця президентів Барака Обами та Джо Байдена) як «загрозу нацбезпеці». Це один із прикладів, коли Трамп намагається «очистити» техгігантів від «демократичних примар», особливо з держконтрактами. Це частина ширшої кампанії проти «глибинної держави».

Tesla та Маск

Після витрат сотень мільйонів на кампанію Трампа, Маск розкритикував податковий законопроєкт президента. Трамп відповів погрозами скоротити субсидії. Цей розрив між союзниками показує, що Трамп не толерує незалежності, навіть від донорів.

Apple

Трамп погрозами накласти мита за iPhone, які виробляються в Індії, змусив Тіма Кука інвестувати $600 млрд у США. З одного боку, стратегія Трампа як «ресурсора» повертає робочі місця у Штати. Проте зворотна сторона медалі — це може суттєво підняти ціни на товари.

Amazon

Після того, як Джефф Безос заявив, що буде відображати у Amazon скільки у ціні на товар додали мита, йому особисто зателефонував Трамп. Після розмови Amazon не став втілювати ідею у життя. Трамп прямо тисне на сектор e-commerce, щоб уникнути «політичної ворожості».

Walmart

Трамп «атакував» мережу супермаркетів за те, що вона підняла ціни після впровадження його мит. Президент США спробував своїми постами у Truth Social змусити компанію «з’їсти мита» самостійно, а не за рахунок покупців. Керівництво компанії відмовило, пославшись на і без того низькі роздрібні націнки в мережі.

Університети Гарвард та Коламбіа

Заморожено понад $3 млрд грантів для Гарварду за «антисемітизм та радикальний лівий» курс та озвучена погроза відкликати податковий імунітет. Коламбії скасували $400 млн федерального фінансування за протести проти війни Ізраїлю та Палестини. Пізніше університет пішов на угоду з адміністрацією Трампа і погодився виплатити штраф у розмірі $200 млн.

Медіа та юрфірми

Позови на $15 млрд проти The New York Times та Penguin Random House, $10 млрд проти The Wall Street Journal за «наклеп». У юрфірм Perkins Coie, Paul Weiss, Covington & Burling відкликали допуски до секретної інформації для їх співробітників та обмежили їхній доступ до федеральних будівель.

Трамп руйнує багаторічну систему взаємодії влади та бізнеса, використовуючи прямий тиск, своєрідний шантаж та, в якійсь мірі, погрози для отримання потрібного йому особисто результату. Це призводить до ерозії довіри, а професійність та вірність ідеалам вимушені стати жертвами лояльності.

Світ