Приречені на провал: що не так з мирними угодами Трампа

10 грудня 2025 р. 19:31

10 грудня 2025 р. 19:31

Дональд Трамп заявив про низку сумнівних дипломатичних успіхів на міжнародному мирному фронті, серед яких нещодавно підписана угода між Руандою та Демократичною Республікою Конго, посередництво у смертельній прикордонній суперечці між Таїландом та Камбоджею, а також «припинення вогню» в Газі. Ці заяви були опинилися під пильною увагою, навіть коли американський президент та його чиновники продовжують тиснути на Україну , щоб вона винагородила росію за незаконну міжнародну агресію, здавши свою суверенну територію, пише The Guardian.

Днями знову спалахнули бої між тайськими та камбоджійськими силами, найзапекліші з часів припинення вогню влітку . У регіоні Великих озер також знову почалися бої між тайськими та камбоджійськими силами, щойно підписана у Вашингтоні угода. А президент Конго Фелікс Тшісекеді у своїй промові заявив законодавцям, що Руанда вже порушує свої зобов'язання за мирною угодою, укладеною за посередництва Вашингтона. Тим часом у Газі умови для палестинців залишаються такими ж жахливими, як і раніше, через майже щоденні атаки.

Навіть якщо є спокуса приписати самопроголошені зусилля Трампа як миротворця, експерти з питань зовнішньої політики класифікують мир двома конкуруючими способами, вперше концептуалізованими норвезьким соціологом Йоханом Галтунгом, які стали рушійною силою виникнення дисципліни дослідження миру та конфліктів.

Галтунг та інші визначають два види миру.

Перший — негативний мир: за відсутності прямого насильства основні напруженості та невирішені питання все ще існують, що робить мир крихким та схильним до епізодичних спалахів конфліктів. Класичним прикладом негативного миру є тривала напруженість між Індією та Пакистаном, яка призводить до епізодичних бойових дій .

Другий — позитивний мир, як його вбачає Галтунг, набагато більше зобов’язує учасників та посередників і вирішує основні проблеми, структурне насильство та нерівність, що впливають на населення в конфлікті.

Те, чим займаються Трамп та його посланці, — це укладання угод, що є фундаментально транзакційною справою, яка дуже відрізняється від важкої праці посередницьких мирних процесів .

Однак існує фундаментальна різниця між укладанням угод та миротворчістю. У світі бізнесу укладання угод зосереджується на переговорах між позиціями. Воно за своєю суттю є транзакційним, з нульовою сумою та контрактним: одна сторона передає право власності іншій в обмін на оплату.

Миротворчість, навпаки, прагне перевести сторони від переговорів щодо фіксованих позицій до вирішення їхніх основних інтересів та потреб у прагненні до довготривалих «взаємно вигідних» результатів. Вона спрямована на побудову довіри, трансформацію відносин та усунення структурної та історичної несправедливості, яка призвела до конфлікту, йдеться у статті.

Коли йдеться про мирні зусилля, інстинкти Трампа радше спрямовані на « рукостискання, а підписання має більше значення , ніж інклюзивний процес та міцний і справедливий мир, що, можливо, не дивно, враховуючи його власний досвід у бізнесі, де перемога вважається найважливішим фактором », — йдеться у статті.

Найнебезпечніше те, що ця відсутність відданості є очевидною для всіх учасників і перетворює переговори на тривалі недобросовісні вправи , де гра полягає в тому, щоб обмінюватися звинуваченнями за невдачу, і Трамп тут є найненадійнішим і найнедобросовіснішим посередником .

Раніше повідомлялося, що путін грає в довгу гру з Трампом щодо України й задоволений результатами.

Читайте нас у Facebook

Світ