Припинення вогню в Україні найближчим часом неможливе через позицію Путіна - німецький депутат

19 грудня 2025 р. 19:14

19 грудня 2025 р. 19:14

Про це в інтерв’ю парламентському щотижневику Das Parlament заявив заступник керівника парламентської фракції ХДС/ХСС, експерт із зовнішньої політики Норберт Реттген, передає Укрінформ.

«Я вважаю припинення вогню в найближчому майбутньому неможливим. Путін відповів на європейські пропозиції, включаючи заклик змусити зброю замовкнути хоча б на Різдво, зневажливо та глузливо. Цим він ще раз продемонстрував, що обрав війну для досягнення своїх імперіалістичних цілей. Дипломатія залишається необхідною, але ми повинні визнати, що дипломатія матиме шанс лише тоді, коли вона буде підкріплена військовими оборонними можливостями», - заявив депутат.

Для європейців, за його словами, йдеться про те, щоб зупинити війну в Європі, підтримавши країну, на яку напали, щоб вона могла захистити себе. У цьому процесі Європа фактично більше не має США на своєму боці, як це було впродовж 80 років, натомість Сполучені Штати розглядають себе як посередника. Політик констатував, що без підтримки європейців Україна не змогла б захистити себе самотужки.

«І тоді війна виявилася б успішною моделлю політики в Європі XXI століття. І якщо війна вигідна, вона прийде і до нас. Ось чому на кону мир у Європі», - попередив Реттген.

Берлінські переговори на початку тижня він назвав важливими. Було досягнуто багатьох цілей, Європа була мобілізована та об'єднана спільною позицією. Не з усього і з усіма, але з важливих питань європейці, Україна та США зайняли спільну позицію.

«Завдяки цьому Європа здобула свою політичну вагу та повернулася до участі в дипломатичному процесі, спрямованому на припинення війни. США не мали наміру, щоб європейці грали таку роль, і точно такого бажання не мала Росія», - зауважив консервативний політик.

Успіхом можна вважати те, що європейці змогли переконати США в деяких питаннях, зокрема стосовно гарантій безпеки, спрямованих на запобігання черговому нападу Росії після припинення вогню. Реттген пояснив, що угода про припинення вогню, а також мирна угода з Росією мають бути досягнуті разом з Україною, США та європейцями. Безпосередньо питання безпекових гарантій виникне після досягнення мирної угоди. Тож цю угоду потрібно доопрацювати, але це можливо лише після того, як настане стадія переговорів та укладення мирної угоди.

Говорячи про власні оборонні спроможності Європи, Реттген визнав, що Німеччина розпочала модернізацію обороноздатності та можливостей стримування разом з європейськими сусідами занадто пізно, і зараз вони ведуть гонку з часом, щоб наздогнати згаяне з точки зору систем озброєння, боєприпасів та обладнання якомога краще та швидше.

«Якби Україна капітулювала завтра, ми б зіткнулися з зовсім іншою, безпосередньою загрозою для території НАТО. Тому загрозу, яку створює розгортання військ у Білорусі, не можна протиставляти обороні в Україні, оскільки обидві є загрозами нашій безпеці. Ми, європейці, просто повинні визнати, що війна Росії проти України – це, перш за все, питання безпеки та миру в Європі», - сказав політик.

Він дуже критично поставився до того, що дедалі більше молодих українців (до 22 років, яким було дозволено виїзд у серпні – ред.) залишають свою країну та ідуть, зокрема, до Німеччини.

«Це тривожна ситуація, яку неможливо акцептувати. Президент України Зеленський та український уряд повинні вжити необхідних заходів. Ми в Німеччині та Європі солідарні з Україною; ми надаємо величезні фінансові ресурси. Ми також робимо це у власних інтересах. Однак ця солідарність несумісна з тим, щоб дозволити чоловікам призовного віку залишати країну», - переконаний депутат парламенту ФРН.

Коментуючи актуальне рішення, що після довгих суперечок ЄС знайшов спосіб надати Україні подальшу фінансову підтримку, політик назвав це дуже позитивним як для України, так і для європейської безпеки. Водночас те, що зрештою питання вирішуватиметься за рахунок європейського боргу, за рахунок європейських громадян, а не за рахунок активів держави-агресора, на жаль, є ще одним виявом європейської слабкості, зауважив він.

Як повідомлялося, перший день саміту ЄС у Брюсселі завершився вночі ухваленням рішення щодо виділення Україні кредиту на 90 млрд євро на 2026-2027 роки, але не напряму за рахунок заморожених російських активів, як планувалося, а за рахунок грошей, які будуть акумульовані Євросоюзом, але гарантовані російськими активами.

Світ