«Макрон зрадив Мерца»: як Франція поховала план використання російських активів

21 грудня 2025 р. 15:39

21 грудня 2025 р. 15:39

Коли канцлер Німеччини Фрідріх Мерц робив останню спробу переконати лідерів ЄС використати 210 млрд євро заморожених російських суверенних активів для допомоги Україні, він усвідомив, що йому бракує важливого союзника – Еммануеля Макрона, пише The Financial Times .

Видання зазначає, що за тиждень чергового саміту в Брюсселі французький президент публічно не висловлював протидії німецькій пропозиції, але у приватних бесідах його команда висловлювала застереження щодо законності ініціативи та попереджала, що його країна, яка має борги, матиме труднощі з наданням національної гарантії у випадку, якщо активи доведеться повернути Москві в короткий термін.

«Коли все більше країн, включаючи Італію, приєдналися до Бельгії, де знаходиться більша частина російських активів і уряд якої з самого початку виступав проти цього плану, Макрон приєднався до них, поховавши цю ідею », - йдеться у матеріалі.

«Макрон зрадив Мерца, і він знає, що за це доведеться заплатити. Але він настільки слабкий, що не мав іншого вибору, як підтримати Джорджію Мелоні», — сказав у коментарі FT високопоставлений дипломат ЄС, безпосередньо обізнаний із переговорами.

Видання зазначає, що ця патова ситуація підкреслює нову динаміку між двома найбільшими державами Європи: ініціативною Німеччиною та Францією, яка зволікає. Після приходу Мерца до влади Берлін знову проявив себе, а Париж у другій половині останнього терміну Макрона опинився на узбіччі через високий державний борг та політичну нестабільність.

Цей дисбаланс зруйнував надії на серйозне перезавантаження франко-німецьких відносин, які колись були рушійною силою деяких найбільших політичних проривів ЄС.

«У Брюсселі панує реальне відчуття, що Берлін є великим гравцем, а вплив Франції недостатній», — каже старший науковий співробітник американського аналітичного центру German Marshall Fund of the US Джорджина Райт.

Мерц прагнув перегорнути сторінку трьох років німецької нерішучості за його попередника Олафа Шольца. Після того, як християнські демократи Мерца виграли вибори в лютому, він визначив перезавантаження відносин із Францією своїм пріоритетом.

Ця програма включала зобов'язання посилити європейську оборону в умовах ненадійної адміністрації США, відмову Німеччини від протидії атомній енергетиці та скорочення регулювання ЄС. Однак з того часу німецький лідер змушений мати справу з Макроном, який втратив вплив і має серйозні обмеження у своїй здатності брати на себе зобов'язання, що мають фінансові наслідки.

«Це повна зміна ролей між Макроном і Мерцом. Протягом останніх чотирьох-п'яти років в Єлисейському палаці панувала думка, що слабкість Німеччини підриває здатність Європи до дій. Зараз є канцлер, який розуміє геополітику, який хоче долучитися і зробити більше для Європи... але саме Париж зараз не в змозі виконати свою частину угоди», — вказує керівник глава європейського відділення Eurasia Group Муджтаба Рахман.

Іншим гарячим питанням на саміті була торговельна угода між ЄС і МЕРКОСУР з групою латиноамериканських країн. Після понад 25 років переговорів Мерц протягом кількох місяців наполягав на підписанні угоди до кінця грудня, погрожуючи голосуванням, в якому Франція ризикувала залишитися в меншості.

Але Макрон знову знайшов несподіваного союзника в особі Джорджії Мелоні, яка домоглася відстрочки на кілька тижнів, позбавивши Мерца чергової політичної перемоги.

«Обидві сторони дійсно визнають, що відносини мають бути ефективнішими, що вони не працювали за Шольца. Але Франція перебуває під набагато більшим тиском — і це призводить до того, що фундаментальні розбіжності між двома державами знову виходять на поверхню. Торгівля є однією з таких сфер», — зазначила політолог з Bertelsmann Stiftung Даніела Шварцер.

Незважаючи на очевидну розбіжність між Мерцом і Макроном, на саміті все ж відбувся прорив, оскільки блок погодився надати Україні кредит у розмірі 90 млрд євро, забезпечений бюджетом ЄС.

Представник Єлисейського палацу наголосив, що Макрон відіграв ключову роль у досягненні угоди: «Метою Франції завжди було забезпечити Україні фінансову стабільність на найближчі два роки. Ми були відкриті до запропонованих фінансових домовленостей і працювали над пошуком рішення, яке б відповідало цій меті».

Мелоні також пообіцяла підтримати угоду з МЕРКОСУР наступного місяця, відкривши шлях для підписання угоди, незважаючи на заперечення Франції.

Водночас видання прогнозує, що у найближчі тижні франко-німецький тандем ще більше напружиться через рішення про продовження спільного проекту з виробництва винищувачів вартістю 100 млрд євро, оскільки французька компанія Dassault і Airbus, оборонний підрозділ якої базується в Німеччині, відмовляються вирішувати суперечку щодо розподілу робіт. Берлін розчарований у Dassault і побоюється, що Париж зацікавлений лише в грошах, тому  розглядає інші партнерства у сфері виробництва літаків.

У багатьох аспектах Франція та Німеччина рідко демонструють таку ж єдність, оскільки вони стикаються з вищими тарифами США та погрозами президента Дональда Трампа вивести війська з Європи. Обидві сторони погоджуються щодо підтримки України та необхідності для континенту брати активнішу участь у мирних переговорах через «коаліцію охочих», до якої також входить Велика Британія.

Мерц підтримав концепції, які давно відстоює Париж, включаючи європейську стратегічну автономію, преференції «купуй європейське» у закупівлі оборонної продукції та більший захист єдиного ринку від недобросовісної конкуренції. Зовсім недавно Берлін підтримав торговельні захисні заходи проти імпорту китайської сталі, що є відхиленням від попередньої позиції Німеччини.

«У певному сенсі ЄС ніколи не був таким французьким.  Але в Брюсселі все більше поширюється думка, що Франція ставить національні інтереси вище за інтереси ЄС», - каже Райт.

Водночас Мерц стикається з дедалі більшою нетерплячістю і недовірою у себе на батьківщині, повертаючись з дипломатичними невдачами.

Німецькі чиновники наголошують, що позика ЄС Україні буде забезпечена частиною бюджету ЄС, яка залишається невикористаною, і не матиме впливу на національні фінанси. А сам Мерц заявив, що задоволений результатами цього тижня, навіть назвавши їх кращим рішенням, ніж його власне, і наголосивши, що російські активи все ще можуть бути використані для погашення позики ЄС.

Однак ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» не залишила Мерца без критики, заявивши, що «німецькі платники податків знову будуть змушені платити за все».

Світ