Бізон, що рятує планету: несподіваний герой кліматичних змін (ФОТО)

29 грудня 2025 р. 00:18

29 грудня 2025 р. 00:18

У 2014 році Всесвітній фонд дикої природи (WWF) повернув кількох європейських лісових зубрів (бізонів) до гір Царку, Румунія. Тоді ніхто не міг передбачити, що повернуті тварини стануть причиною зміни клімату.

Десять років по тому їхня кількість майже подвоїлася, і, згідно з дослідженням Єльського університету, їхня присутність позитивно вплинула на навколишнє середовище.

У цьому дослідженні було розглянуто, як реінтродукція європейського лісового зубра (Bison bonasus ) вплинула на здатність лісу поглинати та зберігати вуглець. Воно показало, що, хоча популяція зараз налічує лише 170 особин, потенціал лісу щодо зберігання вуглецю збільшився на 10%. Вчені стверджують, що вплив реінтродукції європейського лісового бізона на навколишнє середовище еквівалентний зняттю з доріг до 84 000 середньостатистичних автомобілів з бензиновим двигуном.

«Ці істоти еволюціонували мільйони років у луках та лісових екосистемах, і їхнє зникнення, особливо там, де луки були орані, призвело до викиду великої кількості вуглецю», – сказав провідний автор дослідження, професор Освальд Шміц з Єльської школи навколишнього середовища, газеті Guardian. Відновлення цих екосистем може відновити баланс, і бізони є одними з кліматичних героїв, які можуть допомогти досягти цієї мети.

Коротка історія європейського лісового бізона

Коли більшість людей чують слово «бізон», вони згадують північноамериканських бізонів, які до 19 століття мільйонами, навіть десятками мільйонів, кочували американськими рівнинами. До 1890-х років їхня чисельність різко скоротилася приблизно до 1000 особин через нерозбірливе полювання та швидке розширення європейських поселенців. Вимирання європейського лісового бізона , який населяв значну частину Європи, було не менш трагічним.

Доведено, що європейський лісовий бізон, якого також називають зубром, населяв регіон, що простягається від Франції на заході до Росії на сході та від північної Болгарії до південної Швеції. На жаль, останній дикий бізон у Європі загинув у Біловезькій пущі в Польщі в 1919 році. На російському Кавказі останній бізон загинув у 1927 році. На них полювали до повного знищення браконьєри та солдати.

У приватних парках та зоопарках залишилося лише близько шістдесяти особин, а вимирання зубрів стало поворотним моментом для екологів.

Реінтродукція європейського лісового зубра

Зусилля з реінтродукції почалися в 1950-х роках у заповідних зонах. Завдяки цим програмам відновлення популяції близько 7000 європейських лісових бізонів вільно мешкають у Польщі, Литві, Україні, Білорусі, Румунії та інших країнах.

Глобальний альянс за повернення дикої природи співпрацює з Єльським університетом над створенням моделей, які обчислюють точну кількість вуглекислого газу, яку дикі тварини допомагають поглинати та зберігати. Їхня мета — створити науково обґрунтований спосіб продемонструвати переваги повернення дикої природи для фауни, місцевих громад та навколишнього середовища.

Ця модель є інноваційним інструментом, що дозволяє досліджувати вплив наземних і морських видів тварин на накопичення вуглецю. Досліджуючи взаємодію між рослинами, тваринами та мікроорганізмами, вчені можуть науково довести переваги дикої природи для поліпшення поглинання та накопичення вуглецю.

У горах Царку вчені підрахували, що 170 європейських бізонів, які пасуться на площі 48 км2 лугів, сприяють поглинанню додаткових 54 000 тонн вуглецю на рік. Це приблизно в 10 разів перевищує рівень поглинання в цій місцевості без присутності цих великих тварин.

Дослідження показує, що бізон є ключовим видом, який відсутній в європейській екосистемі вже протягом десятиліть. Те, що вони бродять лісами, чагарниками та полями у пошуках корму, топчуть землю своїми копитами та валяються на землі, є життєво важливим, оскільки вони допомагають рослинам та іншим видам тварин процвітати.

З моменту їхнього повернення десять років тому кількість бізонів, що живуть на волі в Румунії, зросла зі 100 до 170 особин. Зараз країна має одне з найбільших стад диких бізонів у Європі.

«Наші дослідження показують, що дикі тварини можуть значно збільшити вуглецевий баланс екосистеми на 60–90% і навіть більше, порівняно з випадками, коли цих тварин немає», — заявив професор Освальд Шміц, який також розробив цю теорію.

Кожен ландшафт і кожен клімат є унікальними, і вплив європейського лісового бізона не буде однаковим у всіх сценаріях реінтродукції. Однак команда досліджує інші види тварин та інші екосистеми і констатує, що результати є настільки ж багатообіцяючими. Дослідники вважають, що їхні наукові результати можуть допомогти чиновникам і захисникам навколишнього середовища у формуванні політики збереження природи.

Ми можемо скористатися природними взаємодіями між фауною та флорою, щоб розробити економічно ефективне та еволюційне рішення щодо зміни клімату та регулювання вуглецю.

Світ