росія наближається до похмурої віхи: що чекає на країну-окупантку

02 січня 2026 р. 16:53

02 січня 2026 р. 16:53

Через чотири роки після повномасштабного вторгнення в Україну мета путіна захопити контроль над Києвом все ще вислизає від нього. росія наближається до похмурої віхи: у середині січня «спеціальна військова операція» очільника кремля в Україні вже триватиме довше, ніж війна на Східному фронті, яка розпочалася із вторгнення Німеччини в Радянський Союз у червні 1941 року та закінчилася падінням Берліна у травні 1945 року.

рф контролює близько 20% території України, війна, за оцінками, коштувала москві понад мільйон жертв, і, мабуть, найбільшим порушенням військових цілей путіна є те, що президент України Володимир Зеленський залишається при владі, пише CNN.

Але із закінченням 2025 року путін висловлює впевненість у тому, що час на його боці та що його перемога неминуча. І ця кровожерливість, видається, є стратегією переговорів. путін, безумовно, знає, що президент США Дональд Трамп рішуче налаштований досягти угоди щодо України, а російський лідер зробив усе можливе, щоб отримати максимальну вигоду з прагнення Вашингтона припинити війну. Голова кремля нещодавно заявив, що готовий «завершити конфлікт мирними засобами», але його війська продовжують просуватися вздовж лінії фронту.

Кілька місяців тому відбувся ще один піар-переворот для кремля — зустріч на вищому рівні в Анкориджі на Алясці путіна й Трампа. Хоча саміт не приніс потепління у відносинах між США та рф, для путіна це було більше, ніж просто фотосесія: російський президент зміг вирвати більше часу у своїй невпинній війні на виснаження проти України. Але очевидне небажання путіна серйозніше брати участь у мирних зусиллях після Анкориджа зрештою випробувало терпіння Трампа. Запрошення на другий двосторонній саміт між США та росією в Будапешті не відбулося, а адміністрація Трампа запровадила санкції проти двох найбільших російських нафтових компаній. Президент США, який часто хвалить путіна, висловив розчарування своїм російським колегою.

Втім, видається, що між Вашингтоном і москвою вже достатньо льоду, щоб дозволити просунутися нетрадиційним дипломатичним зусиллям США, очолюваним колишнім діловим партнером Трампа Стівом Віткоффом та його зятем Джаредом Кушнером. Після візиту Віткоффа та Кушнера до кремля на початку грудня відбувся шквал дипломатичних переговорів високого рівня за участю Зеленського та європейських лідерів, з численними розмовами про узгодження тонкощів потенційної угоди .

До середини грудня прогноз Трампа був оптимістичним, президент США заявив журналістам, що «зараз ми ближче, ніж будь-коли», до мирної угоди. Але наприкінці року путін, здається, все ще відіграє роль потенційного порушника угоди.

Деякі спостерігачі за ккремлем скептично ставляться до того, що путін погодиться на угоду, яка перетне будь-яку з його червоних ліній. Контури такої угоди все ще формуються, але російська сторона давно чітко визначила основні камені спотикання.

«Лавров, Ушаков, Пєсков (речник кремля) і сам путін (який помітно активізував взаємодію з військовими, одночасно подвоюючи наполягання на тому, що „ми досягнемо наших цілей“) чітко дали зрозуміти, що переглянутий план є абсолютно неприйнятним. Проте Вашингтон продовжує взаємодіяти з Києвом, рекламуючи „прогрес“, який москва вважає ілюзорним», — написала російська політична оглядачка Тетяна Станова на X після останніх переговорів у Мар-а-Лаго. — Саме про це йдеться в російській історії про атаку безпілотників на резиденцію путіна : потужний «стукіт по столу», щоб Захід нарешті почув, що нинішні мирні переговори йдуть в абсолютно неприйнятному для москви напрямку, і щоб зірвати нові американо-українські відносини", — повідомляє видання.

Настрої в росії важко оцінити: критика військових може призвести до в'язниці, а економіка продовжує повільно рухатися, попри уповільнення зростання та українську кампанію ударів по російській енергетичній інфраструктурі — наріжному каменю економічної могутності москви, йдеться у статті.

Однак беззаперечна хватка путіна над владою дає йому важелі впливу в будь-якому мирному процесі. Кладовища в провінційній росії можуть продовжувати зростати загиблими на війні, але жоден парламент не може на нього тиснути, жодна політична опозиція, здається, не загрожує йому, а очевидно пасивне населення означає, що він може продовжувати свою війну проти України.

Раніше «ФАКТИ» повідомляли про те, що глава дипломатії ЄС Кая Каллас переконана: росія прагне зірвати мирний процес , тому поширює заяви про нібито українську атаку на резиденцію путіна у Новгородській області.

Читайте нас у Facebook

Світ