Популізм і «орбанізація» замість безпеки: чому Чехія та Словаччина грають проти України на руку Кремлю

06 січня 2026 р. 13:20

06 січня 2026 р. 13:20

Чеські гроші не будуть використані «для купівлі зброї та відправки її на продовження абсолютно безглуздої війни». Так у новорічному зверненні висловився спікер палати депутатів Чехії Томіо Окамура . Вже 7 січня Рада державної безпеки має ухвалити рішення про долю так званої ініціативи боєприпасів для України. А десятки тисяч чехів підписали петицію з вибаченнями за антиукраїнські висловлювання Окамури.

Прихід до влади правого уряду на чолі з Андреєм Бабішем суттєво змінив офіційну риторику Праги щодо України. Ще під час передвиборчої кампанії його партія ANO відкрито говорила про необхідність скорочення допомоги Києву . Очевидно, що новий уряд не демонструватиме такої проукраїнської політики, як попередній уряд Петра Фіали.

Схожа риторика лунає й зі Словаччини , де українське питання гостро політизується на тлі урядової кризи.

Чому ж Чехія та Словаччина посилюють у низці питань відверто ворожу до України позицію і якими можуть бути перспективи цих відносин 2026 року?

Під маскою «миру»: курс Чехії щодо Києва 2026-го

Керівна коаліція ANO, SPD та Motoristé склала присягу в грудні, й очікування різкого згортання чеської підтримки України були небезпідставними. Перед виборами Андрeй Бабіш заявляв, що не продовжуватиме ініціативи боєприпасів для України, оголошеної президентом Петром Павелом у лютому 2024 року.

Втім, після формування уряду риторика ANO трохи пом’якшилася .

«Ініціатива щодо боєприпасів може бути гарною справою, але я хочу переконатися, що вона робиться прозоро й не має корупції», — заявив прем’єр-міністр 2 січня в інтерв’ю для Deník .

Водночас SPD зберігає максимально жорстку антиукраїнську риторику . Навіть заяви новопризначеного міністра оборони Яроміра Зуни , який увійшов до уряду за партійною квотою SPD, про готовність продовжувати підтримку України були дезавуйовані партійним керівництвом. Голова парламентської фракції Радім Фіала та лідер партії Томіо Окамура публічно заявили, що кошти чеських платників податків не підуть на «продовження війни» в Україні. Після цього Зуні заборонили коментувати питання зовнішньої політики.

Сам спікер Палати депутатів Окамура під час новорічного звернення особливо різко окреслив лінії SPD щодо України, назвавши війну «абсолютно безглуздою», а українське керівництво — «злодіями навколо хунти Зеленського, які будують туалети із золота». Лідер SPD заявив, що гроші чеських платників податків не підуть на допомогу Україні «лише тому, що цього хоче провоєнна пропаганда».

Показовим є й рішення Праги відмовитися від гарантування кредиту Україні на 90 млрд євро. Хоча саміт ЄС зрештою схвалив це рішення без участі Чехії, Бабіш пояснив свою позицію внутрішніми бюджетними обмеженнями: «Ми більше не можемо давати Україні гроші з чеського бюджету, бо нам не вистачає навіть на шкільні кулінарні підручники чи неформальних опікунів. Гарантія фактично є боргом, бо зрозуміло, що Україна ніколи не зможе повернути ці гроші».

У цьому ж контексті Бабіш розкритикував порядок денний саміту ЄС, наголосивши, що його «турбує те, що майже не було розмов про мир». За словами чеського прем’єра, необхідно бути реалістами, адже, на його думку, перемогти Росію неможливо.

Така «мирна» риторика чеського прем’єра дедалі більше перегукується з позицією президента США Дональда Трампа, який публічно привітав Бабіша з призначенням, і об’єктивно працює на користь Кремля. Кожне публічне заперечення військової допомоги з боку держави-члена ЄС послаблює переговорні позиції Києва, тоді як «мирні» ініціативи Трампа відтворюють максималістські вимоги Москви.

Отже, очікувати суттєвих позитивних зрушень у чесько-українських відносинах 2026 року не варто . На відміну від проукраїнського уряду Фіали, новий кабінет Бабіша свідомо політизує українське питання, апелюючи до втоми частини суспільства від пріоритетів попереднього кабінету. За даними опитувань, більшість чехів або підтримує збереження допомоги Україні на нинішньому рівні, або прямо виступає за її скорочення.

Остаточну відповідь на питання про подальший курс Чехії щодо України має дати засідання Ради державної безпеки 7 січня, на якому вирішуватиметься доля ініціативи боєприпасів.

Словаччина в кризі: що це означає для України в новому році

Якщо в Чехії згортання підтримки України стало наслідком зміни влади , то в Словаччині цей процес є системним і супроводжується затяжною урядовою кризою на тлі внутрішніх конфліктів у керівній коаліції (Smer-SD, Hlas-SD і SNS).

Нинішній уряд Роберта Фіцо постійно блокує рішення на користь Києва. Так, уряд відхилив ідею використання заморожених російських активів на репараційну позику для України, мотивуючи це тим, що таке вилучення коштів нібито суперечить міжнародному праву. Депутат Європарламенту Ерік Каліньяк від Smer-SD назвав це рішення «суто ідеологічним» і незаконним.

Опозиційна PS виступає проти такого тлумачення, зазначаючи, що ЄС шукає легітимні механізми використання коштів для допомоги Україні. Депутати Люція Яр та Міхал Вєзік заявили, що йдеться не про пряме вилучення активів, а про їх повернення в разі виплати Росією репарацій, і що використання коштів агресора на відновлення та захист жертв є справедливим рішенням.

Щодо кредиту для України, то Словаччина, як і Чехія, відмовилася його гарантувати. Прем’єр-міністр Фіцо в листі до президента Європейської ради Антоніу Кошти заявив, що країна не підтримуватиме фінансових рішень, спрямованих на озброєння Києва, оскільки не вірить у військове вирішення війни.

Подібно до Бабіша, Фіцо захищає свою позицію «мирною» політикою. Він стверджує, що використання заморожених російських активів може поставити під загрозу американські мирні зусилля, які передбачають використання цих ресурсів для відбудови України.

«Продовження війни — це не що інше, як безглузді вбивства без зміцнення позицій України в потенційних мирних переговорах. Саме тому я неодноразово висловлюю свою рішучу підтримку всім мирним ініціативам, зокрема зусиллям президента Дональда Трампа протягом останніх тижнів, спрямованим на припинення непотрібного кровопролиття», — заявив Фіцо.

Попри це, Фіцо наголошує на готовності Словаччини підтримувати Україну гуманітарно, у сфері енергетики та брати участь у її відбудові. Країна навіть відновила обмежену військову допомогу: в 14-му пакеті, оголошеному в жовтні 2025 року, серед іншого були засоби для розмінування. Міністр оборони Роберт Каліняк (Smer-SD) наголосив, що пакет включав тільки нелетальне обладнання.

Усе це відбувається на тлі електоральних зрушень. За даними опитування AKO для JOJ 24, лідером електоральних симпатій є опозиційна партія PS із підтримкою 23,6%. Чинна коаліція фактично втратила більшість у парламенті.

Це створює реальний ризик дострокових виборів і відкриває можливість для радикальної зміни політичного курсу Словаччини, включно з її офіційною позицією щодо підтримки України. Опозиційна партія PS, яка наразі лідирує серед електорату, займає більш проукраїнську позицію, й у разі її перемоги офіційна допомога Києву може значно зрости.

Однак якщо чинна коаліція Фіцо залишатиметься при владі, змін у підході до України очікувати не варто. Братислава й далі блокуватиме підтримку України, прикриваючись «мирною» риторикою та захистом національних інтересів, які на практиці дедалі більше збігаються з російськими наративами. Політика уряду визначається не безпековими міркуваннями, а прагненням зберегти економічні вигоди, зокрема стабільне постачання російського газу , з огляду на сильну залежність Словаччини від енергоресурсів Росії.

Безумовно, Чехія та Словаччина усвідомлюють стратегічну важливість підтримки України для власної безпеки та безпеки Європи, однак дедалі свідоміше перетворюють це питання на інструмент внутрішньої політики. Насправді обидві країни діють у логіці популізму й економічної доцільності . У цій конфігурації Прага й Братислава дедалі ближче зміщуються до орбанівської моделі — формальної лояльності ЄС за фактичного саботажу ключових безпекових рішень.

Така політика вигідна не «миру», а Кремлю. 2026 року Чехія та Словаччина, ймовірно, й далі блокуватимуть військові ініціативи на користь Києва, хоч у Словаччині цей курс може змінитись у разі дострокових виборів.

Світ