У Росії операцію США з повалення режиму Мадуро розглядають як повернення до політики великих держав — WP

07 січня 2026 р. 10:46

07 січня 2026 р. 10:46

Росія оговтується після захоплення США венесуельського лідера Ніколаса Мадуро — ключового союзника Кремля, та водночас у Москві зухвалі дії американського президента Дональда Трампа щодо Венесуели також розглядають як повернення до політики великих держав — світового порядку, в якому більші імперіалістичні держави безкарно домінують у своїх регіональних сферах впливу, пише WP .

Кремль обережно спостерігає за спробами Америки захопити контроль у Каракасі, включаючи ризик тривалого падіння цін на нафту, яке може завдати шкоди економіці Росії, якщо США досягнуть успіху, і, з іншого боку, перспективу того, що Вашингтон може бути втягнутий у тривалий конфлікт у Латинській Америці, якщо реалізація цих планів зазнає невдачі, зазначають аналітики.

Однак у будь-якому випадку повалення Мадуро допомагає Росії, відволікаючи увагу світової спільноти від війни РФ проти України та відмови російського диктатора Владіміра Путіна підтримати мирну ініціативу Трампа. Це також додає Путіну сміливості у ствердженні своєї сфери домінування в Україні та в усьому колишньому радянському просторі.

“Те, що сталося, є певною мірою підтвердженням російської точки зору, що ліберальний порядок закінчується, а на його місце приходить глобальний порядок, заснований на сферах впливу”, — сказав на умовах анонімності один російський науковець, близький до високопоставлених дипломатів РФ.

У США є “власний задній двір, і Трамп повертається до доктрини Монро”, додав науковець.

“Звичайно, ми не можемо це підтримати, але мусимо змиритися з реальністю. І, звісно, в цьому випадку ми матимемо ще більше підстав претендувати на власну сферу впливу поблизу наших кордонів”, — заявив він.

Однак точність і ефективність військової операції Трампа також ставлять Путіна перед суворою реальністю, що Сполучені Штати — давно проголошена наддержава-ворог російського лідера, значно краще оснащена для домінування на світовій арені й останніми місяцями продемонструвала свою силу там, де Кремль колись мав союзників або виступав покровителем і захисником: у Сирії, Ірані, на Кавказі, а тепер і в Карибському басейні.

У місяці, що передували операції США у Венесуелі, Росія неодноразово висловлювала “повну підтримку” Каракасу — своєму ключовому союзнику в Латинській Америці та Західній півкулі. Те, що Москва, здавалося, паралізовано спостерігала, як американці захопили Мадуро, а потім випустила мляві, лицемірні заяви, звинувачуючи Трампа в порушенні “всіх норм міжнародного права”, тільки підкреслило скрутне становище Путіна.

“Після Сирії для Росії не дуже добре виглядає демонстрація того, що вона не може захистити своїх союзників”, сказав один європейський чиновник, також висловившись на умовах анонімності.

Така помітно стримана реакція, ймовірно, відображає і дискомфорт серед чиновників у Москві з приводу блискавичної швидкості та успіху операції США, що різко контрастує з невдалою спробою Росії швидко захопити Україну на початку 2022 року.

Проросійський коментатор Сєргєй Марков каже, що Кремль зберігає мовчання як через шок від зухвалості Трампа й ефективності американських спецслужб, так і для того, щоб спостерігати та готуватися до подальших подій у Венесуелі, зокрема до того, чи поступиться виконувач обов'язків президента Венесуели Делсі Родрігес вимогам США і чи спробує Росія використати свої зв'язки для подальшої дестабілізації ситуації.

“Багато хто захоче, щоб Венесуела стала для Америки другим В'єтнамом”, — заявив Марков.

“Якщо раптом США вступлять там у серйозну війну, то, звичайно, з'являться додаткові можливості використати цю вразливість і якось врівноважити присутність США в Україні”, — сказав своєю чергою російський науковець.

Водночас Москва може й багато втратити внаслідок захоплення Штатами Мадуро. Венесуела, яка разом з Росією є ключовим членом розширеного нафтового картелю ОПЕК+, — одна з небагатьох країн, які визнали незаконну анексію Криму Росією в 2014 році.

Росія надала Венесуелі кредити на мільярди доларів, і вони навряд чи будуть повернені. Продовжується реалізація гучних проєктів між двома країнами, включаючи завод з виробництва боєприпасів, який відкрився минулого літа у венесуельському штаті Арагуа, приблизно через 20 років після того, як про нього було вперше оголошено. Москва також має права на розвідку запасів невикористаного природного газу та нафти потенційно на мільярди доларів.

Лише кілька місяців тому Мадуро звернувся до Росії за допомогою у суперечці зі Сполученими Штатами. У прямому листі до Путіна венесуельський лідер попросив про надання оборонних радарів, безпілотників і ракет, згідно з внутрішніми документами США, отриманими Washington Post.

Російський парламент нещодавно ратифікував нечітко сформульовану угоду про партнерство в галузі безпеки з Венесуелою, підписану Путіним і Мадуро під час візиту венесуельського лідера до Москви, яка обіцяла посилити співпрацю в політичній та економічній сферах, енергетиці, видобутку корисних копалин, безпеці та боротьбі з тероризмом.

Але оскільки повномасштабне вторгнення Росії в Україну продовжується, економіка РФ зазнає дедалі більшого тиску через нові санкції, й аналітики кажуть, що Москва поступово послабила свій інтерес до Венесуели.

“Для Росії, звичайно, українська криза набагато важливіша за венесуельську”, — заявив Марков.

Таку ж відсутність реакції відчули й інші ключові союзники Кремля, зокрема Сирія, Іран та Вірменія, які також покладалися на підтримку Москви. Повалений сирійський диктатор Башар Асад перебуває в Москві з грудня 2024 року, коли втік з Дамаска, а Вірменія в серпні підписала в Білому домі мирну угоду з Азербайджаном, своїм давнім ворогом, у присутності Трампа.

Ці події підкреслили, як спрямування сил на війну проти України та втрати у цій війні послабили можливості Росії як союзника.

Протягом десятиліть Москва, Пекін і Тегеран були рятівним колом для Каракаса, оскільки Мадуро та його попередник Уго Чавес проводили політику проти США і допомагали поширювати вплив Росії, Китаю та Ірану в регіоні.

Росія тривалий час постачала Венесуелі зброю, зокрема літаки та засоби протиповітряної оборони, а в 2019 і 2024 роках до Венесуели було відправлено бойовиків “Вагнера” для “зміцнення безпеки”.

Члени російської еліти стурбовані можливістю того, що захоплення США значних нафтових ресурсів Венесуели спричинить тривале падіння цін на нафту й посилить тиск на російську економіку.

Навіть після усунення Мадуро Москва може зберегти свої інтереси у Венесуелі, вважає російський науковець.

“Якщо модель Чавеса буде збережена в тій чи іншій формі, то не виключено, що багаторічна співпраця продовжиться”, — припустив він.

Однак інші, зокрема деякі російські блогери, відкрито висловили свою заздрість і розчарування щодо операції, яку багато хто порівнює з невдалою спробою РФ швидко захопити Україну. Деякі прокремлівські коментатори цікавляться, як США досягли успіху там, де Росія зазнала поразки.

Затримання Мадуро та заяви Трампа про тимчасовий американський контроль у Венесуелі створюють нову реальність для глобального ринку нафти. Детальніше про економічний вимір повалення режиму Мадуро розповідав аналітик Олег Саркіц у статті “ Венесуельський рейд США. Економічні наслідки ”.

Світ