40 загиблих за одну ніч: чого вчить трагедія в барі Crans-Montana

07 січня 2026 р. 21:05

07 січня 2026 р. 21:05

У ніч на 1 січня 2026 року у швейцарському курорті Кран-Монтана сталася одна з найтрагічніших пожеж останніх років. Унаслідок загоряння в барі Le Constellation загинули 40 людей, ще 116 дістали травми, багато з них - важкі.

За попередньою версією слідства , вогонь спалахнув після того, як бенгальські вогні на пляшках шампанського опинилися надто близько до стелі й запалили елементи інтер'єру. Розслідування триває, і влада наголошує, що робити остаточні висновки про персональну відповідальність поки що зарано.

Однак експерти з безпеки наголошують: подібні трагедії важливі не тільки з погляду пошуку винних, а й як сигнал про системні вразливості в питаннях пожежної профілактики.

Вогонь як "ланцюгова реакція", а не випадковість

Фахівці підкреслюють , що пожежа - це не поодинокий інцидент, а процес, який поширюється за принципом ланцюгової реакції. Історик і дослідник пожеж Стівен Пайн порівнює вогонь з інфекцією: він поширюється доступним "пальним", прискорюється за сприятливих умов і виходить з-під контролю, коли збігається одразу кілька факторів ризику.

Ефективна пожежна безпека будується не на запобіганні іскри як такої - повністю виключити джерела вогню неможливо, - а на багаторівневій системі захисту . До неї входять негорючі матеріали, раннє виявлення, поділ приміщень, системи пожежогасіння та підготовлений персонал. Катастрофи відбуваються тоді, коли відразу кілька рівнів захисту дають збій.

"Модель швейцарського сиру": чому системи ламаються

Для пояснення подібних трагедій експерти використовують так звану модель Різона , відому як "модель швейцарського сиру". Кожен шар захисту - це "скибочка сиру" з отворами: прихованими вразливостями, людськими помилками, компромісами через бюджет чи втому персоналу.

Поки ці "отвори" не збігаються, система працює. Але коли вони шикуються в одну лінію, навіть невеликий інцидент призводить до катастрофи. Іскра в цьому випадку - не причина трагедії, а момент, коли всі слабкі місця збіглися.

Свята підвищують ризики

Окрему увагу експерти звертають на те, що пожежа сталася під час святкування Нового року. Святкова атмосфера суттєво змінює сприйняття ризиків: велика кількість людей, алкоголь, тимчасові декорації, нестандартні рішення "на один вечір", зниження пильності.

Саме в такі періоди приховані ризики накопичуються найшвидше, а запас міцності системи безпеки різко скорочується.

Уроки Нотр-Дама: коли захист є, але він не спрацьовує

Експерти проводять паралелі з пожежею в соборі Нотр-Дам у Парижі 2019 року . Незважаючи на сучасні системи виявлення, патрулі та навчений персонал, пожежа все ж таки вийшла з-під контролю через ланцюжок дрібних збоїв: неправильну інтерпретацію сигналів, втому персоналу, затримку виклику пожежників і особливості конструкції будівлі.

Цей випадок показав: навіть добре захищені об'єкти вразливі, якщо система втрачає чіткість і дисципліну.

Коли безпека стає "невидимою"

За даними міжнародних організацій, за останні десятиліття кількість пожеж у розвинених країнах істотно знизилася завдяки технологіям і регламентам. Але саме ця рідкість великих пожеж створює ілюзію безпеки.

Згодом двері залишаються відчиненими, матеріали замінюються на дешевші, сигнали тривоги сприймаються як "хибні", а надмірні заходи - як непотрібні. У результаті система непомітно деградує.

Головний висновок

Трагедія у Швейцарії - нагадування про те, що пожежі стають смертельними не через одну помилку, а через втрату системного підходу до безпеки . Ми знаємо, як запобігати поширенню вогню, але з часом перестаємо сприймати ризик серйозно.

Експерти підкреслюють: пожежна безпека вимагає постійної уваги до деталей - особливо тоді, коли здається, що "нічого поганого не відбувається".

Світ