У The Telegraph повідомили справжню причину, чому Мерц не надішле війська в Україну

09 січня 2026 р. 12:17

09 січня 2026 р. 12:17

Велика Британія і Франція пообіцяли надіслати свої війська в Україну , але Німеччина займає вичікувальну позицію щодо миротворчої операції.
Фрідріх Мерц, канцлер Німеччини, заявив, що німецькі війська будуть розгорнуті лише на території НАТО навколо України для підтримки перемир'я.

"Ми будемо брати участь у моніторингу перемир'я і сприятимемо зміцненню України... це може включати, наприклад, розгортання військ в Україні на сусідній території НАТО після перемир'я", — повідомив він цього тижня.

Інакше кажучи, у гіпотетичній мирній Україні поряд із британськими та французькими військовими "чоботами на землі" не буде німецьких.

Це доволі млява позиція для канцлера, який раніше заявляв, що "Німеччина повернулася" — із навмисно іронічним відлунням 1930-х років — як одна з провідних сил безпеки в Європі, зазначають кореспонденти газети The Telegraph.

За рішучого керівництва Мерца Німеччина відійшла від десятиліть недофінансування Бундесверу та взяла курс на створення "найпотужнішої конвенційної армії" в Європі.

То чому ж Мерц, лідер Християнсько-демократичної партії (ХДП), який відомий своєю жорсткою риторикою і завоював повагу своєю агресивною зовнішньою політикою, раптом злякався? Відповідь частково криється в складному становищі німецької внутрішньої політики, а також у гарантіях влади, закріплених у конституції Німеччини після Другої світової війни.

Військові авантюри в сучасній Німеччині є політично делікатним питанням. Перед тим, як розгорнути війська за кордоном, німецький уряд повинен винести свою пропозицію на голосування в Бундестазі, німецькому парламенті.

Це правило покликане гарантувати, що жоден німецький лідер не зможе проводити військові операції за кордоном без суворих перевірок і контролю.

Зрештою, востаннє, коли Німеччина вирішила зосередити в Європі потужну армію, нацисти підкорили значну частину континенту, зумівши у 1941 році захопити Київ після нищівної поразки, завданої Радянському Союзу.

Існує виняток для надзвичайних ситуацій, коли уряд вважає, що необхідно терміново розгорнути війська без згоди парламенту. Навіть у таких випадках необхідно якомога швидше отримати дозвіл від Бундестагу, а в разі відмови війська повинні бути відкликані.

"Оскільки Мерц має слабку більшість у Бундестазі, було б небезпечно припускати, що розгортання військ Бундесверу навіть поблизу України — не кажучи вже про її кордони — буде підтримано депутатами", — додають кореспонденти.

Насправді такий крок може закінчитися для Мерца справжнім приниженням; адже саме він у травні минулого року не зміг отримати підтримку Бундестагу на посаді канцлера.

У цій катастрофічній ситуації, вперше в історії Німеччини, Мерц був змушений провести повторне голосування щодо свого затвердження на посаді канцлера, після того як його союзники в останній момент відкликали свою підтримку. Він, безсумнівно, побоюватиметься, що може знову зазнати подібного приниження.

Ймовірно, саме тому на даному етапі Мерц погодився лише на більш м'який варіант розгортання миротворчих військ поблизу України, наприклад, у Польщі, а не на її території.

Його незначна більшість у Бундестазі має більше шансів вистояти при такому варіанті, тим більше, що вже існує прецедент розміщення п'ять тисяч німецьких військових у Литві вздовж кордонів з Росією та Білоруссю для захисту НАТО.

Нагадаємо, Мерц наголосив, що важливо, аби Росія погодилася на мирну угоду , нагадавши, що миротворці — лише одна з її складових. Але до схвалення РФ ще далеко, відзначив він.

Світ