В Ірані зросла кількість загиблих під час протестів, режим готує передумови для жорсткіших репресій — The Guardian

10 січня 2026 р. 07:54

10 січня 2026 р. 07:54

У п'ятницю, 9 січня, іранці знову вийшли на вулиці з протестами, щоб підсилити найбільший за останні три роки антиурядовий рух , а влада продовжила блокування інтернету в межах репресій, які призвели до загибелі десятків людей, пише The Guardian .

Верховний лідер Ірану Алі Хаменеї пообіцяв , що режим не відступить перед протестним рухом, готуючи передумови для посилення придушення заворушень.

Протягом останніх днів протести вирували в містах і селищах по всій країні, становлячи загрозу для влади режиму, яка значно ослабла після останнього великого протестного руху в країні в 2022 році.

У своїй першій промові з моменту початку демонстрацій 28 грудня Хаменеї назвав протестувальників “вандалами” й “диверсантами”, звинувативши їх у діях на користь іноземних інтересів.

“Протестувальники руйнують власні вулиці, щоб порадувати президента іншої країни... тому що він сказав, що прийде їм на допомогу”, — заявив Хаменеї, маючи на увазі президента США Дональда Трампа, який погрожував втручанням, якщо влада Ірану вбиватиме протестувальників.

Глава судової влади Ірану Голам-Хоссейн Мохсені Еджеї заявив, що покарання для демонстрантів буде “рішуче, максимальне й без будь-якої юридичної поблажливості”.

Лідери Франції, Німеччини та Великої Британії опублікували в п'ятницю ввечері спільну заяву, в якій закликали Іран проявити стриманість.

Інформаційне агентство Human Rights Activists повідомило, що в результаті насильства, пов'язаного з протестами в Ірані, загинуло щонайменше 50 людей, а понад 2270 були затримані. Неурядова організація Iran Human Rights заявила, що щонайменше 51 протестувальника, серед яких дев'ять дітей, було вбито силами безпеки, а сотні дістали поранення.

Блокування інтернету різко скоротило обсяг інформації, що надходить з країни.  Amnesty International попередила, що повне відключення інтернету має на меті приховати справжній масштаб серйозних порушень прав людини та злочинів, які вчиняє режим, щоб придушити протести.

Іранські державні ЗМІ вперше визнали заворушення в п'ятницю, назвавши їх насильницькими бунтами, спровокованими “терористичними агентами” США та Ізраїлю. Державні телеканали створювали атмосферу “нормальності”, транслюючи кадри проурядових демонстрацій і заявляючи при цьому, що життя більшості іранців продовжується, як зазвичай.

Виступаючи в п'ятницю в Бейруті, міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі повторив заяви про втручання з-за кордону.

“Протести, що відбуваються в Ірані, звичайно, відрізняються від протестів в інших країнах через втручання США та Ізраїлю”, — сказав він.

США заявили, що міністр закордонних справ Ірану “марить”, після того, як він звинуватив Ізраїль і Вашингтон у підбурюванні до протестів.

С ин останнього шаха Ірану, поваленого під час ісламської революції 1979 року, Реза Пахлаві, який перебуває у вигнанні й закликав до протестів у четвер 8 січня, знову закликав до демонстрацій у п'ятницю. Він також закликав Трампа допомогти протестувальникам, заявивши, що Хаменеї хоче скористатися відключенням інтернету, “щоб вбити цих молодих героїв”.

Демонстранти, здається, відгукнулися на заклик Пахлаві, в четвер під час протестів пролунали антиурядові гасла, а також заклики до повернення вигнаного принца-спадкоємця.

Одна з протестувальниць сказала, що, на її думку, Пахлаві може допомогти в переході до демократії.

“Ми не змогли об'єднатися під сильною опозицією минулого разу [2022 року], але ми засвоїли уроки. Ми маємо об'єднатися навколо нього, бо ми відчайдушно прагнемо вижити”, — заявила 46-річна жінка.

Елементи протестного руху, які досі здебільшого спочатку не мали лідера, об'єдналися навколо цієї фігури, хоча незрозуміло, чи гасла були більше на підтримку принца-спадкоємця, чи на підтримку правління до 1979 року.

Заклик з боку Пахлаві до нових демонстрацій стане перевіркою для популярності вигнанця та стійкості протестів на тлі репресій з боку режиму.

Демонстрації, що почалися в Ірані минулого місяця, поширилися на всі провінції країни, але ще не досягли масштабів заворушень 2022-2023 років, спричинених смертю Махси Аміні під час ув'язнення за нібито порушення правил носіння хіджабу. Однак вже з'явилися розмови про потенційне падіння режиму.

Іран постає перед кризою, де сходяться відразу кілька ліній розламу — економіка, клімат, війна, санкції та внутрішній розкол влади. Чи здатний режим знову втриматися ціною репресій, чи запас міцності близький до вичерпання? Про це — в статті “ Ідеальний шторм в Ірані: чи встоїть режим аятол? ” В’ячеслава Ліхачова .

Світ