ЄС може внести Корпус стражів ісламської революції до списку терористичних організацій

12 січня 2026 р. 15:25

12 січня 2026 р. 15:25

Про це на брифінгу у Брюсселі повідомив речник Єврокомісії Ануар Ель Ануні, передає кореспондент Укрінформу.

«Наш політичний підхід (до Ірану , - ред.) завжди полягав у критичній взаємодії. Це означає «критику» там, де це необхідно, і «готовність до взаємодії», коли наші інтереси збігаються», – сказав речник.

Він підкреслив солідарність ЄС з іранським народом і засудження застосування сили проти демонстрантів. «Ми обурені повідомленнями про жертви. Що стосується санкцій, у нас є спеціальна правова база, спрямована проти винних у серйозних порушеннях прав людини та зловживаннях в Ірані, до якої за багато років додано низку організацій та осіб», – сказав речник.

Ануні додав, що ЄС готовий запропонувати більш суворі санкції після жорстокого розгону протестувальників. «Це рішення, яке держави-члени мають ухвалити одноголосно», – пояснив він.

Щодо КСІР речник пояснив, що ЄС уже включив організацію до санкційного списку в контексті зброї масового знищення - вона вже перебуває під заморожуванням активів та забороною отримувати кошти й економічні ресурси.

Крім того, ЄС вніс КСІР до санкційного списку у зв'язку з порушеннями прав людини в Ірані, участю в ядерній та балістичній програмі, а також підтримкою російської збройної агресії проти України.

«Обговорення можливого включення Корпусу до списку терористичних організацій державами-членами триває за конфіденційними правилами відповідно до процедури. (…) Режим санкцій у такому списку має бути затверджений державами-членами ЄС одноголосно», – сказав Ануні.

На запитання про те, чи ЄС планує встановити контакт із неформальним лідером іранських протестів кронпринцом Резою Пахлаві, речник заявив, що «іранський народ має вирішувати, хто буде їхнім представником». Водночас головна речниця Паула Пінью додала, що Єврокомісія не заявляє, що такі контакти не відбуваються.

Щодо питання готовності ЄС приєднатися до сил США у разі ухвалення Вашингтоном рішення про військову інтервенцію Ануні заявив, що не коментуватиме «гіпотетичні сценарії».

Як повідомляв Укрінформ, заворушення в Ірані переросли в найсерйозніший виклик для Хаменеї і його уряду. Протести почалися 28 грудня на Великому базарі в Тегерані після падіння курсу іранської валюти до рекордно низького рівня.

Іранська влада посилила репресії проти учасників протестів по всій країні і погрожує їм смертною карою.

За даними правозахисників, під час масових протестів, які охопили весь Іран та тривають вже другий тиждень, загинули понад 500 людей, ще понад 10 тисяч були затримані.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Штати готові допомогти Ірану досягти свободи. Він розглядає низку варіантів військових дій щодо Ірану, але жоден з них не передбачає розгортання американських військ на території країни.

У парламенті Ірану пригрозили ударом по американським військовим та Ізраїлю, якщо США завдадуть удару по Ісламській Республіці через триваючі протести в країні.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила на вихідних, що Брюссель «стежить» за ситуацією, а глава Європарламенту Роберта Мецола написала в соцмережі X, що «Європа повинна усвідомити свій обов'язок і необхідність діяти».

Висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас заявила, що ЄС може запровадити нові санкції проти Ірану через жорстоке придушення антиурядових протестів у країні.

Фото: unsplash

Світ