Китай тисне на країни Європи, вимагаючи заборонити в’їзд тайванським чиновникам — The Guardian

13 січня 2026 р. 11:05

13 січня 2026 р. 11:05

Китайські чиновники тиснуть на європейські країни, надаючи “юридичні консультації” — стверджуючи, що їхні власні закони вимагають заборонити в'їзд тайванським політикам, повідомляє The Guardian , посилаючись на слова дипломатів і посадовців.

Зокрема, китайські чиновники звернулися до європейських посольств у Пекіні або через місцеві посольства безпосередньо до європейських урядів, попереджаючи європейські країни не перетинати “ червоні лінії Китаю ”.

Способи звернення були різними — до окремих країн та до груп, деякі — у вигляді письмової вербальної ноти (напівформального дипломатичного повідомлення), а інші — особисто. Все це відбувалося торік у листопаді та грудні, й було, принаймні частково, відповіддю на нещодавні поїздки до Європи чиновників Тайваню, включаючи чинного віцепрезидента та міністра закордонних справ, а також колишнього президента острова.

Пекін заявив, що “поважає суверенітет європейської сторони у введенні та реалізації візової політики”, але “інституційна лазівка” дозволила часті візити тайванських політиків, згідно з однією вербальною нотою, з якою ознайомилося Guardian.

Китайська сторона посилалася на низку законів і нормативних актів ЄС, зокрема на Шенгенський прикордонний кодекс, згідно з яким умовою в'їзду громадян країн, які не входять до ЄС, є те, що вони “не вважаються загрозою для... міжнародних відносин будь-якої з держав-членів”.

Як зазначає Guardian, Пекін вважає дозвіл на в'їзд для тайванських посадовців до європейської країни загрозою міжнародним відносинам цієї країни з Китаєм.

У деяких випадках китайські чиновники також посилалися на Віденську конвенцію про дипломатичні зносини або пропонували європейським країнам наслідувати приклад ООН і заборонити всім тайванцям вхід до урядових будівель.

“Застосування та тлумачення цього положення Пекіном є сміливим. Пекін тлумачить, що відносини між ЄС і Тайванем загрожують відносинам між ЄС і Китаєм. Це зовсім не відповідає сприйняттю чи реальності в Європі”, — каже доцент тайванського Національного університету Дунхуа Анна Ференці.

У вербальній ноті йшлося про те, що європейські країни повинні відхиляти будь-які “так звані дипломатичні паспорти”, видані Тайванем, і “заборонити тайванським посадовцям в'їжджати до Європи з метою встановлення офіційних контактів і обміну та порушувати червоні лінії Китаю”.

“Китай сподівається, що інституції ЄС та європейські країни, виходячи з ширших інтересів китайсько-європейських відносин та двосторонніх відносин, приймуть політичне рішення про відмову у в'їзді так званому президенту або віцепрезиденту Тайваню (включно з колишніми)”, – йдеться в заяві, в якій також перелічено інших посадовців.

У документі згадуються візити цих посадовців до Бельгії, Чехії, Польщі, Нідерландів, Італії, Австрії, Німеччини, Литви, Данії, Естонії та Ірландії, які “серйозно підривають відносини між Китаєм і ЄС”.

“Європейська сторона... навіть дозволила [віцепрезиденту Тайваню] Сяо Бі-хім виступити в будівлі Європарламенту і просувати сепаратистські вимоги “незалежності Тайваню”, – зазначається в записці, де згадується промова Сяо на щорічному саміті Міжпарламентського альянсу з питань Китаю у Брюсселі.

Міністерства закордонних справ Норвегії та Фінляндії підтвердили, що вони були серед країн, які отримали цю рекомендацію. Вони заявили, що візові правила щодо Тайваню визначаються відповідними органами Шенгенської угоди.

“Дозвіл на в'їзд до Великої Британії визначається виключно нашими власними законами та імміграційними правилами, які однаково застосовуються до осіб, які подорожують з Тайваню”, — заявив представник МЗС Британії.

У Міністерстві закордонних справ Тайваню сказали, що візити чиновників до Європи “абсолютно не пов'язані з Китаєм, і Китай не має права втручатися”.

“Рекомендації” від Китаю щодо європейських прикордонних кодексів, які діють з 2011 року, ймовірно, не були сприйняті країнами-одержувачами як юридично обґрунтовані, але деякі менші країни особливо серйозно сприйняли “попереджувальний тон”.

“Я бачу в цьому ще один спосіб викликати занепокоєння серед держав-членів ЄС, що їхні відносини з Китаєм можуть бути під загрозою... і Пекін добре знає, що деякі держави-члени ЄС зараз дуже зацікавлені в залученні китайських інвестицій”, — зазначає Ференці.

Аналітик Клаус Сун, що спеціалізується на глобальній стратегії Китаю, каже, що такі дії відповідають давній стратегії Пекіна, яка полягає у використанні всіх можливих засобів для запобігання тіснішій співпраці міжнародної спільноти з Тайванем.

“Пекін намагається всіма силами переконати, що перед тим, як впустити тайванських чиновників, слід добре подумати. Я б не сказав, що це погроза, це радше нагадування, хоча й не обов'язково м'яке”, — додав Сун.

ЄС, хоч і має офіційні відносини з Пекіном, також підтримує “міцні” неофіційні зв'язки з Тайбеєм через парламентську дипломатію та торгівлю. Кілька європейських країн та ЄС мають торгові представництва, які виконують функції неофіційних посольств у Тайбеї.

Однак останніми роками ЄС зазнає дедалі більшого тиску з боку Пекіна , який вважає Тайвань своєю провінцією і має намір отримати контроль над островом, за необхідності — силою. У межах кампанії змусити Тайвань погодитись на “возз'єднання мирним шляхом” Пекін чинить інтенсивний дипломатичний тиск на міжнародне співтовариство, щоб ізолювати Тайбей від багатостороннього співробітництва.

Світ