Переговори у Вашингтоні провалились: Трамп не передумав «завойовувати» Гренландію — The Guardian

15 січня 2026 р. 01:24

15 січня 2026 р. 01:24

Президент США Дональд Трамп не змінив своєї думки та продовжує наполягати на «завоюванні» Гренландії . Ключові переговори між офіційними особами США та представниками Данії не призвели до вирішення «фундаментальних розбіжностей», які спричинили безпрецедентну напруженість у відносинах між Вашингтоном та його союзниками по НАТО, повідомляє The Guardian.

Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен заявив, що США «абсолютно необов'язково» захоплювати Гренландію, яка є автономною частиною Данського королівства. Расмуссен наголосив, що бажання Трампа отримати острів суперечить інтересам королівства, і закликав Білий дім до «взаємної поваги» у співпраці щодо арктичних територій.

Реакція Трампа та «Золотий купол»

Напередодні зустрічі Дональд Трамп у своїх соціальних мережах назвав «неприйнятним» перебування Гренландії в руках будь-якої іншої країни, крім США. Він заявив, що острів життєво необхідний для національної безпеки та побудови «Золотого купола» — новітньої системи протиракетної оборони , яка, за словами Трампа, має захистити американської території від ворожих найсучасніших ракет. На думку президента США, підпорядкування острова Вашингтону зробило б Альянс НАТО «набагато грізнішим та ефективнішим». Примітно, що сам Альянс не виступив із публічною заявою , в якій би підтвердив територіальну цілісність і суверенітет Данії та Гренландії, і не відреагував на заявлені амбіції Трампа щодо величезного арктичного острова, який є частиною Королівства Данія. Мовчання НАТО у відповідь на погрози Трампа захопити Гренландію викликало занепокоєння серед європейських столиць, які побоюються, що Альянс не захищає права Данії.

Військова підтримка європейських союзників

На тлі тиску з боку Вашингтона, про підтримку територіальної цілісності Данії заявили Франція , Німеччина та Норвегія. Ці країни погодилися надати своїх військових до складу багатонаціональних сил під керівництвом Копенгагена.

Згідно із заявою Міноборони Данії, посилення військової присутності включатиме:

• додаткові підрозділи солдатів;
• військову авіацію;
• бойові кораблі;
• залучення контингентів інших союзників по НАТО.

Міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен підтвердив створення «постійної» військової присутності в Гренландії. Він також назвав «суто гіпотетичним» сценарій, за якого США могли б розпочати відкриту атаку для захоплення території .

Результати перемовин та дипломатичний тиск

Зустріч у Вашингтоні тривала близько години. Данську та гренландську сторони приймали віцепрезидент Джей Ді Венс та держсекретар Марко Рубіо. Спостерігачі побоювалися, що формат зустрічі у Білому домі був обраний для чинення економічного та військового тиску на данців.

Сторони домовилися створити робочу групу для обговорення розбіжностей. Расмуссен зазначив, що ця група має зосередитися на питаннях безпеки США, не перетинаючи при цьому «червоні лінії» суверенітету Данії.

Позиція лідерів ЄС та Гренландії залишається непохитною:

• Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що острів «належить його народу».
• Президент Франції Еммануель Макрон попередив про «безпрецедентні наслідки» у разі порушення суверенітету будь-якої країни ЄС.
• Прем'єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен підкреслив: якщо доведеться обирати між США та Данією, острів обирає Данію , НАТО та ЄС.

Під час переговорів Білий дім продовжував медійну атаку. Зокрема, було опубліковано зображення двох собачих упряжок, що прямують у бік США або Росії та Китаю, з підписом: «Яким шляхом підеш, гренландець?».

Опитування Reuters/Ipsos показало, що лише 17% американців схвалюють спроби захопити Гренландію, а переважна більшість громадян США виступає проти використання військової сили для анексії острова.

Чи справді світ знову ділять «по понятіям»? Події навколо Венесуели, Гренландії й Азійсько-Тихоокеанського регіону показують: міжнародне право відходить на другий план. А сильні світу цього більше не маскують своїх амбіцій — вони їх декларують. «Ми — наддержава й діятимемо як наддержава». Ця формула дедалі точніше описує нову реальність світової політики. США й Китай відкрито формують зони впливу, залишаючи союзників перед складним вибором. Європа вагається, Росія втрачає позиції, а правила, які ще вчора здавалися непорушними, більше не діють. Про світ після ілюзій в статті «Світ сили замість правил: як США й Китай почали ділити планету» пише Надзвичайний та Повноважний Посол України Сергій Корсунський .

Світ