Об'єднаний Захід мертвий — Politico

15 січня 2026 р. 10:44

15 січня 2026 р. 10:44

Міжнародний ліберальний порядок добігає кінця. Насправді, він, можливо, вже мертвий, пише у статті для Politico директор і співзасновник Європейської ради з міжнародних відносин (ECFR) Марк Леонард.

Радник президента США Стівен Міллер сказав про це ще минулого тижня, радіючи втручанню Штатів у Венесуелу й захопленню тамтешнього диктатора Ніколаса Мадуро: “Ми живемо у світі, який керується силою, який керується міццю, який керується владою... Це залізні закони світу”.

Але 47-й президент США Дональд Трамп несе таку ж відповідальність за іншу смерть — смерть об'єднаного Заходу.

І хоча європейські лідери спробували “прикрасити” незаконну військову операцію Трампа у Венесуелі та проігнорувати його нахабні вимоги щодо Гренландії, самі європейці вже усвідомили, що Вашингтон є більше ворогом, ніж другом.

Це один із ключових висновків дослідження, проведеного в листопаді 2025 року Європейською радою з міжнародних відносин і дослідницьким проєктом Оксфордського університету “Європа в мінливому світі” на основі опитування 26 тисяч людей у 21 країні. Лише кожен шостий респондент назвав США союзником, тоді як кожен п'ятий, що дає привід для занепокоєння, розглядав Штати як конкурента або супротивника. У Німеччині, Франції та Іспанії ця цифра наближається до 30%, а в Швейцарії — досягає 39%.

Таке погіршення ставлення до США було різким по всьому континенту. Але в міру зміни балансу сил у світі почало змінюватися і сприйняття Європи.

Оскільки Трамп проводить зовнішню політику на основі стратегії “Америка понад усе”, яка часто залишає Європу осторонь, інші країни тепер розглядають ЄС як самостійного геополітичного гравця. Найбільш різко ця зміна помітна в Росії, де респонденти стали менш ворожими до США. Два роки тому 64% росіян вважали Америку супротивником, тоді як сьогодні ця цифра становить 37%. Натомість вони перенесли свій гнів на Європу, яку 72% росіян зараз вважають або “дорадчою державою”, або суперником — проти 69% із такою думкою рік тому.

Тим часом зміна політики США щодо Росії також означала зміну політики щодо України. В результаті українці, які колись вважали Вашингтон своїм найбільшим союзником, тепер шукають захисту в Європі. Вони розділяють політику США та Європи, і майже дві третини очікують, що відносини України з ЄС стануть міцнішими, тоді як лише третина каже те саме про США.

Однак навіть за межами Європи найбільшим довгостроковим наслідком першого року другого президентства Трампа є те, що він відштовхнув людей від США і наблизив їх до Китаю — вплив Пекіна, як очікується, зростатиме в усіх сферах. Від Південної Африки і Бразилії до Туреччини більшість респондентів очікують, що відносини їхніх країн з Китаєм поглибляться протягом наступних п'яти років. І в цих країнах більше респондентів вважають союзником Пекін, ніж Вашингтон.

Зокрема, в Південній Африці й Індії — двох країнах, які нещодавно опинилися в полі зору Трампа — зміни порівняно з минулим роком є значними. Наприкінці 2024 року аж 84% респондентів в Індії вважали перемогу Трампа позитивним явищем для своєї країни; зараз так вважають лише 53%.

Звичайно, це опитування було проведено до операції Трампа у Венесуелі та до його заяв про захоплення Гренландії. Але зараз, коли навіть найближчі союзники побоюються стати жертвами агресивної політики США, ці тенденції — відхід від Штатів і зближення з Китаєм, а також ізоляція Європи від її трансатлантичного партнера — ймовірно, прискоряться.

Тим часом, стикаючись з агресією Трампа, але обмежені власною бездіяльністю, європейські лідери змушені миритися з величезною прірвою між своїми реакціями на його дії у приватному порядку й тим, що вони дозволяють собі говорити публічно.

Хороша новина з цього опитування полягає в тому, що, попри стриманість своїх лідерів, європейці усвідомлюють стан світу і підтримують багато з того, що потрібно зробити для поліпшення позиції континенту. Як показало дослідження, у європейців немає ілюзій щодо США під керівництвом Трампа. Вони усвідомлюють, що живуть у дедалі небезпечнішому, багатополярному світі. І більшість підтримують підвищення видатків на оборону, відновлення обов'язкового призову до армії та навіть розглядають перспективу створення європейського ядерного стримувального потенціалу.

Порядок, заснований на правилах, поступається місцем світу сфер впливу, де сила визначає право, а Захід розколюється зсередини.

“У такому світі ви або полюс із власною сферою впливу, або сторонній спостерігач у чужій сфері впливу. Європейські лідери повинні прислухатися до своїх виборців і забезпечити, щоб континент належав до першої категорії, а не до другої”, — підсумовує автор.

Чи справді світ знову ділять "по понятіям"? Події навколо Венесуели, Гренландії й Азійсько-Тихоокеанського регіону показують: міжнародне право відходить на другий план. А сильні світу цього більше не маскують своїх амбіцій — вони їх декларують. Про світ після ілюзій в статті " Світ сили замість правил: як США й Китай почали ділити планету " писав Сергій Корсунський .

Світ