Це не зміна режиму, а його захоплення — опозиція про політику США щодо Венесуели

16 січня 2026 р. 02:57

16 січня 2026 р. 02:57

Лідерка венесуельської опозиції Марія Коріна Мачадо зустрілася з президентом США Дональдом Трампом у Білому домі під час широко анонсованого візиту, однак їй відмовили у публічному виступі. Це ще раз підтвердило готовність Трампа мати справу з ключовими фігурами соціалістичного режиму, а не наполягати на демократичному переході влади, пише The Wall Street Journal.

Мачадо і Трамп провели зустріч за обідом у четвер — це була їхня перша особиста розмова, на яку союзники опозиціонерки покладали великі надії, розраховуючи на тісніший контакт. Мачадо неодноразово намагалася продемонструвати прихильність до Трампа й напередодні заявляла, що готова розділити з ним честь Нобелівської премії миру, на яку він давно претендує.

Втім, якщо прихильники Мачадо сподівалися почути від Трампа запевнення, що США найближчим часом домагатимуться демократичного переходу у Венесуелі, на них чекало розчарування. У Білому домі чітко дали зрозуміти, що зустріч мала радше протокольний характер і навряд чи вплине на підхід Трампа. Покидаючи Білий дім, Мачадо потиснула руки прихильникам за воротами й повторила, що «ми розраховуємо на президента Трампа в боротьбі за свободу Венесуели». Пізніше вона мала зустрітися з групою сенаторів.

Після військової операції 3 січня, внаслідок якої був захоплений Ніколас Мадуро, Трамп чітко дав зрозуміти, що має намір співпрацювати з виконувачкою обов’язків президента Дельсі Родрігес, багаторічною заступницею диктатора. Родрігес фактично випередила Мачадо, домовившись про телефонну розмову з Трампом у середу вранці. Після цього він похвалив її, назвавши «чудовою людиною», і додав: «Схоже, у нас дуже хороші відносини з Венесуелою».

Прессекретарка Білого дому Каролайн Левітт заявила, що Трамп очікував позитивної розмови з Мачадо, назвавши її «видатним і сміливим голосом для багатьох венесуельців». Водночас Левітт відзначила співпрацю з Родрігес, згадавши про нещодавнє звільнення в’язнів і продаж венесуельської нафти США на суму 500 мільйонів доларів.

«Президенту подобається те, що він бачить, і ми очікуємо, що ця співпраця триватиме», — сказала вона. За її словами, Трамп і надалі вважає, що Мачадо не має достатньої підтримки всередині країни, хоча водночас він «налаштований у перспективі побачити вибори у Венесуелі».

Для Мачадо та її союзників візит був спробою не допустити, щоб відносини Трампа з союзниками Мадуро, які досі контролюють уряд, остаточно закріпили статус-кво. Протягом останнього року вона намагалася максимально зблизитися з Трампом і його найближчим оточенням, регулярно схвалюючи його жорстку лінію в регіоні, зокрема готовність застосовувати американську військову силу.

Її союзники у Вашингтоні, серед яких і кілька впливових республіканців, сподівалися, що особиста зустріч із харизматичною опозиційною лідеркою поверне тему демократичного переходу до президентського порядку денного.

Однак наразі Трамп чітко дав зрозуміти, що не вважає це пріоритетом і натомість готовий співпрацювати з союзниками Мадуро задля отримання поступок, зокрема доступу США до венесуельського нафтового сектору.

Республіканські союзники Мачадо опинилися між лояльністю до Трампа і давніми вимогами повністю демонтувати жорстокий режим Мадуро та швидко відновити демократію. Конгресвумен Марія Ельвіра Салазар (республіканка від Флориди) заявила, що впевнена: Мачадо зможе пояснити ситуацію Трампу . «Він розумна людина, він зрозуміє, хто насправді має голоси у Венесуелі», — сказала вона.

Інші були відвертішими.

«Дельсі Родрігес — погана людина», — заявив у середу колишній лідер венесуельської опозиційної партії Леопольдо Лопес під час заходу в посольстві Канади у Вашингтоні. «Ми повинні бути частиною цієї розмови й цієї динаміки, що зараз формується між урядом США та тимчасовою диктатурою Дельсі Родрігес, адже шлях до демократії має бути абсолютно чітким».

За словами команди Мачадо, вона планувала використати зустріч, щоб обговорити роль опозиції в майбутньому країни та закликати Трампа домагатися звільнення більшої кількості політичних в’язнів.

Адміністрація Трампа майже не коментувала ризиковану втечу Мачадо з Венесуели минулого місяця і не висловила публічної підтримки, коли вона приїхала до Норвегії, щоб отримати Нобелівську премію миру.

Мачадо та її соратники давно наголошують, що економічне й політичне майбутнє Венесуели тісно пов’язані. Без уряду, який поважає верховенство права, демократію і недоторканність бізнес-контрактів, країна не зможе залучити масштабні інвестиції та кредити, необхідні для стабілізації економіки й зупинення масової міграції — за часів правління Мадуро Венесуелу покинули близько восьми мільйонів людей.

У середу міністр внутрішніх справ Діосдадо Кабельйо, якого вважають головним силовиком режиму, назвав Мачадо «втікачкою від венесуельського правосуддя». Він звинуватив її в поширенні заяв про корупцію, порушення прав людини та наркоторгівлю з боку режиму, які, за його словами, стали приводом для дій США.

«Хто висував ці звинувачення?» — сказав Кабельйо в ефірі державного телебачення. — «Їх використали для вторгнення».

Під час свого першого президентського терміну Трамп підтримував демократичні сили Венесуели, намагаючись усунути Мадуро і визнаючи паралельний опозиційний уряд. Однак згодом він розчарувався в опозиційному керівництві, вважаючи його занадто слабким перед режимом, що спирався на армію, писав колишній радник із нацбезпеки Джон Болтон у мемуарах 2020 року.

Тепер, коли Мадуро усунули, Трамп, схоже, зробив ставку на Родрігес як на найзручніший варіант, вважає Андрес Ісара, колишній венесуельський міністр, який порвав із режимом. Саме Родрігес і її команда досі контролюють силовий апарат, що є ключовим для перезапуску енергетичного сектору.

«Це не зміна режиму — це його захоплення», — підсумував Ісара.

Світ