З таким другом, як Путін, і ворогів не потрібно —The Times

17 січня 2026 р. 11:05

17 січня 2026 р. 11:05

Коли трохи більше року тому сирійська повстанська армія увійшла в Дамаск, Росія відвернулася, коли її давній союзник Башар аль-Асад був швидко усунутий від влади.

Цього місяця, коли президент Трамп відправив елітні американські війська до Венесуели, щоб захопити Ніколаса Мадуро , іншого проросійського лідера, реакція Москви обмежилася засудженням "неоколоніалізму та імперіалізму".

Зараз, коли іранський режим перебуває під тиском протестів і можливих американських авіаударів, Москва не демонструє жодних ознак готовності прийти на допомогу своєму найбільшому союзнику, що залишився на Близькому Сході, зазначає Марк Беннетс, іноземний кореспондент газети The Times.

Хоча Іран і Росія підписали минулого року угоду про стратегічне партнерство, вона не включала пакт про взаємну оборону. У червні, коли Ізраїль завдав удару по Тегерану, а американські ракети націлилися на ядерні об'єкти режиму, Москва твердо залишилася осторонь.

Небажання або нездатність Кремля надати значну підтримку режимам в Ірані, Сирії та Венесуелі є ударом не тільки по зусиллях російського лідера Владіміра Путіна представити Росію як світову потугу, але й по його спробах створити альянс антизахідних країн.

Операція США у Венесуелі була подвійно принизливою для Кремля через очевидний провал систем протиповітряної оборони С-300 і "Бук-М2", які Москва поставила, але, за повідомленнями, не подбала про те, щоб вони були справними та готовими до роботи.

"Після Венесуели буде набагато складніше просувати ці ідеї. Союзники навряд чи будуть вважати Росію надійним партнером і захисником. Справа не в конкретних ресурсах Венесуели, які можна було б використовувати, а в тому, як це було зроблено. Це втрата іміджу: сильні країни не поводяться так із союзниками", — повідомило джерело, наближене до російського уряду.

Нездатність Росії захистити своїх союзників частково є наслідком простої нестачі ресурсів. Оскільки армія Путіна загрузла в Україні, у війні, яку він зображує як екзистенційну для Росії, він змушений зробити прагматичний вибір між конфліктом, який, на його думку, можна виграти, і конфліктами, які потенційно можуть призвести до прямого протистояння зі Сполученими Штатами.

Посилення американських і європейських санкцій проти Росії через війну в Україні, схоже, дають свої плоди. Доходи російського бюджету від експорту нафти й газу в минулому році впали на 24% і досягли найнижчого рівня з 2020 року.

Однак Кремль все ще зацікавлений у підтримці дружніх відносин з президентом США Дональдом Трампом, оскільки сподівається, що той змусить Україну укласти мирну угоду, яка дозволить Москві досягти більшості, якщо не всіх, своїх цілей у війні, вважають аналітики.

Хоча позиція американського лідера сильно коливалася з моменту його повернення на посаду минулого року, Трамп часто звинувачував Київ, а не Москву, в тому, що він є перешкодою для миру.

Джон Лоф, аналітик із зовнішньої політики в Центрі нових євразійських стратегій, заявив, що відмова Москви від Ірану ґрунтується на холоднокровному аналізі ситуації.

Іранські дронові технології свого часу відігравали ключову роль у посиленні військової машини Кремля, однак відтоді Москва скопіювала й удосконалила цю зброю. Величезний завод у Татарстан нині виробляє десятки дронів типу Shahed іранського зразка щодня — без потреби в допомозі з боку Тегерана.

"Росіяни вичавили з іранців все, що могли. Вони отримали те, що їм було потрібно на той момент, і не вважали, що повинні дати щось значне натомість", — сказав Лаф, який у 1990-х роках був першим представником НАТО в Москві.

Хоча повернення Трампа на посаду президента вселило в Москву надію, що Росія отримає повну свободу дій у країнах, які вона вважає своїм "задвірком", Лаф заявив, що Кремль "все ще намагається" зрозуміти політику "Америка понад усе", яку проводить американський лідер.

"Все звучить чудово [для Москви], доки американці не почнуть розглядати можливість якоїсь форми зміни режиму в Ірані. А тоді картина виглядає зовсім інакше", — підсумував він.

Раніше схожу думку висловили кореспонденти Bloomberg. Вони зазначили, що Венесуела, Іран, Сирія, Куба відчувають брак допомоги з боку Росії у найважливіший момент.

Світ