Статут "Ради миру" можуть переписати: ідея Трампа не викликала ентузиазму у світових лідерів

20 січня 2026 р. 01:45

20 січня 2026 р. 01:45

Запропонована президентом США Дональдом Трампом Рада миру стартувала з проблемами: її поставили під сумнів у Європі , розкритикували в Ізраїлі й натомість схвально сприйняли друзі Кремля, пише Bloomberg

За словами співрозмовників, обізнаних із перебігом підготовки, Трамп хоче, аби повний статут і мандат комітету були підписані в Давосі вже у четвер. Втім, окремі положення документа змусили запрошені країни замислитися, чи варто взагалі погоджуватися на участь.

Як раніше повідомлялося, Трамп вимагає від держав сплатити 1 мільярд доларів за постійне членство в Раді миру — умову, яку згодом підтвердив і Білий дім. Це застало багатьох світових лідерів зненацька й викликало подив, зазначають джерела.

Потенційні учасники ради — яку минулого року задумували як орган під головуванням Трампа для нагляду за повоєнною відбудовою Гази — почали «відсіюватися» ще на вихідних. Серед запрошених — лідери від прем’єр-міністра Канади Марка Карні до президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана.

Основні побоювання стосуються формулювань у статуті Ради миру, з яким ознайомилося Bloomberg: документ виглядає так, ніби остаточна влада ухвалення рішень зосереджена в руках Трампа . Це породжує чимало запитань — зокрема щодо того, куди саме підуть кошти, сплачені за довгострокове членство.

За словами джерел, європейські союзники працюють над змінами до умов та координують спільну реакцію, намагаючись також переконати арабські країни долучитися до тиску на Трампа з вимогою перегляду положень.

Ця реакція добре ілюструє загальний підхід Європи до другого терміну Трампа: тягнути час, демонструвати залученість і намагатися знизити градус його риторики. Переговори ускладнюються тим, що вони відбуваються у вкрай чутливий момент — на тлі дискусій щодо російської агресії проти України та погроз Трампа захопити Гренландію , зазначив один зі співрозмовників.

Поки що єдиним світовим лідером, який публічно виступив проти пропозиції, став прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньягу. Хоча він підтримує саму ідею Ради миру, його офіс заявив, що склад окремого комітету з питань Гази, який працюватиме під егідою ради , не був узгоджений з Ізраїлем і суперечить його політиц і — після того, як до нього включили представників Катару та Туреччини.

Інші країни заявили, що шукатимуть змін. Марк Карні зазначив, що готовий долучитися до ради «в принципі», але умови потребують обговорення. Обізнане джерело підкреслило, що Канада не платитиме жодного внеску. Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер утримався від підтримки ради, заявивши лише, що обговорить відповідь із союзниками.

Президент Аргентини Хав’єр Мілей підтвердив, що стане одним із засновників ради, а прем’єрка Італії Джорджа Мелоні запропонувала себе як посередницю й заявила, що «готова зробити свій внесок».

Колишній прем’єр-міністр Великої Британії Тоні Блер, якого призначили виконавчим членом ради, відіграє ключову роль за лаштунками разом зі спецпосланцями Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером, додають джерела. За їхніми словами, положення статуту можуть бути змінені після отримання відгуків на перший проєкт. Речник Блера заявив, що той не брав участі у формуванні складу ради і порадив звертатися з цими питаннями до адміністрації Трампа.

Водночас у приватних розмовах високопосадовці ЄС значно жорсткіші. Декілька з них сказали Bloomberg, що розцінюють ініціативу як спробу Трампа створити альтернативу або заміну Організації Об’єднаних Націй, яку він давно критикує. За їхніми словами, йдеться не лише про відбудову Гази — Трамп бачить раду як інструмент для врегулювання інших конфліктів і контролю над глобальними процесами.

Деякі країни, ймовірно, відхилять запрошення, інші — як-от Канада — можуть погодитися в принципі, а потім намагатися «вибити» з документа неприйнятні положення, кажуть співрозмовники.

Втім, не всі реагували стримано. Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто назвав запрошення для прем’єра Віктора Орбана «честю» й підтвердив участь країни, про що повідомив речник уряду Золтан Ковач у соцмережах.

Президент Росії Владімір Путін також отримав запрошення приєднатися до Ради миру, повідомив журналістам речник Кремля Дмитро Пєсков. За його словами, Москва має намір зв’язатися з американською стороною, аби з’ясувати всі деталі пропозиції.

Один із європейських посадовців назвав це фарсом з огляду на триваючу війну Росії проти України та зазначив, що не має сумнівів: Путін буде радий прийняти запрошення. За його словами, це лише підкреслює дилему для Європи: або погоджуватися з ініціативами Трампа, або ризикувати ще більшим розколом трансатлантичного альянсу.

Хто запрошений до Ради миру

Албанія — Еді Рама, прем’єр-міністр
Аргентина — Хав’єр Мілей, президент
Австралія — Ентоні Албанізі, прем’єр-міністр
Бахрейн — не розкрито
Бразилія — Луїс Інасіу Лула да Сілва, президент
Білорусь — Александр Лукашенко, президент
Канада — Марк Карні, прем’єр-міністр
Кіпр — Нікос Христодулідіс, президент
Єгипет — Абдель Фаттах ас-Сісі, президент
Європейська комісія — Урсула фон дер Ляєн, президентка
Фінляндія — Александр Стубб, президент
Греція — Кіріакос Міцотакіс, прем’єр-міністр
Угорщина — Віктор Орбан, прем’єр-міністр
Індія — Нарендра Моді, прем’єр-міністр
Італія — Джорджа Мелоні, прем’єр-міністерка
Йорданія — король Абдалла II
Казахстан — Касим-Жомарт Токаєв, президент
Норвегія — Йонас Гар Стьоре, прем’єр-міністр
Пакистан — Шехбаз Шариф, прем’єр-міністр
Парагвай — Сантьяго Пенья, президент
Польща — Кароль Навроцький, президент
Румунія — Нікушор Дан, президент
Росія — Владімір Путін, президент
Таїланд — не розкрито
Туреччина — Реджеп Таїп Ердоган, президент
Велика Британія — Кір Стармер, прем’єр-міністр
Узбекистан — Шавкат Мірзійоєв, президент
В’єтнам — То Лам, генеральний секретар Компартії

Світ