Європа більше не може покладатися на США, але дії її лідерів поки що не відповідають новій реальності — Bloomberg

22 січня 2026 р. 14:13

22 січня 2026 р. 14:13

Якщо у когось були сумніви, американці чітко дали зрозуміти в Давосі цього тижня : незалежно від того, як розвиватимуться події з Гренландією, Європа не може покладатися на гарантії безпеки США тією мірою, в якій робила це протягом тривалого часу. Щоб захистити свої спільні інтереси, європейські країни мають терміново посилити військову та фінансову співпрацю, пише Bloomberg .

Європейські лідери говорять так, ніби визнають цю нову реальність. Однак їхні дії далеко не відповідають необхідним вимогам. Звісно, завдання, що стоїть перед ними, складне і вимагає рівня солідарності, якого Європейському Союзу складно досягти. Визначальні договори ЄС залишають питання оборони та фінансів переважно на розсуд окремих держав-членів, що значно ускладнює кампанію швидкого переозброєння.

Кожна з великих європейських країн має власну військову промисловість: Франція купує переважно французьке, Німеччина — німецьке. Результатом є дороге розповсюдження невідповідних систем озброєння, які не виробляються у великих обсягах. Європа виробляє 50 основних бойових танків на рік, тоді як Росія виробляє понад 1500. Новий німецький Leopard 2A8 коштує приблизно 29 мільйонів євро, російський T-90 – близько 4 мільйонів євро. Щодо важливих стратегічних ресурсів, таких як супутникова розвідка та повітряні перевезення, Європа сильно залежить від США.

Фінансування також є фрагментованим. Внесок кожної країни ЄС у спільну оборону залежить від її фінансових можливостей та індивідуальної оцінки загроз. Несправедливість і “безбілетники” — поширене явище. Німеччина може дозволити собі додаткові 500 млрд євро, а Франція — не дуже. Польща, що розташована на східному фланзі, витрачає майже 5% ВВП на оборону, а Іспанія — лише 2%. Європейські країни не мають механізму взаємного суверенного запозичення, який би дозволив їм колективно, швидко і менш витратно фінансувати переозброєння.

Рішень не бракує. Коаліція охочих країн, бажано з участю Великої Британії, могла б сформувати спільний європейський оборонний механізм, який мав би повноваження випускати спільно забезпечені суверенні боргові зобов'язання та закуповувати необхідне в достатніх кількостях, без національної упередженості. Для початку можна було б зосередитися на технологіях наступного покоління, таких як робототехніка та кіберможливості, де ще не сформувалися закріплені національні лідери та де вигода для загальної продуктивності може бути найбільшою. Чим більше країн братиме участь, тим більші шанси створити загальноєвропейський безпечний актив, який міг би конкурувати з американськими облігаціями, давши поштовх об'єднаному ринку капіталу, необхідному для залучення приватних інвестицій та прискорення зростання.

Натомість Європа намагається якось викрутитися, але без особливого успіху. Більше десятої частини вже й так недостатнього фонду ЄС “Безпека для Європи” у розмірі 150 млрд євро, призначеного для заохочення спільних закупівель, ймовірно, піде до дружнього до Росії уряду Угорщини — фактично як хабар за досягнення одностайності, якої вимагають правила ЄС. Союз і Велика Британія навіть не змогли домовитися про умови участі Лондона. Країни Північно-Східної Європи досягли певного прогресу в об'єднанні ресурсів, але вони не можуть і не повинні нести весь тягар оборони самостійно.

Лідери регіону повинні подолати дисфункцію і докласти більш серйозних узгоджених зусиль. Понад сім десятиліть тому європейські країни об'єдналися в надії забезпечити мир і процвітання після жахіть двох світових воєн — це був грандіозний експеримент, спрямований на те, щоб сила взаємної вигоди та спільних цінностей перемогла вузькі власні інтереси й давні суперечності. Це надзвичайно важливо захищати.

Перший рік другої каденції Трампа показав: Штати стрімко рухаються до моделі “імперського президентства”, а світ — до політики сили та сфер впливу. Куди котиться Америка під керівництвом Трампа й чому це небезпечно не лише для неї?  Про це — в статті “ Роковини Трампа 2.0: без гальм ” розповідав Олег Шамшур .

Світ