США хочуть зняти будь-які обмеження на військову присутність у Гренландії — Bloomberg

23 січня 2026 р. 08:38

23 січня 2026 р. 08:38

США хочуть переглянути оборонну угоду з Данією, щоб зняти будь-які обмеження на свою військову присутність у Гренландії. Це стало головним питанням для переговірників, які прагнуть задовольнити вимогу американського президента Дональда Трампа щодо контролю над арктичним островом , повідомляє Bloomberg .

Угода, підписана в 1951 році і змінена в 2004 році, передбачає, що Штати повинні “консультуватися з Данією і Гренландією та інформувати їх” перед тим, як вносити “будь-які істотні зміни в військові операції або об'єкти США в Гренландії”.

Особи, обізнані з цим питанням, які поспілкувалися з Bloomberg на умовах анонімності, заявили, що американські переговорники хочуть переробити це формулювання, аби переконатися, що США не матимуть жодних обмежень під час реалізації своїх планів. Деталі такої угоди все ще обговорюються.

“Якщо ця угода буде укладена, і президент Трамп дуже сподівається, що так і буде, Сполучені Штати досягнуть усіх своїх стратегічних цілей щодо Гренландії з мінімальними витратами …Коли всі сторони узгодять деталі, вони будуть оприлюднені”, — сказала представниця Білого дому Анна Келлі

Ця пропозиція збігається з описом Трампом того, чого він хоче. У середу, 21 січня, Трамп оголосив про “основи майбутньої угоди” щодо Гренландії після зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте на полях Всесвітнього економічного форуму в Давосі, але не надав деталей.

В інтерв'ю Fox Business у четвер, 22 січня, Трамп сказав, що США матимуть “увесь військовий доступ, який хочуть”.

“Ми зможемо розмістити в Гренландії все, що нам потрібно, тому що ми цього хочемо. По суті, це повний доступ, без обмежень і без часових обмежень”, — сказав Трамп.

Потенційна нова угода змінить десятирічну тенденцію, за якої США різко скоротили свою присутність на арктичному острові після холодної війни. Американські військові скоротили кількість своїх баз на цій території з 17 до однієї, на якій перебуває близько 150 військовослужбовців і понад 300 контрактників, багато з яких є данцями або гренландцями.

Однак залишається незрозумілим те, наскільки Данія і Гренландія погодяться на будь-які зміни. Перед самітом лідерів ЄС у Брюсселі в четвер прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен сказала журналістам, що і Данія, і Гренландія готові до “подальшого розширення” оборонного договору 1951 року з США, але не стала вдаватися в подробиці стосовно того, як це може виглядати.

“Звичайно, це має відбуватися належним чином і з повагою, і зараз ми дивимося, чи можна це зробити”, — зазначила Фредеріксен.

Прем’єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявляв, що йому невідомо, про що саме домовилися Трамп і Рютте.

“Що стосується цієї угоди, я не знаю, що саме в ній прописано. Але я знаю, що наразі існує робоча група, яка працює над пошуком рішення”, — сказав він у четвер, наголосивши, що позиція Гренландії залишається незмінною: ніхто, окрім Гренландії та Данії, не має права ухвалювати рішення або укладати домовленості від їхнього імені.

Формулювання чинної угоди вже не встановлює жодних обмежень для США, і як Данія, так і Гренландія роками заохочують більшу військову присутність Америки в цьому регіоні. Гренландія також зацікавлена в тому, щоб США збільшили свою військову присутність, оскільки контракти підтримують місцеву економіку.

Остаточна угода повинна послабити напруженість , яка стала найсерйознішою загрозою для трансатлантичного альянсу з часу заснування НАТО після Другої світової війни. ЗМІ раніше писали, що рамкова угода, про яку оголосив Трамп, передбачатиме розміщення американських ракет, а також права на видобуток корисних копалин, спрямовані на стримування китайських інтересів, а ще посилення присутності НАТО в Арктиці. Натомість Трамп дотримається обіцянки не запроваджувати мита проти європейських країн.

Світ