Росія, Китай та США змінюють міжнародний порядок і Європа опинилася "посередині" — NYT

24 січня 2026 р. 09:58

24 січня 2026 р. 09:58

Ніби європейцям потрібний був ще один сигнал про те, з якою зневагою ставиться до них президент США Дональд Трамп, але його глузлива антипатія на Всесвітньому економічному форумі в Давосі стала хорошим нагадуванням, пише NYT .

Водночас Давос дав Європі ще один урок. Об'єднавшись на основі принципу територіальної цілісності та суверенітету, а також попередивши про суворі економічні контрзаходи, європейці домоглися відступу Трампа в питанні Гренландії.

Суверенітет і недоторканність кордонів є фундаментальними принципами “європейського проєкту”, побудованого на руїнах Другої світової війни, коли агресивний імперіалізм великих держав призвів до мільйонів смертей. Урок був чітким: колективний захист кордонів — єдиний спосіб захистити малі держави від посягань більших.

Зараз Європа знову стикається з великими державами, що мають експансіоністські цілі. Росія продовжує спроби захопити Україну, суверенітет якої вона визнала в численних договорах. А Сполучені Штати вимагають від Данії, країни ЄС і союзника по НАТО, віддати контроль над Гренландією.

Але збереження територіальної цілісності та суверенітету є червоною лінією, про що заявляють як Європейський Союз, так і НАТО. У сучасному світі захист міжнародного права, Статуту ООН та Гельсінських угод, які наполягають на недоторканності кордонів, може здаватися “донкіхотським”, але в певному сенсі це доля Європи.

“Те, що кордони можуть бути порушені силою, а ризик застосування сили ставить під загрозу основні принципи європейської безпеки та прагнення з часів закінчення Другої світової війни”, — сказав Ян Лессер з Німецького фонду Маршалла.

За його словами, війна РФ проти України “вивела це на перший план”.

“Але ідея, що Сполучені Штати, головний гарант європейської безпеки, ставлять під сумнів концепцію суверенітету й територіальної цілісності, викликає серйозне занепокоєння”, — додав Лессер.

Директор Європейської ради з міжнародних відносин Марк Леонард стверджує, що континент знову відкриває для себе важливість суверенітету в умовах викликів з боку “великих держав" — Китаю, Росії та Сполучених Штатів.

“Більша частина європейської історії після Другої світової була присвячена приборканню суверенітету та його об'єднанню в багатосторонніх інституціях. Але новий світ кардинально змінює природу ЄС”, — сказав Леонард.

Європейці усвідомлюють, що не можуть захистити старий, заснований на правилах порядок на глобальному рівні, “але вони можуть бути впевнені, що він виживе в Європі”, тому Україна і Гренландія мають таке важливе значення, додав Леонард.

Він висловив сподівання, що європейці винесуть урок з останніх кількох днів: коли вони відстоюють суверенітет, територіальну цілісність та ці правила — то можуть їх захистити.

Прем'єр-міністр Канади Марк Карні отримав похвалу за промову в Давосі, в якій сказав, що старий міжнародний порядок помер. “Середні держави”, зазначив він, повинні утворити нові союзи, оскільки великі держави відмовляються від післявоєнних міжнародних норм і договорів, покладаючись на “економічну інтеграцію як зброю, тарифи як важіль впливу, фінансову інфраструктуру як засіб примусу, ланцюги постачання як вразливі місця, якими можна скористатися”.

“Коли правила більше не захищають вас, ви повинні захищати себе самі”, — додав Карні.

Європа засвоїла цей урок. Європейці чинили опір вимогам Трампа, щоб Україна передала Росії території, які Москва не завоювала. Європейці наполягали, що навіть якщо мирна угода залишить російські війська на 20% території України, окупація ніколи не буде визнана постійною, навіть у Криму.

Європейці виділили Україні більше грошей і військової допомоги, ніж Сполучені Штати, і вони значною мірою компенсували скорочення фінансування для Києва після того, як Трамп припинив допомогу.

І саме європейці висловили солідарність з Данією та Гренландією проти вимог Трампа анексувати острів на тому ж принципі територіальної цілісності, і, здається, саме вони змусили президента США відступити.

Президент Франції Еммануель Макрон у Давосі висловив думку багатьох європейців, коли сказав: “Європа зараз має дуже потужні інструменти, і ми маємо їх використовувати”.

Прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер був більш різким, заявивши про перетин багатьох червоних ліній.

Другий президентський термін Трампа навчив Європу, що її початкова політика лестощів на адресу Трампа була провальною і відстоювання основних принципів є життєво важливим, сказав високопоставлений європейський чиновник, говоривши на умовах анонімності. По суті, він погодився: Європа навчилася, що трохи лестощів — це нормально, “якщо у вас у кишені є зброя”.

Так було у випадку з Данією та Гренландією. Протягом багатьох тижнів європейські лідери та чиновники сподівалися, що Трамп відмовиться від наміру захопити Гренландію. Натомість він почав погрожувати ще більш жорсткими митами. Тому Європейський Союз призначив екстрений саміт на найвищому рівні одразу після Давосу.

Зіткнувшись із погрозами Трампа, європейці підготували заходи у відповідь у вигляді контрмит на американські товари на 93 млрд євро ($109 млрд) — “зброя в кишені”.

Перспектива запровадження цих контрмит спричинила хвилювання на ринках, зазначив Леонард із Європейської ради з міжнародних відносин. За його словами, це, здається, вплинуло на Трампа і його помічників, продемонструвавши, “що європейці налаштовані серйозно й через ринки змусили Трампа відступити”.

Трамп, під час переговорів з генсеком НАТО Марком Рютте заявив про рамкові домовленості щодо Гренландії, і відмовився від погрози запровадження мит.

Президент США оголосив про свою перемогу, але справжніми переможцями в цьому разі стали європейці, як Європейський Союз, так і НАТО, які дотрималися основного принципу: жодних змін кордонів без згоди країн, яких це стосується.

Після саміту ЄС у п'ятницю, 23 січня, глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що останні погрози митами стали тактичним уроком для взаємодії зі Сполученими Штатами.

“Рішучість, відкритість, готовність і єдність виявилися ефективними. Тому в майбутньому ми повинні дотримуватися саме такого підходу”, — сказала вона.

Менші європейські країни, такі як країни Балтії та Північної Європи, глибоко стурбовані нападками великих держав на суверенітет, каже Яна Пуглірін Європейської ради з міжнародних відносин.

“Це сама основа Європейського Союзу та післявоєнного порядку, де одна країна отримує один голос, незалежно від її розміру”, — зазначила вона.

Росія, Китай і США намагаються змінити весь міжнародний порядок і Європа опинилася посередині.

“Всі ці країни намагаються нас розколоти, бо з нами легше мати справу, коли ми розділені”, — додала Пуглірін.

Фундаментальне питання полягає в тому, чи можуть Європейський Союз і НАТО і надалі функціонувати в цьому новому, більш жорстокому світі. Ці інституції базуються на недоторканності суверенітету та принципі консенсусу, і зараз виклик стоїть перед самим існуванням організацій, які принесли мир і процвітання Європі.

Раніше оглядач Девід Ігнатіус у статті для WP також писав, що авантюра Трампа щодо Гренландії зробила Європі несподівану послугу . Ці непередбачувані залякування змусили європейських лідерів визнати: їм потрібна незалежність від ненадійної Америки. Руйнівні дії Трампа породили новий імпульс вирішити давні проблеми континенту.

Чи справді світ знову ділять "по понятіям"? Події навколо Венесуели, Гренландії й Азійсько-Тихоокеанського регіону показують: міжнародне право відходить на другий план. А сильні світу цього більше не маскують своїх амбіцій — вони їх декларують. Про світ після ілюзій в статті " Світ сили замість правил: як США й Китай почали ділити планету " писав Сергій Корсунський .

Світ