Путін готовий "кинути Іран під автобус" — The Telegraph

24 січня 2026 р. 11:51

24 січня 2026 р. 11:51

22 січня президент США Дональд Трамп попередив Іран, що американська військово-морська "армада" прямує до Перської затоки. Тим часом МЗС Росії не рекомендує подорожувати до Ірану. Вашингтон натякає, що удари по Ірану залишаються можливим варіантом на тлі зростаючих антиурядових протестів, і ця криза викрила обмеженість зв'язків Росії з Ісламською Республікою.

Хоча Москва і Тегеран давно співпрацюють, виступаючи проти Заходу, Росія не готова ризикувати заради Ірану. Сполучені Штати повинні скористатися цією ситуацією, щоб показати іншим партнерам Путіна фальшивість дружби Кремля, зазначає Івана Страднер, науковий співробітник Фонду захисту демократій.

З моменту обвалу іранської національної валюти 28 грудня по всій країні спалахнули протести. У відповідь на повідомлення про тисячі загиблих Трамп пригрозив втручанням і закликав іранців " продовжувати протести".

Під час зустрічі 12 січня зі своїм іранським колегою Сєргєй Шойгу, секретар Ради безпеки Росії, "засудив останню спробу іноземних сил втрутитися у внутрішні справи Ірану". Москва побоюється подальшого військового втручання США або Ізраїлю в Іран і не хоче, щоб дружній режим у Тегерані був повалений повстанням, підтриманим США.

Авторка додає, що протягом останнього десятиліття Іран і Росія розвивали стратегічні відносини. Попри спадщину взаємної недовіри, це партнерство потеплішало після вторгнення Москви в Україну в 2022 році. Іран постачав Росії зброю для її вторгнення, найважливішою з яких були великі партії безпілотників-камікадзе Shahed для бомбардування цивільної інфраструктури.

Натомість Москва запропонувала Тегерану безпрецедентну співпрацю в галузі оборони, що потенційно включає продаж винищувачів Су-35.

Хоча Іран залишається важливим партнером, залежність Москви від Тегерана зменшилася. У 2023 році Росія за допомогою Ірану локалізувала виробництво дронів Shahed. Наразі Китай і Північна Корея є набагато більш значущими прихильниками військових зусиль Росії. Російсько-іранське партнерство також зазнало удару в грудні 2024 року з поваленням Башара Асада в Сирії, якого Москва і Тегеран спільно підтримували з 2015 року.

Межі прихильності Росії (і Китаю) до Ірану стали повністю очевидними минулого літа, коли ізраїльські, а потім і американські військові принизили режим у Тегерані.

Ізраїль швидко знищив іранську протиповітряну оборону (включно з ракетними системами російського виробництва) та балістичні ракети, проклавши шлях для ударів по іранській ядерній програмі. Хоча Тегеран відправив міністра закордонних справ Аббаса Аракчі на зустріч із Путіним, той повернувся з порожніми руками.

"У нинішній кризі Москва знову здається змирилася з тим, що залишається осторонь. Навіть її слова засудження звучать непереконливо", — додає Страднер.

Російський лідер Владімір Путін побоюється зміни режиму, оскільки це дестабілізувало б Росію, і 16 січня він запропонував лише посередництво. Пріоритетом Путіна є збереження прихильності Трампа в умовах мирних переговорів щодо України, тому автократ дистанціювався, дозволивши Міністерству закордонних справ Росії взяти на себе керівну роль.

Речниця Марія Захарова назвала погрози Трампа "категорично неприйнятними", а міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров наголосив, що жодна третя сторона не може змінити "фундаментальну природу відносин між Москвою і Тегераном".

Найбільше, що може зробити Москва, це поставити Тегерану зброю, але навіть це, ймовірно, не матиме вирішального впливу. З 27 грудня по 1 січня кілька російських і білоруських транспортних літаків Іл-76 вилетіли до Ірану, перевозячи невідомий вантаж.

Іран може звернутися до Росії за допомогою у відновленні своєї системи протиповітряної оборони, але це займе час, а Москва зараз зосереджена на задоволенні потреб власних збройних сил в Україні.

"Протягом багатьох років Росія цілодобово намагалася виставити НАТО "паперовим тигром". Тепер у Вашингтона з’явився шанс змінити правила гри. Навіть попри те, що президент Трамп продовжує переговори з Росією, американській владі варто замислитися над інформаційними та дипломатичними кроками, які покажуть іншим партнерам Москви: у критичний момент Путін так само легко кине під автобус і їх", — підсумувала Страднер.

Раніше у газеті The Times писали, що з таким другом, як Путін, і ворогів не потрібно. Російський лідер не зміг підтримати своїх союзників у Сирії, Венесуелі та Ірані, підірвавши антизахідний альянс.

Світ