Німеччина виступила проти прямих переговорів з Росією через позицію Путіна

03 лютого 2026 р. 00:58

03 лютого 2026 р. 00:58

Уряд Німеччини знову заявив про свою незгоду з ідеєю відновлення прямих дипломатичних контактів із президентом Росії Владіміром Путіним у межах переговорів щодо припинення війни проти України, пише Euronews. Ця ідея останнім часом набула підтримки після того, як її публічно схвалили лідери Франції та Італії.

«Ми підтримуємо прямі переговори між Росією та Україною на найвищому рівні, адже без участі України не може бути справедливого й тривалого миру», — заявив речник Федерального міністерства закордонних справ Німеччини в коментарі виданню.

«На жаль, ми поки не бачимо жодних змін у позиції Росії: вона й надалі повторює максималістські вимоги та не демонструє справжньої готовності до переговорів, паралельно продовжуючи жорстокі удари по українській енергетичній інфраструктурі та інших цивільних об’єктах».

Минулого тижня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що ставиться скептично до перспективи відновлення контактів із Кремлем, зважаючи на постійну відмову Москви погодитися на безумовне припинення вогню в Україні — вимогу, яку європейці висувають уже тривалий час.

«Нам доведеться зберігати тиск і санкції та посилювати їх там, де це можливо», — сказав Мерц, зазначивши, що Європейський Союз уже координує позицію з Києвом і Вашингтоном.

«Москва має бути готовою завершити війну. Якщо ж ні, то ціна, яку вона платитиме за цю війну — зокрема економічна — зростатиме тиждень за тижнем і місяць за місяцем. На жаль, це та реальність, у якій ми нині перебуваємо», — додав він.

Ці заяви ставлять Німеччину — найбільшу державу-члена ЄС — у пряме протистояння з Францією. Минулого місяця після зустрічі «Коаліції охочих» президент Франції Еммануель Макрон заявив, що діалог із Путіним, значною мірою перерваний із лютого 2022 року, слід відновити «якомога швидше» .

Позицію Макрона згодом підтримала прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні.

«Я вважаю, що настав час Європі також говорити з Росією », — сказала Мелоні. — «Якщо Європа вирішить брати участь у цій фазі переговорів, спілкуючись лише з однією зі сторін, я побоююся, що врешті її позитивний внесок буде обмеженим».

Європейська комісія визнала, що прямі переговори можуть відбутися «в певний момент», однак згодом верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас висловила заперечення, закликавши Росію спершу продемонструвати серйозність намірів і піти на поступки.

«Ми працюємо над тим, щоб посилити тиск на Росію і змусити її перейти від імітації переговорів до реальних переговорів», — сказала Каллас.

У міру просування мирних ініціатив і обговорення гарантій безпеки європейські столиці дедалі уважніше оцінюють власну роль у процесі, результат якого — якщо він узагалі буде досягнутий — здатен на покоління вперед визначити архітектуру безпеки континенту.

Для частини європейських урядів безперервна російська кампанія бомбардувань, що занурює Україну в темряву за мінусових температур, є достатньою підставою тримати Путіна на дистанції.

«Доти, доки Росія не змінить свої дії та цілі у своїй агресії проти України, говорити з нею неможливо — і ми не повинні пропонувати їй шлях виходу з ізоляції», — заявили в МЗС Естонія у коментарі Euronews. — «Ми не маємо повторювати помилок, коли відновлювали відносини без зміни курсу Росії».

Водночас інші вважають, що європейцям варто самостійно «брати слухавку», аби не залежати від Білого дому, який нині є головним посередником між Заходом і Москвою.

«ЄС слід розглянути можливість призначення спеціального представника для майбутніх мирних переговорів щодо російської війни проти України», — заявили в МЗС Чехії. — «Хоча нині переговори ведуть США, Росія та Україна, у довшій перспективі Європі варто забезпечити собі роль значущого учасника» .

На тлі політичних дискусій Брюссель готує новий пакет санкцій проти Росії, який планують оприлюднити найближчими днями, щоб ухвалити його до четвертої річниці повномасштабного вторгнення — 24 лютого.

Світ