Іммігрантський суд США надав притулок китайцю, який знімав докази переслідування уйгурів (ВІДЕО)

13 лютого 2026 р. 23:03

13 лютого 2026 р. 23:03

Третє лютого стало особливим днем для китайського активіста Гуань Хена — і водночас знаковим для багатьох шукачів притулку у США. Імміграційний суд у Нью-Йорку надав йому політичний притулок, визнавши «обґрунтовану загрозу» у разі повернення до Китаю. За тиждень після рішення суду Гуань вийшов на волю, провівши п’ять місяців під вартою в імміграційному центрі.

Гуань Хен народився і понад тридцять років прожив у Китаї. Усе змінилося у 2020 році, коли він вирушив до Сіньцзянського регіону із наміром задокументувати становище уйгурів — мусульманської меншини, яка проживає на заході країни.

«Я прочитав кілька звітів про переслідування уйгурів у Китаї. Виходячи зі свого розуміння китайського режиму, і як звичайний громадянин, свобода слова якого обмежена, я співчував їм», — розповів він.

За даними правозахисників, у Сіньцзяні близько мільйона людей утримують у так званих «таборах перевиховання». США та Велика Британія звинувачують Пекін у геноциді уйгурів. Китайська влада ці звинувачення відкидає і обмежує доступ до регіону для іноземних журналістів.

Гуань зацікавився темою понад десять років тому, а у 2020-му, прочитавши розслідування BuzzFeed, вирішив повернутися до регіону й зафільмувати побачене. В Урумчі — найбільшому місті Сіньцзяну — він зафіксував об’єкти без вивісок, із посиленою охороною та колючим дротом на стінах.

«Вони виглядали як в’язниці. Один великий табір уздовж дороги Гаоке навіть не позначений на мапах», — каже Гуань.

Після повернення до рідного міста в центральному Китаї він зрозумів, що публікація матеріалів на батьківщині призведе до негайного арешту.

«Якби я опублікував відео в Китаї, мене б заарештували, а матеріали знищили. Цього я не міг допустити», — пояснює він.

Гуань залишив країну, подолав кілька держав Латинської Америки й у 2021 році перетнув південний кордон США, діставшись Флориди, де подав заяву про надання притулку.

Його відео, за словами правозахисників і журналістів, стали важливими доказами можливих порушень прав людини в Сіньцзяні.

Після публікації матеріалів у США китайська влада, за словами матері Гуаня, почала чинити тиск на його родину. Поліція допитувала батька й близьких родичів, у квартирі Гуаня провели обшук і вилучили комп’ютер.

«Ми знаємо все, що відбувається з вашим сином у США», — нібито заявили представники служби держбезпеки його батькові, погрожуючи анулювати реєстрацію майна.

Торік Гуаня заарештували агенти імміграційної служби США за незаконний в’їзд. Спочатку його планували депортувати до Уганди. Проте Спеціальний комітет Палати представників США з питань Китаю звернувся до Міністерства внутрішньої безпеки із проханням звільнити його.

Зрештою імміграційний суд у Нью-Йорку визнав, що в разі повернення до Китаю Гуаню загрожує переслідування, і надав йому притулок.

На запитання, чи шкодує він про поїздку до Сіньцзяну і публікацію матеріалів, Гуань відповідає однозначно:

«Ні. Із самого початку я знімав, щоб зробити щось значне — щось важливіше, ніж просто знімати своє життя».

Він закликав громадян Китаю залишатися пильними щодо дій Комуністичної партії та зазначив, що його надихають китайські дисиденти — громадянська журналістка Чжан Чжань і блогер Жуань Сяохуань, які нині перебувають у в’язниці.

Історія Гуаня Хена стала прикладом того, як документування подій у закритих регіонах може мати далекосяжні наслідки — як для міжнародної політики, так і для особистої долі людини.

Світ