Кожен п’ятий європеєць вважає, що диктатура іноді краща за демократію — опитування

18 лютого 2026 р. 03:56

18 лютого 2026 р. 03:56

Кожен п’ятий європеєць переконаний, що в окремих випадках диктатура є кращою формою правління, ніж демократія. Про це свідчать результати опитування, пише Politico.

Значна меншість по всьому континенту поділяє анти-парламентські погляди і не вважає ультраправі сили загрозою для демократії. Такі висновки містить дослідження, проведене соціологічною компанією AboutPeople на замовлення аналітичного центру Progressive Lab у п’яти країнах: Греції, Франції, Швеції, Великій Британії та Румунії.

Опитування проводилося з 25 листопада по 16 грудня. Воно засвідчило масштабне невдоволення тим, як демократія функціонує на практиці, а не відмову від демократичних принципів як таких. Зокрема, 76% греків висловили незадоволення тим, як працює демократія у їхній країні. У Франції цей показник становить 68%, у Румунії — 66%, у Великій Британії — 42%, у Швеції — 32%.

Дослідження з’явилося на тлі зростання підтримки популістських і націоналістичних сил у Європі , тоді як ультраправі партії демонструють високі рейтинги у Німеччині, Франції та Великій Британії.

«Традиційні поділи між європейськими країнами відходять у минуле, а політичний ландшафт стає складнішим» , — пояснив професор політичних наук Манчестерського університету Дімітріс Пападімітріу, маючи на увазі такі звичні класифікації, як Західна, Східна чи Південна Європа.

«Країни на кшталт Румунії, які в останні роки пережили швидке економічне зростання, не демонструють посилення довіри до ліберальної демократії», — сказав Пападімітріу. «Заможні держави, такі як Швеція, стикаються з тиском на демократичні інститути та зниженням довіри громадян до них. Франція, а меншою мірою і Велика Британія, перебувають у глибокій кризі. Греція, схоже, балансує між загальною кризою довіри до інституцій та дещо розмитою вірою в демократичні ідеали».

Крім того, 22% опитаних — тобто майже кожен п’ятий — заявили, що за певних обставин диктатура могла б бути для них кращим варіантом . А 26% погодилися з твердженням: «Якби в моїй країні з’явився здібний і ефективний лідер, я не заперечував би, якби він обмежив демократичні права і не ніс відповідальності перед громадянами за свої дії».

Водночас спротив авторитарним ідеям залишається значним: 69% респондентів відкинули таку пропозицію.

«Опитування не свідчить про загальне розчарування чи беззастережне неприйняття демократичної системи», — зазначив Джордж Сіакас, доцент Демокрітського університету Фракії у Греції. «Воно відображає невдоволення громадян тим, як вона працює, із чітко вираженими антиелітними та антиістеблішментними рисами».

Щодо рівня довіри до інституцій, найкращі показники продемонстрував Європейський Союз — 43% довіри. Засоби масової інформації отримали 27%, політичні партії — 24%. Третина опитаних не погодилися з твердженням, що зростання ультраправих становить загрозу для демократії.

Найвищий рівень відчуження від політичних партій зафіксовано серед греків: 55%  заявили, що не відчувають близькості до партії, за яку голосували на останніх виборах. У Румунії цей показник становить 53%, у Великій Британії — 47%, у Франції — 43%, у Швеції — 32%.

Світ, у якому мораль була орієнтиром, закінчився. Світ більше не тримається на правилах — лише на вигоді, страху й цинізмі. Моральні авторитети розсипалися, демократичні інститути буксують, а автократії дедалі нахабніші. Корупція, цинізм і презирство до фахової думки стали новою нормою, а автократи впевнено користуються слабкістю демократій.

Про те, як ми опинилися в цій точці, чому путін боїться лише Китаю й чому Європа досі не використовує свого реального впливу, в статті «Світ без моралі: еліти прогнили, демократія слабшає, автократи святкують» пише Надзвичайний і Повноважний Посол України Сергій Корсунський.

Світ