Урсула фон дер Ляєн хоче змінити правило одностайності в ЄС і покласти край національному вето

19 лютого 2026 р. 12:22

19 лютого 2026 р. 12:22

Протягом декількох місяців Урсула фон дер Ляєн все частіше дає зрозуміти , що вона виступає за перегляд правил прийняття рішень в Європейському союзі, особливо в тих сферах, де все ще переважає принцип одностайності між 27 країнами-членами.

Правило одностайності в ЄС – Голова Комісії вважає, що такий порядок роботи стримує здатність ЄС реагувати на геополітичні кризи та впливати на міжнародній арені, зокрема в галузі зовнішньої політики та санкцій.

Під час кількох публічних виступів вона відстоювала ідею переходу до голосування кваліфікованою більшістю в деяких чутливих секторах, не скасовуючи при цьому повністю принцип одностайності. Перед громадянами, які зібралися на Конференції про майбутнє Європи, Урсула фон дер Ляєн заявила: «Я завжди виступала за те, щоб голосування одностайно в деяких ключових областях втратило сенс, якщо ми хочемо бути здатними діяти швидше».

У центрі своєї аргументації голова Комісії підкреслює повільність прийняття рішень, коли кожна держава-член має право вето. У сфері загальної зовнішньої політики та політики безпеки будь-яка офіційна позиція ЄС сьогодні передбачає згоду 27 країн, що дозволяє одному уряду заблокувати ініціативу, яку підтримують усі інші.

Урсула фон дер Ляєн вважає, що такий механізм підриває авторитет Союзу в контексті послідовних криз, від війни в Україні до напруженості на Близькому Сході. «Швидкість, з якою розвиваються події... світ хоче почути голос Європи», — підкреслила вона, вважаючи «нестійким» те, що одна країна може перешкодити ЄС висловитися з питань, які вважаються критичними, повідомляє Euronews.

Вона також спирається на досвід останніх пакетів санкцій, коли часом були потрібні тижні переговорів, щоб подолати опір окремої держави. На думку прихильників цієї ідеї, перехід до кваліфікованої більшості дозволить уникнути повторення таких блокувань, зберігши при цьому високий рівень консенсусу, оскільки 55% держав, що представляють не менше 65% населення, повинні схвалити рішення.

Різнорідна реакція держав-членів

Однак ця політична ініціатива викликає серйозні побоювання в ряді столиць, які бояться втрати свого суверенітету. Такі країни, як Угорщина і Словаччина, вже оголосили, що будуть протистояти будь-якій реформі, яка де-факто позбавить їх права вето з питань, що вважаються важливими для їх національних інтересів.

Дебати не обмежуються розривом між Сходом і Заходом: деякі держави побоюються, що розширення за рахунок нових членів, зокрема на Балканах або на Сході, ще більше ускладнить баланс між ефективністю прийняття рішень і повагою до національних інтересів. Тому кілька урядів виступають за проміжні рішення, такі як ширше використання перехідних положень, передбачених договорами, які дозволяють в окремих випадках переходити до кваліфікованої більшості без глибокої переробки.

Водночас європейська виконавча влада наводить як приклад «коаліції добровольців», вже створені для подолання деяких перешкод, зокрема щодо фінансування допомоги Україні. Цей підхід, який залишає осторонь незгодних держав, на думку Урсули фон дер Ляєн, ілюструє можливий шлях до Європи з декількома швидкостями, в якій відмова від одностайності поступово стане нормою в найбільш стратегічних областях.

Світ