Масові військові збори у Білорусі: чи потрібно турбуватися Україні

20 лютого 2026 р. 09:59

20 лютого 2026 р. 09:59

В Білорусі, де у другій половині 2025 року росіяни розгорнули систему ретрансляторів для управління ударними дронами для атак на Україну, зненацька оголосили про проведення позапланових військових зборів.

«Суспільне» пише, що збір на навчання проводять поспіхом, на нього забирають навіть багатодітних батьків, і що це викликало не те, що жваве, а панічне обговорення серед громадян. Люди пишуть, що резервистів збирають в авральному порядку.

Напередодні в білоруському МО заявили, що «заходи оперативної та бойової підготовки повʼязані, перш за все, з діями і агресивною риторикою країн Заходу, які відкрито зазначили, що готуються до війни». Мовляв, в РБ також мають готуватися «до відбиття агресії». Помічний міністра оборони Білорусі генерал-майор Валерій Ревенко заявляв, що країна «не збільшує кількість збройних сил», але озброюється високотехнологічною зброєю, яка дозволить «забезпечити заходи стратегічного стримування».

Журналісти вирішили з'ясувати, чи несуть ці військові збори загрозу для України та сусідніх крїн. Так, джерело з оточення лідерки білоруської опозиції Світлани Тихановської, яке попросило не називати його імені, зазначало, що подібні навчання в Білорусі проводилися завжди, хоч і у менших масштабах.

Експерт не вбачає в цьому загрози для України. Він впевнений, що «Лукашенко дуже непокоїться після подій у Венесуелі та хоче якось розуміти, що буде в нього, якщо спробують із ним вчинити так, як із Мадуро». На його переконання, у Білорусі немає бойового потенціалу для спроб атакувати Україну. Ба більше, самі білоруси на це не підуть. До того ж, Україна ніколи не була ворогом для Білорусі.

«Чи здатна білоруська армія нападати на когось? Чесно скажемо: це неможливо. Разом із росіянами ще можна про щось говорити, але зовсім не факт, що вони разом із росіянами підуть, по-перше. По-друге, росія не має зараз вільних ресурсів. росія хотіла б дотиснути Донбас — і не може», — зазначив співбесідник видання.

А, на думку литовського полковника у відставці Вайдотаса Малініоніса, розповсюдження повісток на збори у західному регіоні Білорусі варто розглядати насамперед як частину стандартних перевірок готовності до мобілізації.

«Ці заходи зазвичай спрямовані на оцінювання того, як швидко можна зібрати резервістів, наскільки ефективно командні елементи діють у стресових ситуаціях, а також наскільки добре функціонують резерви логістики, зв'язку та обладнання в реальних умовах. Самі по собі такі заходи не сигналізують автоматично про підготовку до наступальних операцій. Вони є рутинною практикою у військах, які переважно покладаються на резервні сили», — зазначив він та додав, що із врахуванням нинішньої безпекової ситуації, події в Білорусі не можна оцінювати ізольовано. Адже РБ тісно пов'язана з військовим плануванням рф, і «великі навчання або оцінювання мобілізації можуть служити кільком цілям».

«Ключовим питанням є не просто факт проведення навчань, а те, що свідчить про їхній масштаб, склад та часові рамки. Попереджувальні сигнали включатимуть концентрацію маневрових підрозділів поблизу кордонів, тривале нарощування ліній постачання, розгортання складних засобів протиповітряної оборони чи радіоелектронної боротьби або періоди навчання, що перевищують звичайні цикли», — додав Вайдотас Малініоніс. За його словами, Литва такі дії ретельно контролює, але їхнє значення не перебільшує.

Раніше Служба зовнішньої розвідки Естонії повідомляла про значне нарощування росіянами виробництва боєприпасів, що свідчить про відсутність у москви намірів припиняти війну. Так, за час широкомасштабного вторгнення в Україну виробництво зросло у 17 разів. Також росіяни суттєво наростили імпорт — обсяги постачання з Північної Кореї та Ірану оцінюються у 5−7 мільйонів снарядів.

Ілюстративне фото Міноборони РБ

Читайте нас у Facebook

Світ